www.zarvanycia.cc.ua 14 липня - святі безсрібники і чудотворці Косма і Дам'ян (Римські)

святі Косма і ДамянЦього дня Церква Свята (східного обряду) віддає честь пам'яті святих безсрібників і чудотворців Косми і Дам'яна.

Святі мученики, чудотворці і безсрібники Косма і Дам'ян - рідні брати, родом з Риму, лікарі за професією, прийняли мученицьку кончину в Римі за імператора Карина (283-284). Виховані батьками-християнами в правилах благочестя, вони вели суворе, чеснотливе життя і були удостоєні від Бога благодатного дару зцілення недуг. Своїм добрим і безкорисливим ставленням до людей, поєднаним із винятковим милосердям, брати багатьох навертали до Христа. Святі зазвичай говорили хворим: "Не своєю силою ми лікуємо хвороби, а силою Христа, істинного Бога. Віруйте в Нього і будете здорові". За безкорисливе лікування недужих святих братів називали "безоплатними лікарями".

Дієве служіння ближньому, духовний вплив на оточуючих, який багатьох приводив до Церкви, привернули увагу до братів римських властей. За лікарями були послані воїни. Почувши про це, християни просили святих Косму і Дам'яна сховатися на деякий час заради тих, які вдавалися до їхньої допомоги. Але, не знайшовши братів, воїни схопили інших християн у селищі, де жили святі. Тоді святі Косма і Дам'ян покинули сховок і віддали себе в руки римських воїнів, попросивши відпустити узятих замість них заручників.

У Римі святих спочатку кинули до в'язниці, а потім повели на судилище. Святі брати відкрито ісповідали перед римським імператором і судом свою віру в Христа Бога, що прийшов на землю врятувати людство і спокутувати гріх світу, і рішуче відмовились принести жертву язичницьким богам. Вони говорили: "Ми нікому не заподіяли зла, ми не займаємося чародійством, в якому ви нас звинувачуєте. Ми лікуємо недуги силою Господа і Спасителя нашого Ісуса Христа і не беремо жодної винагороди за допомогу хворим тому, що Господь заповідав Своїм учням: "Даром прийняли, даром і давайте" (Мт. 10:8).

Однак імператор продовжував наполягати. За молитвою святих братів, сповнених благодатною силою, Бог вразив Карина раптовою хворобою, щоб він на власному досвіді випробував всемогутність Господню, яка не прощає хули на Святого Духа. Люди, що бачили чудо, вигукували: "Великий Бог християнський і немає іншого Бога, крім Нього!" Багато тих, що увірували, просили святих лікарів зцілити імператора, і сам він благав святих, обіцяючи навернутися до істинного Бога Христа Спасителя. Святі зцілили його, і після цього були з почестями відпущені на свободу і знову взялися за лікування недуг.

Але чого не могли зробити ненависть язичників і жорстокість римських властей, здійснила чорна заздрість, одна з найсильніших пристрастей гріховної природи людини. Старий лікар-наставник, у якого свого часу святі брати вчилися лікарського мистецтва, почав заздрити їхній славі. Доведений до несамовитості цією підступною пристрастю, яка висушує все, він покликав святих братів, колись улюблених своїх учнів, нібито для збирання рідкісних лікарських трав і, завівши їх далеко в гори, убив, а тіла кинув у річку.

Так мученицько закінчили свій земний шлях безоплатні цілителі - святі брати Косма і Дам'ян, які все своє життя присвятили християнському служінню ближнім, які уникли римського меча і темниці, але зрадницьки вбиті учителем.

Господь прославив Своїх угодників. І нині за молитвами святих безсрібників отримують від Бога зцілення всі, що з вірою прибігають до їхнього святого заступництва.


Відео із християнськими розудмами, новиини, молитви, ікони, розповіді про чуда та чудотворців, мучеників:
http://www.zarvanycia.cc.ua/

Зарваниця в соціальних мережах:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/uYxpzU-XLjU

www.zarvanycia.cc.ua 13 листопада - день пам'яті святих апостолів Стахія, Амплія, Урвана, Наркісса, Апеллія і Аристовула

Святий апостол Андрій Первозванний висвятив Стахія в сан єпископа Візантійського, де він і служив шістнадцять років, ревно проповідував Євангеліє Христове і навертав язичників до істинної віри.

Святий Амплій був єпископом у місті Діосполі, а святий Урван - у Македонії. Вони також трудилися з благословення святого апостола Андрія. За проповідь Євангелія вони були віддані на мученицьку смерть іудеями та грекам-язичниками.

Святий Наркісс був святителем у місті Афіни.

Святий Апеллій святительствував в Іраклії.

Святий апостол Аристовул, єпископ Британський, народився на Кіпрі.

Разом зі своїм братом, святим апостолом Варнавою, він супроводжував святого апостола Павла в його подорожах.

Апостол Павло поставив святого Аристовула в єпископа і послав його на проповідь Євангелія в Британію, де він звернув багатьох до Христа, за що зазнав гоніння з боку язичників.

Святий Аристовул помер у Британії.

Відео із християнськими розудмами, новиини, молитви, ікони, розповіді про чуда та чудотворців, мучеників:
http://www.zarvanycia.cc.ua/

Зарваниця в соціальних мережах:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/Ir5_QSvt19I

www.zarvanycia.cc.ua ДЕВ’ЯТНИЦЯ ДО АРХАНГЕЛА МИХАЇЛА
Боже, зглянься на мене й допоможи мені. Боже, підтримай мої старання.
Слава... і нині...

Перший день
(Поздоровлення в честь першого хору Ангелів)
Отче наш... (З рази)
Богородице Діво... (З рази)
Господи Боже наш, за молитвами св. Михаїла і Хору Серафимів дай нам ласку, щоб ми горіли вогнем досконалої любові.
Амінь

Другий день
(Поздоровлення в честь другого хору Ангелів)
Отче наш... (З рази)
Богородице Діво... (З рази)
Господи Боже наш, за молитвами св. Михаїла і Хору Херувимів, дай нам ласку покинути дорогу, що веде до гріха, а ступати дорогою християнської досконалості.
Амінь

Третій день
(Поздоровлення в честь третього хору Ангелів)Отче наш... (З рази)
Богородице Діво... (З рази)
Господи Боже наш, за молитвами св. Михаїла і св. Хору Престолів, наповни наші серця духом правдивої та щирої покори.
Амінь.

Четвертий день
(Поздоровлення в честь четвертого хору Ангелів)
Отче наш... (З рази)
Богородице Діво... (З рази)
Господи Боже наш, за молитвами св. Михаїла і небесного Хору володарств, дай нам ласку запанувати над своїми чуттями та перемогти свої пристрасті.
Амінь

П'ятий день
(Поздоровлення в честь п'ятого хору Ангелів)
Отче наш... (З рази)
Богородице Діво... (З рази)
Господи Боже наш, за молитвами св. Михаїла і небесного Хору Властей, зволь ласкаво встерегти наші душі перед диявольськими підступами та спокусами.
Амінь
Шостий день

(Поздоровлення в честь шостого хору Ангелів)

Отче наш... (З рази)
Богородице Діво... (З рази)
Господи Боже наш, за молитвами св. Михаїла і небесного Хору Сил, не допускай, щоб ми піддавалися спокусам, а вибави нас від злого.
Амінь

Сьомий день
(Поздоровлення в честь сьомого хору Ангелів)
Отче наш... (З рази)
Богородице Діво... (З рази)
Господи Боже наш, за молитвами св. Михаїла і небесного хору Начальств, наповни нас духом правдивого та щирого послуху.
Амінь

Продовження ...

Відео із християнськими розудмами, новиини, молитви, ікони, розповіді про чуда та чудотворців, мучеників:
http://www.zarvanycia.cc.ua/

Зарваниця в соціальних мережах:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/Ir5_QSvt19I

www.zarvanycia.cc.ua мчч. Зиновія й Зиновії, сестри його

За правління імператора Діоклетіана жив у Малій Азії побожний християнський лікар Зиновій, який мав від Бога дар оздоровлювати хворих. Він був дуже милосердним і зі своєї спадщини, яку одержав після смерті батьків, давав щедру милостиню вбогим. Разом з ним жила його рідна сестра Зиновія, яка вела вбоге й тихе християнське життя.

Завдяки побожності й чудам Зиновія люди його знали, шанували і любили, а згодом вибрали єпископом. Зиновій і Зиновія, яких ув'язнили під час переслідування християн, прославили Бога мученицькою смертю від меча.

Відел ізхристиянськими розудмами, новиини, молитви, ікони, розповіді про чуда та чудотворців, мучеників:
http://www.zarvanycia.cc.ua/

Зарваниця в соціальних мережах:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/2PanGv4hkuk

www.zarvanycia.cc.ua Страждання святої великомучениці Параскеви-П’ятниці

10 листопада Православна Церква молитовно вшановує пам'ять святої великомучениці Параскеви-П'ятниці. Свята Параскева народилася у ІІІ ст. в Іконії (тепер м. Конья у центральній частині району Анатолія –  південь Туреччини), в родині заможних і благочестивих християн, які з особливою повагою ставились до дня страстей Господніх – п’ятниці. Отож, коли сім’ї Господь послав у цей день доньку, то й назвали її Параскевою (грецькою «?????????» – п’ятниця).

Несучи пам`ять страстей Христових у власному імені, свята Параскева зберігала їх і у своєму серці та й зрештою сама прилучилась до страстей Христових своїми стражданнями.

Рано осиротівши, юна християнка принесла обітницю дівства, роздала своє майно убогим й почала опікуватись наверненням до християнської віри язичників в Іконії. Частина городян, слухаючи Параскеву, увірувала в Христа, проте багато хто з обуренням озброївся проти неї. Така ревна проповідь християнства не сподобалося і тодішньому правителю Лікаонської області Аетію і за це святу діву кинули до в`язниці, а потім піддали пекельним тортурам. Це сталося за царювання імператора Діоклетіана (284-305 рр.).

Страшними були тортури, що їх довелося зазнати юній Параскеві. Лютий мучитель наказав підвісити святу Параскеву на дереві й шматувати її тіло залізними цвяхами, а потому, понівечену до кісток, кинути до в’язниці. Та вночі Господь чудесно зцілив мученицю.

Нове чудо сталось, коли ввели святу в ідольське капище – за її наказом усі ідоли в капищі попадали і розсипались на порох. За це Параскеву почали обпалювати свічками, але полум`я повернулось до її мучителів і обпалило багатьох з них.

Частина людей, які спостерігали за цими подіями злякалися і кинулися тікати. Але багато хто з тих, хто бачив чудеса Параскеви, увірували в Христа і вигукували:

- Великий Бог християнський! Ми віруємо тепер в цього Бога.

На кінець розлючений правитель наказав відтяти християнці голову.

Мучениця  прославила Бога і радісно преклонила голову під меч. Коли кат відсік голову святій, повітря наповнилося незвичайними пахощами, а з неба пролунало:

- Радуйтеся, праведники, бо увінчалася мучениця Христова Параскева!

Християни з благоговінням похоронили тіло святої мучениці в домовому храмі родинного будинку. Так завершилося багатостраждальне життя славної Параскеви.

В Україні святу великомученицю Параскеву-П’ятницю шанують із часів Київської Русі. Немає такого куточка нашої країни де не було б храму, присвяченого цій дивній мучениці. Християни звертаються до неї як до цілительки у найтяжчих душевних і тілесних хворобах, а також покровительки сімейного благополуччя.

Новини, ікони, молитви, замітки, розповіді та новини:
http://www.zarvanycia.cc.ua/

Зарваниця в соціальних мережах:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/sybg55-ec7k

www.zarvanycia.cc.ua Преподобний Нестор Літописець

Преподобний Нестор Літописець – киянин, народився 1056 року в Києві. У той час, коли преподобний Антоній у безмовній тиші печери вимолював прощення для роду людського, а блаженний Феодосій розбудовував монастир, прийшов Нестор сімнадцятирічним юнаком до святої обителі. Прийняв його сам засновник монастиря преподобний Феодосій.

З молодих літ він явив навики в усіх чернечих чеснотах: у постійному прагненні і дотриманні чистоти тілесної й душевної, в добровільній бідності, глибокому смиренні, безвідмовній покорі, суворому пості, безперервній молитві на вічних рівноангельських подвигах, яскравим прикладом яких служили життя перших святих Печерських – Антонія і Феодосія.

Свій постриг Нестор прийняв за ігумена Стефана (1074-1075) і згодом був висвячений на ієродиякона. Маючи перед собою великі праведні діла двох світил Православія, він натхненно возвеличував і прославляв Бога «в тілесі своїм і в душі своїй».

З роками гамуючи тілесні пристрасті, чесноти його зростали, але ченцеві хотілося зовсім звільнитися тілесної плоті і досягти абсолютної духовності, аби стати істинним достойником Бога. Він добре пам’ятав слова, сказані самим Господом: «Дух є Бог». Головним його послухом у монастирі стала книжна справа. «Велика буває користь від учення книжного, – говорив він, – книги наказують і вчать нас шляху до розкаяння, бо від книжних слів набираємося мудрості й стриманості... Той, хто читає книги, бесідує з Богом або святими мужами».

Тернистий і багатотрудний свій шлях до істини Нестор яскраво і повно висвітлив у літописних працях. Він завжди виявляє глибоку смиренність та постійно змиряє себе, самохарактеризуючись «недостойним, грубим, ницим та переповненим численних гріхів». Історія безпомилково розставляє свої оцінки, а особливо – духовна.

Преподобний Нестор належить до найосвіченіших людей Київської Русі кінця XI – початку XII століття. Окрім богословських знань, мав виняткові здібності до історії та літератури, досконало володів грецькою мовою.

З його праць збереглися життєписи святих князів страстотерпців Бориса і Гліба, преподобного Феодосія, перших преподобних Печерських.

Найвизначніший твір Нестора Літописця – «Повість временних літ», складений на основі раніше написаних літописів, архівних, народних переказів та оповідань, з поєднанням сучасних авторові подій.

Ця виснажлива й тривала праця включала в себе й ретельну пошукову роботу.

З метою глибшого й повнішого пізнання своєї історії преподобний Нестор у 1907 р. вирушає на пошуки першоджерел. Літописець відвідав Володимир-Волинський та Зимненський Святогірський монастирі. Наслідком подорожі стало включення майже в повному обсязі до «Повісті временних літ» Волинського літопису.

Свою титанічну працю великий подвижник завершив близько 1113 року. Це був результат майже двадцятилітнього щоденного подвигу. Хроніку подій у ньому було зведено до 1110 року.
Упокоївся преподобний Нестор Літописець ймовiрно у 1113 роцi.

Будь-яка подія чи явище були б назавжди втрачені для нащадків, якби вони не були зафіксовані словом. Завдяки Нестору нам відкриваються немеркнучі славні сторінки минулого, аби підтримувати й надихати наступні покоління на благородні справи, спонукати до пошуку істини. Безцінність написаного літописцем вимірюється не тільки втіленим у слові і збереженим для нас часом, але й подвижницькими діяннями, що викарбувалися у його непорочній душі нетлінним золотом чернечого досвіду. Цією працею він і самого себе включив у книги живота вічного, удостоївшись почути благословенне: «Радуйтеся, бо імена ваші написані на небесах».


Святий мученики та новини:
http://www.zarvanycia.cc.ua/

Зарваниця в соціальних мережах:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/M8Hw5Sleqvw

www.zarvanycia.cc.ua Святого великомученика Димитрія християни, що живуть за Юліанським календарем, вшановують 8 листопада

Особливе місце у церкві займають мученики. Ті з них, які відзначилися великою ревністю віри та чудами, мають свої урочисті празники у церковному календарі. До них належить і святий великомученик та мироточець Димитрій. Східна Церква вшановує його 8 листопада (26 жовтня – за старим стилем). В Україні це один з найбільш шанованих святих.

Св. Димитрій жив у другій половині ІІІ століття у м. Солуні (Фессалоніки), місто зустрічі слов’янської і грецької цивілізацій, звідки родом були великі слов’янські просвітителі Кирило і Мефодій. Батько Димитрія був високим імператорським достойником. Після його смерті імператор Максиміліян призначив Димитрія проконсулом Фессалонікійського регіону. Основними обов’язками молодого стратега були: охорона міста від варварів та винищення християнства, а відповідно до цього – і християн.

Та Димитрій сам був християнином. Його батьки були таємними християнами. Ще немовлям охрестили його у домашній церкві та виховували у християнському дусі. До речі, існує думка, що батьки Димитрія були слов’янського походження.

Одразу після свого призначення та повернення до Фессалонік Димитрій відкрито виголосив своє ісповідання віри. Замість страти християн, він навертав язичників до християнської віри та викоріняв ідолопоклонство. Автор його Житія Метафраст стверджує, що Димитрій став для Фессалонік “другим апостолом Павлом” – саме цей апостол заснував у місті першу громаду християн.

Коли імператор з військом увійшли в Фессалоніки, Димитрій виголосив перед ним своє ісповідання віри та осудив багатобожжя. За таку поведінку цісар наказав вкинути протоконсула до в’язниці. Там Димитрій благословив Нестора, свого вихованця, на боротьбу з імператорським непереможним гладіатором Лієм. Виступивши проти гладіатора з хрестом у руках, Нестор (Церква відзначає його пам’ять наступного дня після св. Димитрія) поборов його. Коли про це довідався цісар, то наказав вбити і Нестора, і Димитрія. Мученика Димитрія закололи списами 306 року.

Після смерті Димитрія відомі різноманітні чуда за його посередництвом. Окрім того, коли після століття з дня його смерті, відкрили гріб святого, його тіло виявили нетлінним, а кості мученика видавали пахуче миро-олій, яке зціляло недужих.

За часів правління імператора Константина (306-337) над гробом св. Димитрія побудували храм. Новий великий храм звели там сто років після того, тоді ж виявили нетлінні мощі святого. Празник святого великомученика Димитрія, як пише у Книзі “Пізнай свій обряд” о. Юліан Катрій, встановили 740 року.

Західна Церква відзначає пам’ять великомученика Димитрія 21 жовтня.

Щодо культу святого Димитрія на українських землях, то о. Андрій Трух у книзі “Життя святих” пише: “У Русі-Україні святий мученик Димитрій утішався великим почитанням. Почин до цього дала облога Царгорода нашим князем Олегом. Літописець Нестор згадує, що коли руські війська зломили грецьку силу, то “убояшася греци і рекоша: ність се Олег, но святий Димитрій послан на ни от Бога”. А пізніше, коли християнська віра поширилася між нашим народом, тоді князі, їх війська й усі вірні віддавали себе святому Димитрієві в опіку”.

Близько 1057 року князь Ізяслав (хресне ім’я Димитрій) Ярославич заснував у Києві монастир на честь святого Димитрія, відомий нам пізніше як Свято-Михайлівський Золотоверхий монастир. 1197 року князь Всеволод (Димитрій) Юрійович отримав як дар зі Солуня дошку з труни та сорочку святого Димитрія. З дошки сочилося миро, яке лікувало хворих. На честь святого Димитрія цей князь збудував на княжому дворі у Володимирі величний храм, де склав згадані мощі.

Загалом на українських землях збудовано багато храмів на честь святого Димитрія. Нерідко зустрічаються й ікони святого мученика.

Остання напередодні Димитрія субота називається поминальною, а у деяких регіонах – пам’ятною.

У Київській Церкві є кілька днів поминання предків, зокрема, на Сиропусний тиждень, субота перед Трійцею, субота перед днем св. Димитрія та на Світлий тиждень.

За дослідженнями Василя Скуратівського, наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. у Димитрівську суботу жінки вранці несли до церкви три хлібини (калачі, паляниці) та їжу, яка колись смакувала небіжчикам, і картки з іменами померлих, щоб відслужити заупокійну. За народними віруваннями, перша хлібина призначалася давно померлим пращурам, друга – дідам і бабам найближчого роду, а третя – тим, що померли раптовою смертю на війні, у воді чи вогні.

Загалом, у поминальну суботу перед празником Димитрія Церква згадує всіх померлих воїнів та молиться за упокій їх душ.

Святий мученики та новини:
http://www.zarvanycia.cc.ua/

Зарваниця в соціальних мережах:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/e9vpcb1OQH0