хочу сюди!
 

Natalia

44 роки, близнюки, познайомиться з хлопцем у віці 35-50 років

Зимово-дитяче

  • 11.01.18, 14:17
Уявіть собі чупа-чупс. Уявили? Оце я така була взимку. Але я була чупа-чупсом не на тоненькій паличці, а на такому собі бревні. Отже, уявіть чупа-чупс на бревні. Чому так? А тому, що я була пухкенькою татовою булочкою і вдягали мене взимку у коричневу шубу і дурнувату здоровецьку пухнасту шапку з песця. Той песець робив мою голову схожою на ... на.... на гігантську кульбабу. На ногах у мене були вялянки і тому я ходила як робот. А ще у мене були рукавиці на резинці, як у всіх нормальних дітей того часу.
Чомусь згадала випадок, коли батьки мене забули у садочку. Це мій перший яскравий спогад з дитинства. Хто тепер винен і чому так сталося, я вже не згадаю, але добре пам'ятаю, як ми ходили з вихователькою кругом садочка, що вже був зовсім пустим і чекали батьків. Була зима і тому рано темніло, але страшно зовсім не було. Після чергового, мабуть 258-го, кола навколо садка, я бачу, що у ворота влітає мій тато з санчатами і з переляканими очима біжить до нас. У нас в містечку всі один одного знали і тому хтось з батьків передав комусь з татової роботи, щоб ті передали татові, що мене не забрали і тому тато взяв ноги у руки і примчав за мною. 
Потім ми їхали додому. Тато мене закутав в одіяло і всадив на санчата. Через шубу і одіяло сидіти не дуже виходило і тому я постійно перетворювалась з сидячої кульбаби на лежачу. Я дуже гарно запам'ятала, як я лежала і дивилась вгору, а з неба падав сніг і один одного міняли ліхтарі. Мені було вже років 4, ноги не вміщались по довжині і я ними згрібала сніг як маленькими бульдозерами. 
  А потім був Новий рік, посилка з мандаринами з Грузії, саморобна зроблена татом світломузика, і моє виконання пісні Пугачової "Старінниє часи" на табуретці перед Дідом Морозом. 


37

Коментарі

111.01.18, 15:11

дякую що нагадала про одіяло в санках

    211.01.18, 15:15

    Мабуть чорна шуба і шапка була у всіх, ми з тобою мабуть були б близнючками у той час

      311.01.18, 15:20Відповідь на 1 від ranok_v_misti

      дякую що нагадала про одіяло в санкахБез нього ніяк. Під попу клали тоненьку подушку і мене ще замотували в одіяло.

        411.01.18, 15:22Відповідь на 2 від Ник210

        Мабуть чорна шуба і шапка була у всіх, ми з тобою мабуть були б близнючками у той часВ той час діти взимку розрізнялись так: дівчата у шубах і круглих шапках, хлопці у пальтах і шапках-вушанках.

          Гість: DANAH

          511.01.18, 15:22

          все было совершенно негнущимся и вправду. мои санки еще и переворачивались обычно

            611.01.18, 15:26Відповідь на 5 від Гість: DANAH

            все было совершенно негнущимся и вправду. мои санки еще и переворачивались обычноНу не без этого. Помню как я падала с санок, а папа по инерции бежал вперёд. А я так и лежала, встать в этом всём одеянии было совершенно не возможно

              711.01.18, 15:27

                811.01.18, 15:29Відповідь на 2 від Ник210

                Мабуть чорна шуба і шапка була у всіх, ми з тобою мабуть були б близнючками у той часта уси таки булы

                  Гість: DANAH

                  911.01.18, 15:31Відповідь на 6 від muxa-xa-xa

                  все было совершенно негнущимся и вправду. мои санки еще и переворачивались обычноНу не без этого. Помню как я падала с санок, а папа по инерции бежал вперёд. А я так и лежала, встать в этом всём одеянии было совершенно не возможнотак как-то жизнь проходит вроде долго долго. а на самом деле быстро.

                    1011.01.18, 15:31Відповідь на 8 від Зa*рa*зa

                    Мабуть чорна шуба і шапка була у всіх, ми з тобою мабуть були б близнючками у той часта уси таки булыИ рукавички на резинках все в ледышках

                      Сторінки:
                      1
                      2
                      3
                      4
                      5
                      7
                      попередня
                      наступна