Рідне місто.

Важка, велика, чорна булька надулася та луснула,

І над гнилим болотом рознісся звук.

І в звуці тому,

Почулося наймення місця, міста - ЛУЦЬК.

Брудозелена плівка повернулась в звичний стан,

Ворони й сірководень,

Як згадка про життя,

Переродились ритми в нафту небуття,

Хоч іх, можливо, зовсям не було, І мої рими, Дарма ярами морщили чоло.