Про встановлення Дня національного імені України
- 10.01.20, 14:58
Підтримайте петицію Президенту України https://petition.president.gov.ua/petition/82076
Намагання вкоренити неправдиву думку нібито назва «Україна» означає
«окраїну» чи «пограниччя» чиєїсь держави ставить за мету принизити
українців та їхню прадавню державу, ствердити споконвічну периферійність
українських земель. Інформаційну війну проти України і всього
українського, на відміну від усіх інших війн, наші північні сусіди не
припинять ніколи і одним із головних напрямків цієї війни є спотворене
тлумачення назви нашої країни.
Проте на відміну від назв інших країн, українці мають точно зафіксовану дату, коли назва нашої країни вперше з’являється в письмових джерелах. Перша згадка слова «україна» з’являється в Київському літописі (в Іпатіївському списку) у зв'язку зі смертю переяславського князя Володимира Глібовича під 18 квітня 1187 року: «преставис мсца април . во . и днь … и плакашас по немъ вси Переіаславци . б бо люб дроужиноу . ... и вскими добродтелми наполненъ . нем же Оукраина много постона».
Слово «україна» пройшло певну еволюцію, поступово звужуючи і конкретизуючи своє семантичне значення. З’явившись у вигляді «оукраина» ще у праслов’янській мові, воно подолало довгий шлях від загальної назви (апелятиву) до національної самоназви однієї з найбільших європейських держав, ставши предметом всенародної любові й пошани.
Назва «Україна» є не менш давньою і поетичною, ніж будь-яка інша назва держави. Та головне, що вона рідна для нас, українців. Вона питомо слов’янська, поетична, милозвучна і закріпилась стараннями наших предків, щоб потім вже ніколи не зникнути з писемних джерел, з української мови, з душ і сердець українців.
В Україні існує чимало державних свят, присвячених національним символам. Напередодні Дня незалежності ми святкуємо День національного прапора. Також українці відзначають День національного герба, День Конституції, День української писемності та мови. Тож так само маємо вшановувати День національного імені України.
З метою історико-патріотичного виховання громадян та популяризації назви «Україна» в світі пропоную встановити і відзначати на державному рівні щорічно 18 квітня День національного імені України.
Проте на відміну від назв інших країн, українці мають точно зафіксовану дату, коли назва нашої країни вперше з’являється в письмових джерелах. Перша згадка слова «україна» з’являється в Київському літописі (в Іпатіївському списку) у зв'язку зі смертю переяславського князя Володимира Глібовича під 18 квітня 1187 року: «преставис мсца април . во . и днь … и плакашас по немъ вси Переіаславци . б бо люб дроужиноу . ... и вскими добродтелми наполненъ . нем же Оукраина много постона».
Слово «україна» пройшло певну еволюцію, поступово звужуючи і конкретизуючи своє семантичне значення. З’явившись у вигляді «оукраина» ще у праслов’янській мові, воно подолало довгий шлях від загальної назви (апелятиву) до національної самоназви однієї з найбільших європейських держав, ставши предметом всенародної любові й пошани.
Назва «Україна» є не менш давньою і поетичною, ніж будь-яка інша назва держави. Та головне, що вона рідна для нас, українців. Вона питомо слов’янська, поетична, милозвучна і закріпилась стараннями наших предків, щоб потім вже ніколи не зникнути з писемних джерел, з української мови, з душ і сердець українців.
В Україні існує чимало державних свят, присвячених національним символам. Напередодні Дня незалежності ми святкуємо День національного прапора. Також українці відзначають День національного герба, День Конституції, День української писемності та мови. Тож так само маємо вшановувати День національного імені України.
З метою історико-патріотичного виховання громадян та популяризації назви «Україна» в світі пропоную встановити і відзначати на державному рівні щорічно 18 квітня День національного імені України.
