www.zarvanycia.cc.ua Неділя праотців

  • 28.12.14, 17:43

www.zarvanycia.cc.ua Неділя праотців

27 неділя після П'ятдесятниці, називається ще неділєю святих праотців, є підготовчою неділею до свята Різдва Христового.

Про шанування старозавітних праотців в християнській Церкві засвідчено принаймні з другої половини IV століття і, скоріш за все, походить від практики юдейохристиянських громад перших століть християнства і в своїх витоках пов'язується насамперед з Єрусалимською церквою. Перед Різдвом Христовим встановлені особливі святкування старозавітним святим - неділя праотців і отців (спочатку, за деякими свідченнями, цього дня святкувалася пам'ять лише Авраама, Ісака та Якова).

Старозавітні святі згадуються в чині літургії в молитві після Євхаристії: «щоб знайшли ми милість і благодать з усіма святими, що від віку Тобі вгодили: праотцями, отцями, патріархами, пророками ...» (Літургія свт. Василія Великого). Таке поминання засвідчено вже в тайновводних словах святого Кирила Єрусалимського († 386 році), який писав: «Потім поминаємо раніше спочилих Патріархів, Пророків, Апостолів, Мучеників, щоб Господь прийняв цю жертву за їхніми молитвам і їхнім заступництвом».

Святі праотці:

Адам,
Сиф,
Енос,
Кенан,
Малелеїл ,
Яред,
Енох,
Мафусаїл,
Ламех,
Ной.

Також в сонмі праотців шануються:

Праведний Авель, син Адама
Праведний Сим, син Ноя
Праведний Яфет, син Ноя
Праведний Арфаксад, син Сима
Праведний Каїнан, син Арфаксада
Праведний Сала, син Каїнана
Праведний Евер, син Сали
Праведний Фалек, син Евера
Праведний Рагав, син Фалека
Праведний Серух, син Рагава
Праведний Нахор, син Серуха
Праведний Фарра, син Нахора

В епоху після потопу і до дарування Мойсеєві Закону серед патріархів були Авраам, Ісаак, Яків і Йосиф, на останньому й завершується патріархальний період біблійної історії.

Християнська традиція вбачає в діяннях цих патріархів промислительне значення, старозавітнє передбачення новозавітньої історії: так, принесення Авраамом в жертву Ісаака прообразує, згідно патристичних тлумачень, хресну смерть і воскресіння Христа. Таке прообразне тлумачення відобразилося в християнській гімнографії (спогад старозавітніх патріархів в службах Господніх і Богородичних свят) та іконографії.

Серед праотців шануються такі нащадки Якова, сина Ісаака:

праотець Веніамин
Патріарх Рувим
Патріарх Симеон
Патріарх Левій
Патріарх Юда
Патріарх Завулон
Патріарх Іссахар
Патріарх Дан
Патріарх Гад
Патріарх Асир
Патріарх Неффалим
Патріарх Йосиф
Патріарх Веніамін
праведний Зара
Праведний Фарес, син Юди
Праведний Есром, син Фареса
Праведний Арам, син Есрома
Праведний Амінадав, син Арама
Праведний Наассон, син Амінадава
Праведний Салмон, син Наасона
Праведний Вооз, син Салмона
Праведний Овид , син Вооза від Рути
Праведний Єссей, син Овида
Цар-пророк Давид, син Єссея
Цар-пророк Соломон, син Давида
Цар Ровоам, син Соломона
Цар Авія, син Ровоама
Цар Аса, син Ави
Цар Йосафат, син Аси
Цар Йорам, син Йосафата
Цар Узія, син Йорама
Цар Йотам, син Озії
Цар Ахаз, син Йотама
Цар Єзекія, син Ахаза
Цар Манасія, син Єзекії
Цар Аммон, син Манасії
Цар Йосія, син Аммона
Цар Єхонія, син Осії
Праведний Салафиїл, син Єхонії
Праведний Зоровавель, син Салафиїла
Праведний Авіуд, син Зоровавеля
Праведний Еліаким, син Авіуда
Праведний Азор, син Еліякима
Праведний Садок, син Азора
Праведний Ахим, син Садока
Праведний Еліуда, син Ахима
Праведний Єлеазар, син Еліуда
Праведний Матфан, син Єлеазара
Праведний Яків, син Матфана

До праотців відносяться також праведні Богоотці Йоаким та Анна, батьки Богородиці, і праведний Йосип, обручник Богородиці. Ці найближчі родичі Христа по плоті, а також апостол Яків Праведний і цар Давид, іменуються також Богоотцями.

Безнадійних ситуацій не буває з Богом вседержителем:
http://www.zarvanycia.cc.ua/

Зарваниця в соціальних мережах:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/s0UBNC3gh2U

www.zarvanycia.cc.ua 27 грудня - святих мучеників Тирса, Левкія,

  • 28.12.14, 17:06

www.zarvanycia.cc.ua 27 грудня - святих мучеників Тирса, Левкія, Филимона, Аполонія, Калиніка

мучеників Тирса, Левкія, Филимона, АполоніяВ цей день Церква Свята (східного обряду) віддає честь пам’яті святих мучеників Тирса, Левкія, Филимона, Аполонія, Калиніка та інших.

Вітинська земля виростила святих мучеників Тирса, Левкія і Каленика — Кесарійський град виховав. Постраждали ж за Христа, коли царював Децій, таким чином. Ігемон один на ім'я Кумврикій з Никомидії через Нікею в град Кесарійський прийшов і віддався вельми ідолопоклонству, дбав про капища і жертовники поганих і про все те, що приємне бісам. Змушував же і всіх до свого безбожного однодумства, одних ласками заманюючи, инших погрозами залякуючи, щоб учасниками були його нечестивого ідолобісся. Левкій же, муж серед громадян чесний, розумом, і ученістю, і благородством відомий, бачивши це беззаконня, болів серцем вельми і ревністю до Бога розпалився. Не мігши довго таїти всередині палаючого ревности вогню, і того благочестя, що в ньому було, не хотів більше таїти, встав враз перед ігемоном, говорячи: "Нащо, о Кумврикію, сам на свою озброюєшся душу, окаянний, бісівських черствих і глухих шануючи ідолів, і багатьох маниш за собою до нещасного того блуду, і здаються люди черствіші від каміння і дерев, коли не хочуть пізнати Бога істинного і Спасителя, і ходити в світлі не хочуть, залишивши пітьму блуду?" Ігемон же безумний, це почувши, розлютився, ненавидячи мовлену йому правду. І зразу без всілякого допиту звелів Левкія бити. Той же, добровільно рани прийнявши, дякував Богові і через те на більший гнів ката зрушив. І був битий доти, поки не знемогли ті, що били, і знемогло тіло його, ранами понівечене. Сам же молився, щоб розрішитися від тіла, бажаючи увійти до Господа. І мав бажанню своєму помічником ката: той-бо звелів, вигнавши мученика з града, відтяти йому голову.

Безнадійних ситуацій не буває з Богом вседержителем:
http://www.zarvanycia.cc.ua/

Зарваниця в соціальних мережах:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/DKg_BQXdUcM

www.zarvanycia.cc.ua Святые мученики Евстратий, Авксентий, Евген

  • 26.12.14, 20:57

www.zarvanycia.cc.ua Святые мученики Евстратий, Авксентий, Евгений, Мардарий и Орест

Святые мученики Евстратий, Авксентий, Евгений, Мардарий и Орест пострадали за Христа при императоре Диоклитиане (284-305) в Севастии, в Армении. В числе первых христиан, принявших тогда мучения, был пресвитер Аравийской церкви мученик Авксентий, заключенный в темницу. Видя непоколебимость христиан, градоправитель Саталиона, благородный военачальник святой Евстратий, бывший тайным христианином, решился на открытое исповедание веры, за что был подвергнут пыткам: его избивали, надевали на ноги железные сапоги, жгли огнем. После этих жестоких мучений его сожгли, а мученика Авксентия обезглавили.
Увидев их мученическую смерть, святой Мардарий, который был из простого народа, также исповедал свою веру и был повешен вниз головой. Перед кончиной он произнес молитву: "Владыко Господи Боже, Отче Вседержителю...", которая читается в конце 3-го часа и на полунощнице.
Мученику Евгению вырвали язык, отрубили руки и ноги и отсекли голову мечом.
Молодой воин святой Орест исповедал себя христианином и за это предстал перед судом. Он был приговорен к сожжению на раскаленном железном ложе, куда взошел укрепляемый молитвой святого Евстратия. Предсмертная молитва святого Евстратия ("Величая, величаю Тя, Господи...") читается на субботней полунощнице. Мученик Евстратий скончался 13 декабря.

Безнадійних ситуацій не буває з Богом вседержителем:
http://www.zarvanycia.cc.ua/

Зарваниця в соціальних мережах:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/DKg_BQXdUcM

www.zarvanycia.cc.ua Митрополит Керкірський Нектарій: «Святитель

  • 25.12.14, 21:49

www.zarvanycia.cc.ua Митрополит Керкірський Нектарій: «Святитель Спиридон Тримифунтський - наш улюблений святий»

На прохання Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира, з благословення Священного Синоду Елладської Православної Церкви, було прийнято рішення 26 квітня нинішнього року доставити в Україну десницю святителя Спиридона Тримифунтського.

Відвідавши під час зйомок фільму про святителя Спиридона острів Керкіру в Греції, де покояться мощі святого, телевізійна група духовно-просвітницького телеканалу «Глас» побувала в гостях у митрополита Керкірський, Пакський і Діапонтійських островів Нектарія. Напучуючи журналістів, напередодні свого візиту в нашу країну владика Нектарій передав архіпастирське благословення й усім жителям України. «Вітаю вас на Керкірі - острові святого Спиридона, який відомий не тільки своєю природною красою, рослинністю, пляжами, стародавніми пам'ятками, а й тим, що тут знаходяться мощі святителя Спиридона, єпископа Тримифунтського з Кіпру.
Історія набуття святих мощей

Мощі святителя Спиридона були перенесені на Керкіру після падіння Константинополя в 1453 році і після тривалої подорожі були доставлені сюди священиком на ім'я Георгій Калохеретіс. Він, перебуваючи в столиці під час облоги міста турками, з метою не допустити наруги святих мощей мусульманами, забрав мощі святителя Спиридона, а також мощі цариці Феодори, які зараз почивають у кафедральному соборі нашої митрополії.

Свята Феодора відома тим, що сприяла відновленню шанування святих ікон в Православній Церкві. Історія свідчить, що священик Георгій Калохеретіс вивіз мощі з Константинополя таємно: загорнув їх у матерію і занурив на в'ючна тварина. Після тривалої подорожі він прибув у містечко Паргу, що неподалік від Керкіри, де нетлінні мощі святителя Спиридона і цариці Феодори знаходилися близько 2 років, після чого були перенесені на острів. Спочатку мощі святителя Спиридона належали родині священика Георгія Калохеретіса, після чого були передані спорідненої їм родині Булгаріса. Таким чином, мощі святого передавалися у спадок в роду ієрея Георгія Калохеретіса. Святиня не була передана священної митрополії Керкіри, Пакса і Діапонтійських островів, тому, що в заповіті ієрея Георгія Калохеретіса було сказано, що святі мощі будуть належати родині Калохеретісов і повинні передаватися від покоління до покоління до тих пір, поки цей рід з кожного свого покоління буде давати одного священика. Проте в 60-і роки мій попередник - митрополит Керкіри Мефодій не висвятив представника цієї родини були священиками, в результаті чого святі мощі перейшли під володіння Керкірський митрополії.
«Численні явища чудес ми почитаємо хресними ходами!»

... Чудес від святителя Спиридона так багато, що ті люди, які були облагодіяні святим, приходять із вдячністю і благоговінням, щоб подякувати святого за молитовне заступництво. Перш за все, він зробив багато великих чудес тут - на нашому острові. Трохи часу минуло після принесення мощей, коли наш острів вразила чума. Люди вмирали сотнями. І дивовижним втручанням нашого Святого ця хвороба повністю припинилася. Тоді венеціанське уряд, який в той час керувало островом, вирішило організувати хресний хід зі святими мощами святителя Спиридона в якості подяки за те чудесне втручання, яким він врятував наш острів. З тих пір і був встановлений звичай, щоб кожне Вербну неділю відбувався хресний хід з мощами Святителя. Мощі святого обносять по дорогах і стежках нашого острова, щоб він благословив і освятив наші місця. Здійснюємо ми ще й інший хресний хід, також присвячений позбавленню острова від іншої епідемії - голоду. Здійснюється він кожну першу неділю листопада. Ця традиція живе досі. Люди беруть участь у цих хресних ходах з великим благоговінням і вдячністю святому Спиридону: його святими молитвами жителі Керкіри врятувалися від голоду, коли на острові не було навіть хліба. Саме тоді в порт прибув наповнений пшеницею корабель, який йшов у Європу. Тоді люди, отримавши пшеницю, змогли спекти хліб і відсвяткувати Великдень (оскільки чудо це сталося напередодні світлого Христового Воскресіння). З тих пір рішенням венеціанських властей у Велику Суботу також відбувається хресний хід на знак подяки за порятунок нашого острова від голоду. Є у нас і ще один хресний хід, присвячений нашому святому. Цей хресний хід ми здійснюємо 11 серпня. Тоді наш острів знаходився під загрозою захоплення турками-османами. У той час коли вся Греція була під турецьким ярмом, а Ептаніса (група островів, в яку входить) була вільною. Коли турецькі військові кораблі оточили острів, святий Спиридон, почуй молитвам мешканців острова, справив на море великий шторм, у результаті якого були потоплені всі кораблі, весь турецький флот. Це чудове позбавлення приписується святому Спиридону, який врятував острів від облоги і турецького рабства. На згадку про це події ми щорічно здійснюємо ще один хресний хід 11 серпня в подяку за позбавлення Святителю острова. Все це і багато іншого робить відпочинок в Греції більш насиченим, корисним і різноманітним.
Таємничі перекази і ... незмінне молитовне заступництво Святого

Ось такі чудеса були вчинені на нашому острові. Буває, що багато разів приходять люди до раки з мощами, а вона не відкривається, тоді кажуть, що святий залишив раку і знаходиться поруч з хворими, щоб їх підтримати, або поруч з бідними, щоб допомогти їм, або ж на море, щоб врятувати що знаходяться в небезпеці. Згідно з переказами, колись в раку поряд з мощами знайшли морську траву. Люди витлумачили це так, що святий, коли раку була закрита, знаходився в морі, щоб допомогти морякам, зазнавали лихо.

Ми кожен день відчуваємо присутність Святого. Місцеві жителі - керкірци, не починають своїх справ, поки рано вранці не прийдуть до святих мощей, щоб поставити свічку, помолитися, прикластися до покровителя і батькові нашого острова, після чого зі світом приступають до виконання задуманого. Це вони роблять не за звичкою, а свідомо.

Також і діти, які йдуть до школи, спочатку заходять до святителя Спиридона, прикладуться, а після йдуть на уроки.

Святий робить чудеса кожен день. У нас є безліч свідчень, що він відвідує болящих. Було дуже багато зцілень людей, хворих на рак. Зцілюються і люди,страждають і від інших хвороб. До святого приходить дуже багато бідних і нужденних, звертаючись до нього зі своїми проблемами і бідами. Святий допомагає всім! Я особисто був свідком наступного випадку. Близько року тому приїхала одна родина з Афін з маленьким дворічною дитиною. Вони приїхали, щоб принести в дар святому два Башмачка, які ми, згідно з традицією, міняємо кожен рік. Вони розповіли, що коли дитині було близько року, і він міг вже щось говорити, то розповів батькам, що бачив уві сні дідуся з сивою бородою, який сказав дитині: «Скажи своєму татові і мамі, щоб вони принесли мені мою червону взуття, яку я ношу». Природно, батьки задалися питанням, що це означає? З'ясували, що саме святий Спиридон на Керкірі є тим, хто «носить» такого роду взуття. Дізнавшись про це, благочестива сім'я принесла в дар святому вишиту взуття. Тепер вони щороку приїжджають до святителя Спиридона і з великою любов'ю і благоговінням поклоняються йому, вважаючи його своїм рідним, оскільки він з'явився їхній родині.
З житія

Однак у нас є безліч інших свідчень від онкохворих людей, які отримали зцілення за допомогою святого Спиридона.

Проте одна з найбільших його чудес сталося на Першому Вселенському Соборі. Тоді були суперечки щодо Едино-Троичного догмата Господа нашого Ісуса Христа. Цього не могли зрозуміти єретики. Святий тримав у руках цеглу, яка в один момент чудесним чином розпався на окремі складові: глину, воду і вогонь. Таким дивним чином святитель Спиридон довів, що як з цих трьох складових частин складається цегла (вода, глина, вогонь), так і свята Трійця - Отець, Син і Святий Дух, будучи одночасно Трьома особами, складають при цьому Одне Ціле (монади).

Багато чудес звершив Святитель за свого життя. У житії сказано, що деякі люди прийшли до нього і почали вимагати якісь речі, які вони дали його дочки, яка померла як раз в час, коли Святий перебував на Першому Вселенському Соборі. Тоді святитель Спиридон, який не знав подробиць цієї справи, пішов на могилу своєї дочки Ірини та спитав її: «Дочка моя, де знаходиться те-то і те-то, яке від мене вимагають?» Дочка вказала йому місцезнаходження речей. Саме тому в тропарі святому говориться: «Мертву дочку свою закликав єси і відповіла тобі».

Знаємо й інше велике диво. Святий у своєму саду перетворив змію в золото. Це він зробив у відповідь на прохання бідних людей, які приходили до свого єпископа просити милостиню. Однак, святитель не мав великих грошей, щоб роздавати всім людям.

Одного разу прийшов до нього бідна людина і попросив милостині, оскільки повинен був віддати борг. Святий сказав йому: «У мене немає, але ... почекай трошки ». Пішов у свій сад,побачив там змію і наказав їй перетворитися в золото. Даючи золоту змію біднякові, наказав: «Віддай це тим, кому ти винен. Іди, працюй, збирай гроші, і коли віддаси цій людині свій обов'язок, тоді повернеш мені цю золоту змію ». Так і сталося. Коли цей бідняк, якому святий надав допомогу, віддав свій борг, тоді забрав золоту змію і віддав її святому. Випустивши її в сад св. Спиридон сказав: «Ти свою справу зробила, з Богом!». І змія із золота знову перетворилася на живий організм і поповзла. Ці та багато інших чудеса, в яких людинолюбство, добрість, непамятозлобіе святого зробили так, що благодать Божа діяла в його житті і він став великим святим нашої Церкви.

Святитель Спиридон Тримифунтський - шанований святий не тільки для Керкіри і Еллади. Він - Вселенський святий, якого любить, закликає і шанує Свята Православна Церква.

Від усього свого серця хочу побажати всім тим, хто поклоняється священним мощам святителя Спиридона, щоб він відповідав на ваші молитви. До питання про особисте життя Святитель Спиридон допомагає в особистому житті кожному жителю Керкіри, якщо людина своєю вірою і душевним розташуванням відчуває святого у важких обставинах життя.

Святитель Спиридон є близьким святим, якого ми відчуваємо, яким живемо кожен день. Невпинно ми закликаємо його як в повсякденному нашому житті, так і в пастирському служінні. Часто, в проблемах, про які думаю, яке рішення прийняти, як правильно вчинити - відразу ж молитовно закликаю святого. Він мене просвіщає, дає мені найкращий варіант вирішення проблеми, яка мене хвилює. Я відчуваю його настільки близьким свого життя, свого серця, що відчуваю якусь духовну безпеку».

Безнадійних ситуацій не буває з Богом вседержителем:
http://www.zarvanycia.cc.ua/

Зарваниця в соціальних мережах:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/zeG9uSEOapc

www.zarvanycia.cc.ua Інформаційний блог-портал Зарваниця Вітає в

  • 24.12.14, 21:45

www.zarvanycia.cc.ua Інформаційний блог-портал Зарваниця Вітає всіх Католиків з святом Різдва Христового!
Щиро бажаємо Вам веселих свят і гарної коляди!Нехай дитятко Ісус оберігає Вас від лиха і дарує Вам і Вашим родинам злагоди, добра і здоров’я!

Душевні розповіді, цікаві факти, молитви, роздуми:
http://www.zarvanycia.cc.ua/

Зарваниця в соціальних мережах:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/_EeSYZWNHf4

www.zarvanycia.cc.ua Сьогодні День пам'яті преподобного Даніїла

  • 24.12.14, 21:36

www.zarvanycia.cc.ua Сьогодні День пам'яті преподобного Даніїла Стовпника

Різдвяний піст приписує їсти сьогодні страви із рослинним маслом.

Преподобний Даніїл Стовпник народився в селі Віфара , поблизу міста Самосад в Месопотамії. Мати його Марфа довго була безплідною і в молитвах дала обітницю , якщо народиться дитина , присвятити її Господу. Молитва була почута , і Марфа незабаром народила сина , який до 5 років ріс без імені. Батьки хлопчика хотіли , щоб народжений за вподобанням Бога також від Бога отримав би і ім'я. Вони привели сина у монастир і звернулися до ігумена . Ігумен звелів подати одну з Богослужбових книг , і навмання розгорнувши її , знайшов у ній слова пророка Даніїла. Так отрок отримав ім'я.

Батьки просили , щоб хлопчик залишився в монастирі , але ігумен не прийняв його , так як той був ще дуже малий. У 12 років , нікому не кажучи , отрок пішов з дому в монастир. Батьки зраділи , коли дізналися , де знаходиться син , і прийшли в монастир. Побачивши , що він ще ходить у мирському одязі , вони ублагали ігумена постригти його в Ангельський чин . У недільний день ігумен виконав їх прохання, але заборонив їм часто відвідувати сина. Братія обителі дивувалася подвигам ченця. Одного разу разом з ігуменом монастиря Данило відвідав святого Симеона Стовпника, який передрік юному ченцеві , що і він понесе подвиг столпничества.

Преподобний Даниїл продовжив подвижницьке життя в затворі . Коли у видінні йому було вказано місце нового подвигу , він пішов у Фракійську пустелю разом з двома учнями , де вони побудували стовп , на якому преподобний Даниїл провів 33 роки. До стовпу стікалися люди , нещасні і хворі , і всі отримували від преподобного Данила допомогу та зцілення . Молитов святого подвижника просили візантійські імператори.

З численних пророкувань преподобного найбільш значним було пророцтво про сильну пожежу в Константинополі. Преподобний Даніїл володів ще й даром благодатного слова . Він наставляв багатьох на шлях виправлення життя.

Преподобний преставився у 80 років.

Душевні розповіді, цікаві факти, молитви, роздуми:
http://www.zarvanycia.cc.ua/

Зарваниця в соціальних мережах:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/_EeSYZWNHf4

www.zarvanycia.cc.ua Мученики Мина, Ермоген и Евграф Александрий

  • 23.12.14, 22:24

www.zarvanycia.cc.ua Мученики Мина, Ермоген и Евграф Александрийские

Святые мученики Мина, Ермоген и Евграф пострадали за веру во Христа при императоре Максимине (305 - 313).

Святой Мина был послан императором из Афин в Александрию для подавления смут, возникших между христианами и язычниками. Обладая даром красноречия, Мина открыто стал проповедовать христианскую веру и обратил ко Христу многих язычников. Узнав об этом, Максимин направил в Александрию епарха Ермогена для суда над святым, а также приказал очистить город от христиан. Ермоген, хотя и был язычником, но отличался благочестием. Пораженный долготерпением святого Мины при истязаниях и его чудесным исцелением после страшных пыток, он сам уверовал в Истинного Бога. Тогда Максимин сам прибыл в Александрию. Но ни поразительная стойкость при истязаниях, которым были подвергнуты святые Мина и Ермоген, ни чудеса, явленные Богом в те дни в городе, не смягчили императора, но еще более ожесточили его. Император собственноручно изрубил святого Евграфа, секретаря святого Мины, а святым мученикам Мине и Ермогену приказал отрубить головы.

Мощи святых мучеников, брошенные в железном ящике в море, были впоследствии обретены (17 февраля) и перенесены в Константинополь. Император Юстиниан построил храм во имя святого мученика Мины Александрийского. Святой Иосиф ПеснописецЖитие.. Преподобный Иосиф ПеснописецИкона. Преподобный Иосиф ПеснописецХрам иконы Божией Матери (память 4 апреля) составил канон в честь святых мучеников.

Інформація про святих, молитви, роздуми на релігійні теми, відео розповіді:
http://www.zarvanycia.cc.ua/

Зарваниця в соціальних мережах:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/xmnEyzhYdI4

www.zarvanycia.cc.ua СВЯТА ПРАВЕДНА АННА

  • 23.12.14, 21:42

www.zarvanycia.cc.ua СВЯТА ПРАВЕДНА АННА

Подружжя Іоаким і Анна жило в Назареті Галілейському. Незважаючи на те, що пара була вже давно одруженою ( п'ятдесят років жили в шлюбі ) дітей у них не було, про шо все життя журилися. Їм доводилося терпіти презирство й глузування, адже в той час бездітність вважалася ганьбою. Але вони ніколи не нарікали й тільки гаряче молилися Богові, смиренно сподіваючись на Його Волю. Одного разу, під час великого свята, дарунки, які праведний Іоаким взяв у Єрусалим для приношення їхньому Богові, не були прийняті священником Рувимом, який вважав, що бездітний чоловік недостойний приносити жертву Богові. Це дуже засмутило старця, і він, вважаючи себе найгіршим з людей, вирішив не повертатися додому, а оселитися на самоті в пустельному місці. Його праведна дружина Анна, довідавшись, якого приниження зазнав її чоловік , стала в пості й молитві скорботно просити Бога про дарування їй дитини. У пустельній самоті й постуванні про те ж просив Бога і праведний Іоаким. І молитва святого чоловіка й жінки була почута: їм обом Архангел Гавриїл сповістив про те, що народиться в них Дочка, Яка благословить весь рід Людський. За веліннят Небесного Вісника, праведні Іоаким і Анна зустрілися в Єрусалимі. Добра звістка виявилася правдою, Анна зачала й близько 16-15 років до нашої ери народила Дочку Марію.
За іудейським звичаєм, у 15-й день після народження дитини їй було дане ім'я, Зазначене ангелом Божи, - Марія. Батьки з подяки Господу пообіцяли віддати дитину до храму.
За переказом, коли дівчинці виповнилося шість місяців, Анна поставила її на землю, щоб подивитися чи може та стояти. Марія зробила 7 кроків і повернулася в руки матері. Тому Анна вирішила, що дочка не буде ходити по землі, поки її не введуть у храм Господній. Анна облаштувала особливе місце в спальні доньки, куди не допускалося ніщо нечисте, і призвала непорочних дочок іудейських, щоб вони доглядали за дитиною.
Коли Марії виповнився рік, Іоаким влаштував бенкет, на який зібрав священників, старійшин та багато народу, і приніс у ці збори Марію, просячи всіх благословити Її. "Бог батьків наших, благословив немовля Це і дав йому ім'я славне й вічне у всіх родах".- таке було благословення священників. Анна ж радісно благословляла Бога, що Він позбув її безпліддя і " забрав ганьблення ворогів її". Ще через рік  Іоаким думав виконати над Марією обітницю присвяти Її Богові, але Анна, боячись, що в храмі дитя скучить за домом, і бажаючи подовше утримати Її при собі, умовила Чоловіка відстрочити на один рік його намі.
Марія була введена в Храм у віці трьох років. Іоаким і Анна поставили дочку на перший щабель - і , усім на диво, трирічна Марія без сторонньої допомоги зійшла на самий верх, де Її прийняв першосвященник Захарія.
Відповідно до православної версії житія, святий Іоаким преставився через кілька років по введенні дочки в Храм у 80-літньому віці. Свята Анна померла в 79 років, через два роки після чоловіка, провівши їх при храмі поруч із дочкою.
Поховані Іоаким і Анна поблизу майбутньої гробниці своєї дочки, у  Гефсиманському саду, під Елеонською горою, неподалік від Єрусалиму. Ці гробниці перебували на краю Іосафатової долини, яка лежала між Єрусалимом і Елеонською горою.
Мощі святої Анни (частина лівої стопи) зберігаються в афонському монастирі Котлумуш.

Найновіші новини, Зарваниця духовний центр:
http://www.zarvanycia.cc.ua/

Зарваниця в соціальних мережах:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/dVUxzkOM5Gs

www.zarvanycia.cc.ua Лутраки. Святой Патапий Египетский

  • 23.12.14, 21:01

www.zarvanycia.cc.ua Лутраки. Святой Патапий Египетский

Св. ПатапийВы­соко над городком Лутраки, напротив города Коринф, над синими водами Коринфского залива возвышается монастырь преп. Патапия, подобно жемчужине в оправе из скал. Здесь покоятся чудотворные мощи преподобного Патапия, святого, жившего в IV веке.
 
Преподобный Патапий родился в 380 году в египетском городе Фивы. Его отец был правителем области, врачом и философом по образованию. Он и его жена отличались истинным благочестием. Когда сын подрос, родите­ли пригласили из Александрии знаменитых наставников для обучения мальчика естественным наукам, математике, философии и риторике.
 
Учась, Патапий пришел к осознанию того, насколько все в мире непрочно и преходяще, и поэтому его все больше влекло к подвижнической жизни. Учения Климента (223 г.) и Оригена (253 г.) и история духовной борьбы, которую они вели, исполнили его сердце благоговением и покаянием, так же как и жития святителя Афанасия (373 г.) и преподобного Антония Великого (356 г.), ко­торые были почти его современ­никами. Желая уподобиться им, он часто уходил из города в пусты­ню, где жило множество подвиж­ников. У них он научился вни­кать во внутреннюю жизнь и постигать движения души. До нас дошел рассказ об одном эпизоде из отроческих лет святого, в котором молодой человек по имени Аммон упал с высокой скалы вместе со своим верблюдом. Оба получили травмы. Тринад­цатилетний отрок Патапий набрел на них в пустыне и ухаживал за молодым человеком до рассвета, пока родители и слуги, выйдя на поиски мальчика, не нашли их. Патапий спас своими молитвами Аммона, который иначе умер бы от полученных травм. За ночь исцелился и верблюд. Аммон впоследствии рассказывал, что видел ослепительный свет, был словно укутан этим светом, и его сила согрела и возвратила умирающего к жизни. Аммон, став после это­го преданным товарищем святого, много лет служил ему.
 
По прошествии некоторого времени отец отвез Патапия в Алек­сандрию, в знаменитую катехизаторскую школу. Здесь на Патапия оказал большое влияние слепой учитель по имени Дидим, от обще­ния с которым его желание следовать путем мудрости и добродете­ли усилилось. Это был тот самый Дидим, которому преподобный Антоний Великий сказал: «Не скорби о том, что ты лишен теле­сных очей. Они хороши только для мух и комаров. Тебе же следует радоваться, что имеешь очи души, что твоему внутреннему взору открылась Божественная небесная красота». К тому времени, когда Патапий закончил учебу в Александрии и вернулся в Фивы, его отец уже скончался. К своему огорчению Патапий узнал, что теперь ему предстоит занять должность управляющего финансами своей провинции. Юноша не хотел прини­мать это назначение и стал умолять мать отпустить его в пустыню, где он мог бы вести жизнь подвижника. Она, вероятно, дала ему на это благословение, поскольку Патапий отправился прямо в монастырь Тавенниси, центр монашества в Фиваиде, и там посвятил себя молитве, посту и бдениям. Десять лет он подвизался там, изучая Священное Писание и жития святых, и скоро стал известен всему Египту как ученый муж и чудотворец.
 
Когда слух о его учености и добродетели достиг других стран, из Фив к нему прислали делега­цию с просьбой дать согласие на посвящение в сан епископа, но Патапий, по смирению, отказался. Боясь впасть в гордость, он тайно ушел из монастыря в далекую пустыню.

Християнські свідчення про Єдиного Господа нашого:
http://www.zarvanycia.cc.ua/

Зарваниця в соціальних мережах:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/rpJAk_zq1BY

www.zarvanycia.cc.ua Святитель Амвросій, єпископ Медіоланський

  • 23.12.14, 20:16

www.zarvanycia.cc.ua Святитель Амвросій, єпископ Медіоланський

20 грудня - день пам'яті святителя Амвросія, єпископа Медіоланського (397).

Святий Амвросій народився в 340 році у північній Італії в багатій і знатній римській сім'ї. Здобувши прекрасну юридичну освіту, він з 370 року обійняв посаду консульського профекта (правителя) провінцій Лігурії і Емілії. Одного разу в Медіолані (сучасному Мілані), головному місті Лігурії, відбувалося обрання єпископа, і між православними і аріанами йшли гарячі суперечки. Амвросій з'явився в храм для впровадження порядку, і раптом якийсь голос, наче дитячий, пролунав: «Амвросій – єпископ». Народ і сам імператор Валентин побачили в цьому Боже обрання. Амвросій, який був тоді ще в числі оголошених, відмовлявся і навіть втік з Мілана. Але згодом він змушений був погодитися на обрання, прийняв хрещення, і протягом восьми днів пройшов всі церковні ступені і був висвячений в єпископа (374 р.).

Одразу після рукопокладення він роздав бідним своє майно. Потім почав старанно вивчати Священне Писання і творіння отців східної Церкви. Тільки після цього він розпочав активне єпископське служіння.

Святий Амвросій мужньо боровся проти аріанської єресі, яку підтримувала імператриця Юстина. В пам'ять перемоги над аріанством він склав гімн «Тебе Бога хвалимо», який до цих пір співається на подячних богослужіннях. Саме його стараннями було вилучено з імператорського титулу язичницьке звання верховного священика (pontifex maximus), жерці і ідольські капища були позбавлені підтримки, був погашений так званий священний вогонь весталок і винесена з сенату статуя Перемоги.

Святий Амвросій явив приклад пастирської твердості та мужності, коли наважився не пустити до храму імператора Феодосія, після кривавого побиття фесалонікійців, які повстали проти нього. Амвросій сказав імператору: «Людина, яка пролила стільки крові, не може бути в храмі Бога миру». Імператор заперечив: «І Давид згрішив, але не позбувся милості Божої». На що Амвросій відповів: «Ти наслідував Давида в злочині, наслідуй же його і в розкаянні», і наклав на нього епітимію для примирення з Богом і Церквою.

У 387 р. під впливом його проповідей увірував і прийняв хрещення блаженний Августин, який став потім єпископом і одним з найбільших богословів Західної Церкви.

Останні роки життя Амвросій провів в постійній молитві, спокійно очікуючи своєї кончини, яка наступила у 397 році. Святий Амвросій шанується в числі найбільших богословів і отців Церкви. Він відомий також, як упорядник церковного співу: він ввів розмірний такт, правильні ритми і різноманітні мелодії в співі. Багато текстів пісень він запозичив у святого Єфрема Сиріна і у Іларія, але і сам написав близько 30 гімнів.

Християнські свідчення про Єдиного Господа нашого:
http://www.zarvanycia.cc.ua/

Зарваниця в соціальних мережах:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/CegY9uk9440