Профіль

SunnySide

SunnySide

Україна, Львів

Рейтинг в розділі:

велика вітчизняна війна

Не можу сказати коли вона почалась і коли закінчиться. Але війна нешуточна.

Я про корупцію взагалі-то. Рік після революції, а реальних кроків не зроблено. 

Пам'ятаю той час коли, щоб отримати довідку (будь-яку) не було потреби приплачувати щоб позазаконне. Але з часом обороти почали набиратись. Народ захотів все більше і більше. А потім ще й зверху захотіли більше. Рахувати всі навчились? Чи дуже грамотні зробились? То давайте позакриваємо вищі навчальні заклади і буде нам щастя.. 


Що ж потрібно кожному, щоб відмовитись від хабарів і дураковаляння?

1 квітня 2015 року

Ну да, перше квітня - брехня всесвітня. Біда в тім, що і в інші дні крім брехні в житті України нічого не змінилось. Чи може хтось має чим похвалитись?

0%, 0 голосів

25%, 1 голос

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

75%, 3 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Народ!

  • 09.03.15, 22:18
чим ви тут займаєтесь останнім часом? 
кризи жанру не намічається?

Оксиморон

  • 08.03.15, 21:58
Оксиморон -  літературно-поетичний прийом, що полягає у поєднанні протилежних за змістом, контрастних понять, які спільно дають нове уявлення.
Особливість оксиморона полягає у сполученні різко контрастних, протилежних за значенням слів, внаслідок чого утворюється нова смислова якість.

Розмовні оксиморони:

  • живий труп;
  • страшенно вродливий(-а);
  • нелюдське життя;
  • палючий холод;
  • молодий стариган;
  • правдива казка;
  • старий новий рік.

Антитеза як оксіморон:

Наша сила — правда,
ваша — лаврьи звоны.
Ваша — дым кадильный,
наша — фабрик дым.
Ваша мощь — червонец,
наша — стяг червонный.
Мы возьмём,
займём
и победим.

Антитенон

«[Христос] знизив себе, щоб нас підняти. Піддав себе на небезпеку, щоб взяти нас під захист; був пов'язаний, щоб позбавити нас; був пошматований, щоб нас оновити; проливав кров, щоб нас вилікувати; висів на хресті, щоб усунути саму люту тиранію, що нас гнітила. Нарешті бажав смерті, щоб приготувати для нас вічність в батька свого ».

Спасибі компанії МТС

  • 07.03.15, 13:57
Не дивлячись, що сьогодні тільки 7 березня, найкраща в світі мобільно-оперативно-телефонна компанія МТС спішить привітати жінок з міжнародним жіночим днем. Привітання дуже миле, але цікаво звідки МТС знає, що я жінка? look podmig


Поетична українська доля (9)

УКРАЇНА Є і БУДЕ 

- символ волі і краси ! ... І затям собі ,п р и б л у д о , хоч її ти продаси , ... - Захистять сини - соколи , як робили вже не раз , ... Ну , а ти стріляй і вішай , ти виконуєш - приказ ... Убиваєш і катуєш , нищиш долю й весь свій рід , ... І ридає над тобою , в небі синім прадід - дід , ... Стидно родичам і дітям - це для них нелегкий час , А тобі на всіх плювати , ти виконуєш приказ ... Та поглянь за барикади - там стоять твої брати , ... Ті , що стали без приказу Славу й Волю берегти , ... Поріднились , побратались , об"єдналися Серця , ... Вчора ще вони не знались , нині разом й до кінця ! ... З ними пісня і молитва , з ними весь вкраїнський люд , ... Там кується перемога , ну а юдам-сором й суд ! ... Там найкращий цвіт країни , там повставші із руїни , ... І гордиться вся Родина , з ними Бог і Україна !!! .. (с)

Поетична українська доля (8)

НАС НЕ ЗАЛЯКАТИ!
За хмарами диму ховається Київ,
Горить Україна в пекельнім вогню.
Вмирають герої від рук диких звірів,
Що розум та серце вдягнули в броню.

Гадають вони,що оскал їх звірячий
Злякає мільйони хоробрих сердець.
Мають надію,що запал гарячий
Остудять убивства,брехня,гаманець.

Не можуть збагнути розумом бідним,
Що проливаючи нашу кров,
Зрошують землю нектаром безцінним,
Щоб піднімались ми знов і знов!

Нас не зупинять ні зброя,ні сила,
Бо твердо знаєм-із нами Бог!
Ще наша Ненька розпустить крила!
Ще запанують в нас мир і любов!

Тож перемога буде за нами,
Відступу в пекло уже нема,
Бо заплатили своїми синами,
Щоб більше кривава не була зима! (с)

Поетична українська доля (7)

Сьогодні якось дуже тихо,
І навіть вітер не посмів шуміть.
Сьогодні душі на Майдані вбитих
Линуть у вічність праведних століть.
Сьогодні плаче небо України,
Й застигла в розпачі весна.
Ми стали перед вами на коліна,
Бо з тих колін ви підіймали нас (с)

Поетична українська доля (6)

Кровава ніч
Зима, та під ногами розтавало
Із висока іскрились сонця промінці
А на Майдані від вогню все чорним стало
На барикади зносились все нові камінці
І якось, ніби трохи спокійніше
Читалися ранкові молитви.
А люди йшли все більше й більше,
Народ збиравсь для мирної ходи
І рушили повільною ходою
В руках жовто-блакитні прапори
А їх все Беркут поливав водою
Зимової, холодної пори
Вони за праве діло тут стояли
Не може більше правити палач
Та раптом автомати затріщали
Із натовпу почувся крик и плач.
І засвистали кулі безупинно
Косивши молодих дітей
То Беркут з даху безсердешно
Відстрілював своїх людей
Ось впав хлопчина, закрутився
До нього другий підкотивсь
"Ти що, браток, давай тримайся
Тобі ще хлопче жить тай жить"
І потягнув хлопчину по потоках крові
"Ну ж бо жени, козаче, смерті тінь!"
Та тільки очі волошкові
Вдивлялися у синю далечінь
А далі снайпер там прилаштувався
То вже зумів він показати майстер-клас
То в голови, то в серце поцілявся
Як же жеве така звірюка серед нас
А хлопці падали від куль як ті дуби
Бо ж Беркут не переставав стріляти
О Боже милий, скільки ж у людей злоби
Щоб міг брат брата, без жалю вбивати
Забігало дівча у білому халаті
Кого перев"язала, того відтяхла
Бож не сиділось їй у теплій хаті
Крутилась, рятувала, як могла.
Та постріл снайпера і куля засвистіла
Здригнулася красуня молода
І впала, мов підрубана калина
Не долюбила і не доцвіла
І кров людська лелась рікою
Кровавою ця ніч була
То як с такою жити нам бідою
Коли брат брата залюбки вбива?
Ніч закінчилась. Ранок наступає.
Та тільки бій ще не скінчавсь
Все більше й більше снайпер убиває
А президент цинічно посміхавсь
Ото вже ми начудували
То ж як вчинити так могли
Коли злочинця в президенти вибирали
Де ж наші голови були?
А він з екрану, все погрожував народу
Крива усмішка грала на вустах
А в цей же час постріляного люду
Все більше несли й несли на руках
Ні перед ким ще українці не ставали на коліна
Не плазували і не жили в ярмі
Бо ж наш народ, то є велика сила
І ми не переможні в боротьбі (с)

Поетична українська доля (5)

Людей катували, людей убивали, а люди терпіли, за правду стояли. За волю народну, за свою родину, стояли ті люди, до свого загину. За правду народну до Бога молились. Щоб Бог допоміг, щоб кров так не лилась. Почули молитви на небі святому. Забути ті дні не дамо вже нікому! Нам Бог допоміг пережити руїну, отримали кров'ю ми вільну країну. Тепер зберегти нам усім її треба. На нас споглядають герої із неба, які свою душу за волю поклали, які життям своїм систему зламали. Тепер все залежить тільки від тебе. Вставай за країну! Молися до неба! Проси сили й мужності в святого Бога! Будь патріотом - то наша дорога! (с)