Горе-антифашисти!

Дивлячись на світлину Є.Фурсіна https://www.facebook.com/photo.php?fbid=373271789457119&set=a.223082747809358.48268.100003229031578&type=1&relevant_count=1,

відчуваю сором, що т.з. "антифашистами" взялися представлятися не тільки ось такі бовдури, а ще й нещасні затуркані вчителі, лікарі, соціяльні працівники и інші бюджетники, - ніби інтелігентні люди...

          Ось коментарі на моє висловлення:

Володимир Молчанов Єдина надія, що вони, хай нездатні до відкритої відмови і опору, розуміють жалюгідність свого примушеного становища, і відплатять кривдникам за приниження хоча б за найближчих виборів.

Ось моя відповідь:

Leon Danilovich Дуже на це сподіваюсь, бо розумію, щО це - примушений (чи вимушений) стан. Але скажу все-таки, що пропрацювавши у академічному інституті з 1974 до 1998 року (в.о. м.н.с., м.н.с., с.н.с. за обранням, с.н.с за атестатом, голова профкому (т.з. альтернативний)) не був ніколи, вірніше не піддавався ніколи вимушеності у своїй поведінці і в особистому, і в академічному, і в публічному громадському сенсі. Бо ніколи не боявся втратити посаду, чи місце, чи прихильність вчителів-керівників. Пізнав солодкість виявлення власної волі, внутрішньої свободи. Шановні вчителі, лікарі, службовці, спеціалісти, робітники! Помститися тим, хто принижував Вас, користуючись становищем і своїм місцем на службових щаблях, - свята справа! Тим більше - абсолютно легальним шляхом, вільно голосуючи, і думаючи на виборах ні про що, а тільки про країну, про свій нарід, про чесне трудове майбутнє для своїх дітей і онуків.