Навпаки, націоналізму в нас недостатньо!
- 20.07.12, 15:09
На заметку «Национализм – основа нашей культуры» http://igorsudak.livejournal.com/69028.html?mode=reply#add_comment :
Автор надто суб"єктивний і може тому неправий. Объективности научиться сложно. Если он искренен, его можно простить, - слепота распространена и естественна. Если же он образован и знает, чье мясо съел, - заслуживает порки и побивания, ибо покушается на обман несведущих и наивных, что очень грешно.
Я все одиннадцать классов средней школы в Карловке (райцентр Полтавской области) учился на украинском языке и говорил на нем. А приехал в Харьков в 1966 году, поступил в ХИРЭ - Харьковский ин-т радиоэлектроники (сдав на пятерки два экзамена по математике) и столкнулся с тем, что ХИРЭ - абсолютно русскоязычный институт. Не скажу, что меня это сильно расстроило или создало для меня какие-то проблемы, ведь и по-русски я бы тоже сдал на пятерки, если бы пришлось. Но все же, никто ведь меня, украинца, не спросил, не настаиваю ли я на обучении на украинском. То есть, русификация продолжалась и в шестидесятые, и позже.
Чесно кажучи, я тоді в шоці не був. Навпаки, була гордість, що я вмію не гірше за суто російськомовних, міських. Та й якогось намагання виступити проти такого тотального зросійщення я тоді не виявляв. Перші мої спроби повернутися хоча б епізодично до української відбулися вже на початку 90-х років. Пам"ятаю, дві жіночки з "Просвіти" під час якогось мітингу під стінами харківської міськради звернули увагу на мою українську вимову, відзначили її як гарну. Але ж то були лише кілька речень, вимовлених у натовпі.
Зараз же я дуже часто у побуті на людях вживаю українську. Спротиву зовсім ніякого: хто проти, - нейтрально про це мовчить, реагує російською, та й усе, хто - за, неодмінно щось схвальне скаже, чи відповість теж українською. Отже шануймося, щоб бути того вартими...
Але ж визнаю, що моєму вухові гарна нормативна українська мова приємніша, ніж русскій язик, - особливо ніж московська вимова. Хай ще петербурзька, та звучить не відразливо, а нормально нейтрально, по-чоловічому, не по-гейськи, як у москвичів. Для мене очима бачити слова "Лісової пісні", а вухами чути (тепер у записах) Валєнтина Дуклєра - це справжня насолода. А прочитайте любовні сторінки роману Шкляра "Чорний Ворон" - пізнаєте високу поетичну літературу.Здорового усвідомленого націоналізму нам, українцам, навпаки, ой як недостатньо!
Попалися б мені на вулиці такі, як в.колєсниченко, його сподвижники, Підрахуй, або й Ви, пане Судак, - їй-Богу, добряче б дав по кумполу, - за вашу брехню, за вашу отруту...
Коментарі
ТНЕ*
120.07.12, 15:25
і в мене така історія теж була, я була в шоці, щоб отримати якусь спеціальність після школи, треба було вчитися російською мовою.
DrEgor
220.07.12, 15:40
да и в военных училищах преподавали на русском....