Повертаються нав'язливі думки. Звісно, в зв'язку з мобілізацією. Хоч мене і втішають, що по двом діагнозам не підходжу для бойової служби, але оскільки всі мобілізовані проходять базову військову підготовку, то ніщо не заважає записати в піхоту. Та й начитався і наслухався всякого, що ВЛК порушують закони і не вписують обмеження або не видають військовий квиток. Тож "накручую" себе, продумуючи різні варіанти. Цікаво спостерігати, як змінюється хід думок: від самоспалення і кидання під поїзд до самоушкодження. Це, мабуть, найбезпечніший метод, оскільки без криміналу. Хоча з нашою медициною то теж варіант так собі — лежати прив'язаним до ліжка — сумнівне задоволення. Тим паче, хотілося б, щоб шкурка була цілою, а не в шрамах. Тому не здивуюсь, якщо хід думок зміниться в бік отруєння ліками. В усякому разі генератор маячні працює на повну. Так що, можливо, продумаю й інші варіанти.

----

Додає переживань і фотохостинг imgBB. Десь місяць не було нарікань, а ось, сьогодні зникло за раз аж 15 фото! Це рекорд. На відновлення довелось витратити декілька годин, не кажучи про нерви. Не знаю, що робити? Може, забити болт на фотоблог і повністю преорієнтуватись на Ютуб, як це робить більшість? Бо підтримка блогу у життєздатному стані вимагає багато часу і нервів. А нові публікацї в блозі та на Ютубі вимагають аж 4 дні. Це дуже багато. І що робити поки не вирішив.

1. Власне, рекреаційна зона становить із себе доріжки, декілька висаджених дерев, лавки, лавки-гойдалки, дитячий майданчик, інформаційні стенди та парканчик. Площа всього цього невелика. Проте хоч якесь оновлення звичного краєвиду. І, що особливо важливо, облаштували це все під час повномасштабки.
[ Читати далі (+40 фото)... ]

Оскільки нового контенту поки нема, продовжу знайомити з німецькими триколісними транспортними засобами. У минулому пості був Tempo E200. А тепер його попередник — Tempo Pony. Він більше нагадує мотоцикл, ніж автомобіль. І це теж доволі поширений тип вантажних трициклів Німеччини. Навіть у BMW була подібна конструкція.

Правда, відео німецькою. Іх бін йа-йа! Дас іст гут! Але можна скористатись субтитрами з перекладом.

Всім привіт у новому, 2025 році!

Відносно нещодавно розбирав історію японських вантажних трициклів. Однак подібні транспортні засоби були поширені і в Німеччині.Причому там були зовсім дивні конструкції. Наприклад, сімейство Tempo E200 і E400, яке відрізнялось лише двигунами. Відповідно, на 200 і 400 см3. Після рестайлінгу їх назвали A200 і A400. Ну а вже в післявоєнні роки (після Другої світової) другий рестайлінг назвали Boy і Hanseat.

Прикол в тому, що двигун розміщений на передньому колесі і ведуче колесо теж переднє! Привід — ланцюговий! Тому при повороті керма двигун теж повертається.

Не менш цікавий й двигун — мотоциклетного типу, тому що він двохтактний. Відповідно, добряче торохтить.

Більша версія (Е400, A400) має максимальну швидкість 60 км/год, а ось менша — з одноциліндровим двигуном на 200 "кубиків" — може розганятись лише до 40 км/год. Можливо тому в салоні немає спідометра.

Вітаю з Новим роком! Хоча цей допис зовсім не новорічний, а осінній. Відзняв місцевий парк ім. Т. Шевченка. Йому шещодавно присвоїли охоронний статус (в усякому разі, поставили охоронні таблички, яких не було раніше) і розширили, приєднавши зелену зону в Тарасівці (правда, ту частину не показував). Тож виходить, що один парк на два населених пункти (чи є таке ще десь?).

За кількістю подій і активністю цей рік може позмагатись з 2020-м. Як мінімум, через численні поїздки у Київ, прогулянки, госпіталізацію в лікарні, ремонтування зубів, відвідування місцевої поліклініки, оновлення військово-облікових даних в ЦНАПі. Нервовим цей рік називаю внаслідок болісного і невизначеного результату лікування зубів (на щастя, все обійшлось), необхідності зщаміни банківської картки, збільшення частоти повітряних тривог, переживань з приводу можливої мобілізації, захворювання на ковідло з втратою нюху, частих проблем з фотохостингом. Ініціативність полягає в тому, що самостійно замовив банківську картку, вирішив продіагностуватись у лікарів, вперше у житті взяв участь у розіграші за донат (і виграв!). Крім того, майже чотири місяці займався ремонтом зубів — полагодили 7, якщо не більше, зубів. Ну а проблемність для блогу визначив фотохостинг imgBB, який мало того, що часто глючив, так ще й з листопада почав видаляти фотки. Тому картинки для цього фотозвіту на Дрімі розміщаю на іншому ресурсі.

1. Основні події 2024 року ледве вмістились на заголовному фото. З того, що влізло — ремонт зубів, замовлення банківської картки, перша дегустація закордонного сухпаю, новий смартфон в родині, спостереження за "Євробаченням-2024", робота за ноутбуком, проблеми з фотохостингом imgBB, госпіталізація в київській лікарні.

Щодо новорічного настрою, то його немає. Зараз, мабуть, настав той час, коли я став розуміти людей, які не святкують Новий рік. Тож вдома навіть ялинку не ставили.

Черговий відеоблог, про події листопада-грудня. З цікавенького — про кіз і звуки вибухів у лісі. Ну і як виглядає збій і зникнення фоток у блозі та на фотохостингу.

Хоч одна приємна новина протягом останнього часу — росіянам нарешті відключили Ютуб (після двох років спроб). Сподіваюсь, там без них стане трохи краще, а ниття про неможливість перегляду стане більше. Крім того, на рашкінських ресурсах заборонили розповідати про шляхи обходу заборон.

Якщо росіянські відоблогери будуть менше заливати відео, або взагалі перестануть публікувати, то я переживати не буду. На щастя, у нас багато співвітчизників, які роблять цікавий контент.

Грьобаний imgBB! Цього тижня мінуснули ще 3 фотки! Такого неподобства не було на жодному фотохостингу (Яндекс.Фотки, Flickr, io.ua). Виходить, що з листопада вже зникли аж 9 знімків. Плюс — одне фото було забаговане, тому теж довелось замінити.

Дивно в усій цій історії, що зникли відносно свіжі фото, завантажені рік тому. Тож виходить, що термін життя фоток може становити лише один рік. Це взагалі капець! Дуже засмучує.Ну це добре, що у мене є час і можливість повернути все, як було. А якщо буду зайнятий?! І як же висловлювання, що все, що викладено в інтернет, буде там зберігатись вічно? Фігушки! Все тлін! Причому, не лише в реалі, а й у інтернеті. І, найголовніше, що ніхто не попереджає, що знімки можуть щезнути без особливих причин.

Чи може "забити" і нехай блог потихеньку гине, а все своє блогерство продовжувати у відеоформаті на Ютубі? Багато хто так робить.

Такі "приколи" відбивають бажання вести блог. Або, як мінімум, для нових матеріалів треба підшукувати інший фотохостинг.

Після побаченого відео з європейського музею Мазди, з якого дізнався, що першою машиною цієї марки був... вантажний мотоцикл, вирішив дослідити історію японських триколісних вантажних транспортних засобів. Так, саме таким чином їх можна назвати, оскільки вони можуть бути схожими на мотоцикл, моторолер, автомобіль або вантажівка. Порившись в інтернеті виявив, що інформація є лише про наймасовіші моделі. Але ж в Японії було багато виробників. Тож я офігів від кількості вантажних триколісок! Про деякі пошук видавав лише картинки з буклетів, без років виробництва і характеристик, тож подаю інфу, яку нагуглив. 

Можливо, й ви здивуєтесь таким незвичним транспортним засобам?

Перші трицикли були вантажними мотоциклами. Зокрема, на базі Харлей-Девідсона. Ну а деякі мотоцикли дивують розташуванням двигуна на передньому колесі (з однієї сторони, а з іншої сторони — бензобак).