www.zarvanycia.cc.ua Преподобный Исаак Сирин

  • 25.04.16, 20:33

www.zarvanycia.cc.ua Преподобный Исаак Сирин

Исаак Сирин

Преподобный Исаак Сирин жил в середине VI века. Он пришел в итальянский город Сполето из Сирии. Преподобный попросил разрешения у пономарей остаться в храме и молился в нем двое с половиной суток. Один из пономарей начал укорять преподобного в лицемерии и ударил его по щеке. Наказание Божие тут же постигло пономаря. Бес поверг его к ногам святого и кричал: "Исаак меня изгонит!" Как только преподобный Исаак склонился над пономарем, нечистый дух бежал.
Весть о случившемся быстро разнеслась по городу. К преподобному стали стекаться люди, предлагая помощь и средства для устройства монастыря. Но смиренный инок отказался от всего, вышел из города и поселился в уединенном месте, где построил себе маленькую келлию. Около подвижника собрались ученики, и так создался монастырь. Когда ученики спрашивали старца, почему он отказывается от приношений, тот отвечал: "Монах, приобретающий имения, уже не монах".
Преподобный Исаак обладал даром прозорливости. Об этом рассказывает святитель Григорий Двоеслов (память 12 марта) в своем труде "Собеседование о жизни и чудесах италийских отцов". Однажды преподобный Исаак велел инокам оставить на ночь в огороде все заступы, а утром просил приготовить пищу для работников. Оказалось, что воры, которых было столько, сколько оставленных заступов, шли грабить монастырь. Сила Божия заставила их изменить свое злое намерение. Они взяли в руки лопаты и стали усердно трудиться, так что к приходу иноков вся земля была вскопана. Преподобный приветствовал трудившихся и пригласил их подкрепиться пищей. Потом он дал им наставление оставить воровство и разрешил всегда открыто приходить и пользоваться плодами монастырского огорода.
В другой раз к преподобному пришли странники, одетые в рубища, и просили у святого одежды. Он велел им подождать, а сам послал инока в лес, где в дупле дерева странники спрятали свои хорошие одежды, желая обмануть святого игумена. Инок принес одежды, и преподобный Исаак отдал их странникам. Увидев, что их обман открылся, вымогатели пришли в великое смущение и стыд.
Случилось также, что один человек послал преподобному своего слугу с двумя корзинами еды. Слуга спрятал одну из корзин по дороге. Преподобный взял принесенную корзину и тихо сказал: "Я принимаю дары, ты же не прикасайся к спрятанной тобой корзине - в нее вползла змея и, если ты протянешь руку, она ужалит тебя". Так мудро и незлобиво святой обличал грехи людей, желая всем спасения.
Скончался преподобный Исаак в 550 году. Этого святого следует отличать от другого подвижника, преподобного Исаака Сирина, епископа Ниневийского, который жил в VII веке (память 28 января).

Преподобный Исаак Сирин:
https://twitter.com/Zarvanycia ,

www.zarvanycia.cc.ua Вербна Неділя

  • 25.04.16, 20:26

www.zarvanycia.cc.ua Вербна Неділя

День Вербної неділі нагадує християнам урочистий вхід Ісуса Христа в Єрусалим, який знаменував собою безпосереднє наближення Його Страстей і смерті на хресті. Люди, які Його вітали, кидали на дорогу плащі та зелені галузки пальм, вигукуючи: «Осанна Синові Давида!». Урочистий в'їзд Ісуса Христа в Єрусалим описаний в усіх Євангеліях. Цій події всі вони надають особливого значення. Літургія Вербної неділі також згадує як радісні моменти процесії з пальмами так і про Страсті Господні. Цим церква підкреслює, що тріумф Христа і Його Жертва завжди нерозривно пов'язані. Процесія на початок Євхаристії має свою багатовікову традицію. Так в Єрусалимі вже у IV ст. єрусалимський патріарх сідав на ослицю і в'їжджав на ній на Оливну гору, оточений віруючими. У західній Церкві подібна практика прийшла дещо пізніше — в V–VI ст. Сам звичай освячення пальмових гілок (вербових гілок, квітучих галузок тощо) введено в літургію вже аж у ХІ ст. До реформи 1955 року у католицькій церкві існував звичай, за яким священослужитель виходив у день Вербної неділі перед церкву, а двері святині зачиняли. Священик тричі стукав хрестом у браму, тоді вона відчинялася і священик з учасниками процесії входили всередину храму, аби відправити літургію. Цей символ мав нагадати вірним, що зачинене небо відкрилося людям завдяки заслузі хресної смерті Христа. Освячені налузки вірні зберігають цілий рік, щоби потім спалити їх на попіл для використання його у церковному обряді у Попільну Середу. Процесія з вербами (пальмами) є, з одного боку, пам'яткою про давню історичну подію, а з іншого — нашими кроками разом із Христом до жертви, якою сьогодні є Літургія. На літургію Вербної неділі священик вдягає не фіолетовий одяг, як колись, а червоний. Процесія має тріумфальний характер. Христос входить до свого міста як Цар і Господь, приймає спонтанне прославлення мешканців. Цим Церква хоче сказати, що як за кілька днів Христос Господь зазнає жорстокої смерті, то все одно ніхто не позбавить Його царської величі і права на панування. Царську гідність Христа Господа підкреслюють антифони й пісні, співані під час процесії. 

Вербна Неділя:
https://twitter.com/Zarvanycia ,

www.zarvanycia.cc.ua 23 квітня згадуємо мученика Терентія та інш

  • 25.04.16, 20:17

www.zarvanycia.cc.ua 23 квітня згадуємо мученика Терентія та інших.

Мученик Терентій з воїнами своїми стали жертвами переслідувань під час правління імператора Декія. Він видав наказ згідно котрого усі піддані повинні були поклонятися ідолам.Багато людей,побоюючись страшних катувань , погодилися на ідолопоклоніння та Терентій і разом з ним 40 інших відмовились робити це і заявили в віру у Господа.
Правитель здивувався такому поступку і спитав, як вони ожуть вірувати у того кого розіпяли як злодія. На це вони відповіли що вірять у того хто помер мучениуцькою смертю та воскрес згідно писання. Така відповідь Терентія змусила правителя замкнути його та кількох його найближчих у вязниці а решту примусити до поклоніння. Попри страшні катування, вмовляння та погрози жоден їз воїнів не засумнівалися в своїй вірі та не зрадили Христа.
Після того правитель наказав завести їх усіх до храму щоб знову змусити їх поклонитися, та воїни промовили молитву до Христа після якої всі ідоли, що стояли там з великим гуркотом попадали додолу. Розлючений правитель наказав їм всім відсікти голови а після цього наказав привести до нього Терентія з його товаришами. Він показав мученикам обезголовлені тіла їхніх братів та вони не відреклися віри.Тоді поставив їм на ноги важкі кайдани і наказав сторожам не давати їм жодних харчів та за деякий час коли прийшли до них вони вже були вільні від кайдан і повні силою.Злий правитель що тільки не вигадував і навіть звертався до чародіїв та це нічого не давало а змії що насилав на них сумирно повзали біля ніг їхніх.
Тоді вже він наказав відсікти їм голови. Тіла цих мучеників забрали місцеві християни, які і поховали їх з честю за межами міста. 

Терентія та інших:
https://twitter.com/Zarvanycia ,

22 квітня згадуємо мученика Євпсихія.

  • 22.04.16, 19:12
22 квітня згадуємо мученика Євпсихія.

Євпсихій народився у родині знатних і заможнх батьків в місті Кесарія Кападокійська.Там же він отримав хорошу християнську освіту.
В дорослому віці він бере християнський шлюб. Саме в той час імперією править імператор Юліан відступник, який був язичником і дуже поклонявся богині Фортуні. Він і інші язичники влаштували поклоніння Фортуні в той же час коли Євпсихій одружувався.
Євпсихій дуже розлостився через те і зруйнував храм Фортуни.Він добре знав що Юліан йому цього не простить і віддавши все майно, що йому належало почав готуватися до мученицької смерті.
Та Юліан,перебуваючи в страшеному гніві , вирішив покарати не лише Євпсихія але все населення міста.
Багато хто був страчений, більш знатніші і заможніші були вигнані , церковні служителі були взяті у військо а все майно що мала християнська церква було забрано. Місто ж було позбавлене звання Кесарія а натомість було назване старим Маза.Всі хто лишились в місті змушені були платити дуже великі податки.
Святого ж Євпсихія він наказав через страшні катування все таки примусити поклонитися ідолам.Святого мучли страшно та він не зрікався віри християнької , потім суддя побачивши його впертість і віру вирішив усікти його голову мечем.
В той час дорогою попри місто їхав сам імператор Юліан.Він хотів зовсім зруйнувати місто та до нього підійшов святий Василій Великий, який хотів зупинити імператора.Він дав йому трохи їжі яку їли самі монахи, Юліан же пригрозив йому і сказав що подорозі назад знищить місто.Та в поході Юліан загинув.
Після його смерті на місці гробу Євпсихія було зведено храм а люди що ходили до його гробу почали зцілюватись.
http://www.zarvanycia.cc.ua/
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557
https://www.youtube.com/embed/UasxgNzz98w

21 квітня згадуємо апостолів із 70-ти: Іродіона, Агава, Асинкрит

  • 21.04.16, 18:04
21 квітня згадуємо апостолів із 70-ти: Іродіона, Агава, Асинкрита, Руфа, Єрма та Флегонта а також інших із ними.

Святий апостол Іродіон був родичем Апостола Павла і разом з ним багато подорожував проповідуючи Слово Боже. Коли християнство поширилось на Балканах Апостоли Петро та Павло вирішили поставити Іродіона в главі церкви у містечку Патари. Іродіон вірно служив Богові і навернув до християнства багатьох язичників і юдеїв.
Та на деяких людей проповіді діяли зовсім інакше , вони не збирались ставати християнами і тому розлючені його словами напали на апостола і навіть вразили його ножем. Апостол впав а нападники пішли вважаюч що той загинув. Та коли пішли вони Господь залишив Іродіона неушкодженим.
Після того Іродіон часто супроводжував апостола Петра аж поки Петра не розіпяли, в той же час і Іродіон а також святий Олімп бул страчені через усікновення голови.
Святий Агав володів даром пророцтва і напророчив страждання Апостола Павла в Єрусалимі, а також великий голод під час царювання імператора Клавдія. Також він багато мандрував і проповідував Слово Боже і так привів до християнства багато язичників.
Апостол Руф а також Асинкрит ,Єрм та Флегонт були єпископами в різних містах та вірно проповідували віру Христову, за що прийняли багато страждань та померли мученицькою смертю. 
http://www.zarvanycia.cc.ua/
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557
https://www.youtube.com/embed/yWb9o838l_c

20 квітня споминаємо Георгія , митрополита Мітиленського

  • 21.04.16, 17:54
20 квітня споминаємо Георгія , митрополита Мітиленського

З самого малечку Георгій старався жити по монашому і вдосконалював в собі послушництво. Під час правління імператора Лева Ісаврина він став жертвою іконоборства і саме в той час його і прозвали сповідником.
Коли прийшов до влади імператор Констянтин Порфірородний Георгія поставили главою кафедри міста Мітилена,що знаходвся на острові Лесбос. Навіть перебуваючи на такій важливій посаді він залишався відданим монашеству і часом його життя нагадувало іншим ангельське. Також він володів даром зцілення і лікував як від душевних так і від тілесних хворіб, також часто виганяв бісів.Митрополит також був знаним благодійником адже допомагав всім хто потребував його допомоги.
У 815 році з приходом імператора - іконоборця Лева Вірменина він знову постраждав. Його вигнали з його митрополичого посту і поселили в Херсонесі де він і помер пять років по тому.
За переказами в час його смерти над Мітиленами засяяла зоря.
http://www.zarvanycia.cc.ua/
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557
https://www.youtube.com/embed/5goniIHy5GY

19 квітня згадуємо Євтихія, єпископа Константинопільського

  • 21.04.16, 17:47
19 квітня згадуємо Євтихія, єпископа Константинопільського

Євтихій народився в Фригійській області в родині військового та доньки священника . Свою добру освіту отримав від діда-священника. Одного разу наче передбачивши майбутнє до свого імені малий хлопчик дописав слово патріарх.
У віці 12 років батьки відіслали його вчитися далі до Константинополя і під час навчання вирішив піти до монастирю. Так він пішов до однієї з обителей в Амасії.
За добру і християнську службу скоро його назначили архимандритом усіх обителей Амасійських.
За деякий час при імператорі Юстиніані мав скликатися новий собор,на який не зміг поїхати митрополит Амасійський а натомість відправив туди Євтихія.Там же Патріарх напророчив що саме Євтихій буде його престолонаслідувачем. Коли ж патріарх помер то Юстиніану наснивя апостол Петро і вказав на Євтихія як на нового єпископа.
В перші роки його правління було скликано 5 Вселенський собор на якому було відкликано будь-яку єресь а її прихильників засуджено. Та за деякий час виникла нова яку Євтихій був розкрив та за те він був вигнаний Юстиніаном який сам прикипів до єресі цієї.З нього скинули патріаршу рясу і відправили до Амасійської обителі де він і починав своє монашество.
У весь час свого вигнання він багато молився і навіть отриав здатність зцілювати. За його допомогою одна жінка яка довгий час не могла виносити дитину і родила мертвих дітей таки змогла виносити і народила здорову дитину.
За 12 років по вигнанні він все таки повертається на патріарше місце і до самої смерті мудро править церквою.
Помер він в Томину неділю після того як зібрав весь клир і поблагословив їх. Сталося це 582 року по Різдві Христовім.
http://www.zarvanycia.cc.ua/
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557
https://www.youtube.com/embed/a4MHbyQJgoo

18 квітня згадуємо святих мучеників диякона Агафопода та Феодула

  • 21.04.16, 17:41


Агафопод та Феодул жили в часи правління жорстоких переслідувачів християнства Діоклетіана та Максиміана. Обидвоє служили при храмі Агафопод був дияконом а Феодул читав. Агафопод був в старечому віці , Феодул же був юнаком.
Вон жили хритиянським побожним життям. Одного разу Феодулу наснилоь що хтось від кого сіяло світлом щось дав йому.Феодул прокинувся а в руці його був перстень з зображенням Христа. Юнак сприйняв це не інакше як знак того що йому судилось померти мученицькою смертю.
Відомо також що за допомогою цього перстня з зображенням Ісуса він зцілив немало людей.
Коли імператор Діоктиліан наказав переслідувати християн багато хто переховувався але не вони, вони продовжували проповідувати Христове слово.
Місцевий правитель почув про зухвалість цх двох і наказав схопити їх та привести до суду.Коли ж прийшли вони правитель побачив, що Феодул ще зовсім юний тож вирішив хитрощами переконати його стати язичником.
Феодул не приставав на його вмовляння і навіть відповів що йому шкода правителя бо прирікає себе на вічні муки, правтель поставив йому вибір або хороше, заможне життя або смерть.Феодул відповів, що не боїться смерті бо його чекає життя вічне.
Втративши всяку надію на навернення Феодула до язичництва він прийнявся переконувати Агафопода, і навіть збрехав що йоготовариш Феодул вже зрадив християнство і погодився на поклоніння ідолам. Та Агафопод не повірив йому бо добре знав свого товариша і був певен в його відданості Христу.
Правитель не бачучи жодного результату вирішив кинути їх до вязниці де вони весь час молились і навіть привели до християнства багато людей.
Сторож вязниці про це доповів правителю і той знову привів їх на суд.
Їх знову переконували знову відректися від віри Христової,показували людей що відріклися і які поклонялися ідолам та Феодул не приставав ні на вмовляння ні на погрози а сказав йому – ось моє тіло роби з ним що хочеш та я не зраджу віри. Це розізлило правителя і він вже було наказав стратити Феодула та юнак почав молитися і правитель знову закрив їх обох в вязниці.
Там мученикам наснився сон, що предвіщав їх кору мученицьку смерть.Зранку їх покликали до правителя, та після того вони сказали що є християнами і за Господа готові перетерпіти всякі муки Фаустин наказав привязати до них камені та кинути у море. Спершу у море кинули Агафопода а за ним і Феодула. Їх тіла вже без каменів та без жодних мотузок викинуло на берег. Вони були у світлих одежах. Християни що побачили їх тіла забрали їх та поховали.
http://www.zarvanycia.cc.ua/
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557
https://www.youtube.com/embed/vwaB7SAw2iQ

17 квітня згадуємо преподобного Йосифа Піснеписця

  • 21.04.16, 17:31
17 квітня згадуємо преподобного Йосифа Піснеписця


Йосиф народився на острові Сицилія в побожних батьків. За кілька років ця сім’я рятуючись від навал варварів втікає до Пелопонесу. Там же, досягнувши пятнадцятирічного віку, Йосиф вирішує піти у монашество і зібравши речі йде до Фессалонік і вступає до монастиря.
Через свій добрий і благочестивий характер він стає улюбленцем усієї братії монастиря і скоро його освячують у пресвітери.
Коли до обителі цієї завітав Григорій Декаполіт то звернув увагу на цього юнака і вирішив взяти його з собою в Константинопіль де згодом і поселилися вони при церкві двох святих.
Це було в часи коли імперією правив жорстокий іконоборець якого звали Левом Вірменином.
Як Григорія так і його молодого товариша Йосифа дуже турбувало те, що іконоборча єресь дуже розповсюджувались тож виходили вони на площі і проповідували вони там слово Боже, захищаюч ікони та викривали єресь імператора та патріарха. Та все було даремно. Тоді вони та інші священники надумали попросити допомоги у Папи, який ніяк не залежав від імперії і зміг би допомогти православній церкві.
Для подорожі було обрано саме Йосифа,адже він був неймовірно стійким а також добре володів красномовством. Та на жаль під час подорожі до Риму Йосифа схопили араби і закрили його в темниці де він перебуваючи 6 років багато страждав аж поки в різдвяну ніч 820 року по Різдві Христовім йому не зявився святий Миколай Марликійський.
Святий повідомив йому що імператор-іконоборець помер і всі переслідування скінчилися.
Також святий дав йому сувій і сказав щоб той його проковтнув а слова з нього проспівав і щойно Йосиф це зробив як кайдани, що були на ньому,впали а двері вязниці самі відчинилися. Він вийшов і опинився на шляху, що вів до Константинополя.
Прийшовши в місто він не застав живим Григорія Декаполіта а лиш учня його Івана,що також скоро представ перед Господом.
Через деякий час він поставив церкву імені Миколая і поховав там мощі Григорія та Івана.
Якось до нього потрапили мощі і святого апостола Варфоломія і він вирішив поставити храм в його честь та дуже побивався що не має ніяких пісень щоб прославити його а сам він не наважувався їх створювати. Протягом сорока днів він мучився,молився та плакав та тут зявився йому апостол цей і поклавши на груд Євангеліє сказав йому що відтепер він може створювати церковні пісні.
Та тут знову до влади прийшов іконоборець-єретик. За протистояння іконоборству його було вигнано на одинадцять років до Херсону. Повернувся він вже після того як на престол зійшла імператриця Теодора і навіть отримав певну роботу при Софійському соборі. Правда ненадовго, бо після відкриття позашлюбних стосунків брата імператриці Варди його знову було вигнано. Повернули його аж по смерті Варди.
За сприяння патріарха Фотія він був поставлений духовником кліру константинопільського, де прослужив аж до своєї смерті у 883 році, яку передбачив за кілька днів до неї.
Перед смертю він безнастанно молився.
http://www.zarvanycia.cc.ua/
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557
https://www.youtube.com/embed/y8U9f3fxWgM

Преподобный Никита Исповедник

  • 20.04.16, 18:47


Преподобный Никита Исповедник, игумен обители Мидикийской, родился в Кесарии Вифинской (северо-запад Малой Азии) в благочестивой семье. Мать умерла на 8-й день после его рождения, и отец, по имени Филарет, постригся в монахи. Ребенок остался на попечении бабушки, воспитавшей его в истинно христианском духе. С юношеских лет святой Никита прислуживал в церкви и находился в послушании у отшельника Стефана. По его благословению святой Никита направился в Мидикийский монастырь, где игуменом был святой Никифор (память 13 марта).
Через семь лет добродетельной жизни в монастыре, славившемся строгостью устава, преподобный Никита был рукоположен во пресвитера. Преподобный Никифор, зная святую жизнь молодого инока, поручил ему управление обителью, так как сам был тяжело болен.
Не жалея сил, преподобный Никита стал заботиться о процветании и благоустройстве монастыря. Личным примером строгой монашеской жизни он наставлял братию. Вскоре слава о высокой жизни насельников обители привлекла туда многих, ищущих спасения. Через несколько лет число монахов увеличилось до 100 человек.
Когда преподобный Никифор в глубокой старости отошел ко Господу, братия единодушно избрала игуменом преподобного Никиту.
Господь удостоил святого Никиту дара чудотворения. По его молитве глухонемому отроку возвратился дар речи; две бесноватые женщины получили исцеление; лишенному рассудка вернулся разум, и многие другие больные исцелялись от своих недугов.
В те годы при императоре Льве Армянине (813 - 820) возобновилась иконоборческая ересь и усилилось гонение на святые иконы. Православные епископы изгонялись и ссылались. В Царьграде в 815 году был созван собор еретиков, на котором они свергли с престола святого Патриарха Никифора (806 - 815; + 828), а на его место избрали еретика из мирян Феодота. На место сосланных и заключенных православных епископов были также поставлены еретики. Император призвал к себе игуменов всех монастырей и пытался привлечь их к иконоборческой ереси. В числе призванных был и преподобный Никита, который твердо стоял за православное исповедание. По его примеру все игумены остались верны почитанию святых икон. За это их посадили в темницу. Преподобный Никита мужественно претерпевал все испытания и поддерживал твердость духа в других заключенных.
Тогда император и лжепатриарх Феодот решили хитростью уловить упорствующих. Им объявили, что император дарует всем свободу и разрешает поклонение иконам при одном условии: если они примут Причащение от лжепатриарха Феодота. Долго сомневался преподобный, может ли он вступить в церковное общение с еретиком, но другие узники умолили его причаститься вместе с ними. Уступая их мольбам, преподобный Никита пошел в храм, где для обмана исповедников были выставлены иконы, и принял Причастие. Но когда он вернулся к себе в монастырь и увидел, что гонение на иконы продолжается, то раскаялся в своем поступке, вернулся в Константинополь и стал безбоязненно обличать иконоборческую ересь. Все уговоры императора были им отвергнуты. Преподобный Никита вновь был заточен в темницу, где пробыл шесть лет, до кончины императора Льва Армянина. Там, перенося голод и скорби, преподобный Никита силой своих молитв совершал чудеса: по его молитве Фригийский царь без выкупа отпустил двух пленников; три человека, потерпевших кораблекрушение, о которых молился преподобный Никита, были волнами выброшены на берег. В 824 году при новом императоре Михаиле (820 - 829) преподобный Никита отошел ко Господу. Тело преподобного было с почестями погребено в монастыре. Впоследствии его мощи стали источником исцелений для приходящих поклониться святому исповеднику.
http://www.zarvanycia.cc.ua/
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557
https://www.youtube.com/embed/YfVb2zSDHXM