Цитати. Сергій Сингаївський про Україну.
- 07.01.24, 23:18
…на початку 1980-х довідався про роль українця Феофана Прокоповича, сподвижника Петра І. Той підказав цареві, як збудувати імперію, до якої входила б і Україна. Тоді я відчув якусь дитинячу гордість. Мовляв, це ж наша людина, а чого досягла! То була психологія підлеглого. Тільки зараз починаємо розуміти, що ми не лише жертва. Позиція жертви вкрай небезпечна насамперед для неї самої. … без нас — невідомо, чи існувала б Російська імперія. Тисячі українців своїм розумом, інтелектом, умінням зробили це можливим. Я про це не думав 1985 року, як і герой мого роману.
Сергій Сингаївський, український письменник, перекладач.
12
Коментарі
анонім
17.01.24, 23:42
Саблін
28.01.24, 00:18
Так. І справді, у багатьох психологія підлеглого. Та вона трапляється не тількі на простору імперіі. Мабуть тому, що підлеглими не становляться, а народжуються?
Бо тоді б на просторах імперій жили самі підлеглі крім царя. А на просторах демократій не підлеглі.
Бува "підлеглий", це тимчасове явище задля носія такої психологіі.
А бува просто носій такого стану просто не може і не хоче бути кимось іншим.
Nikolka
38.01.24, 10:13Відповідь на 2 від Саблін
Українці - нація лідерів. Такі висновки я зробив у далекому 1968 році, коли був призваний до армії. служив на просторах Казахстану. В підрозділі були українці, молдавани, казахи, узбеки, росіяни, туркмени, азербайджанці. Через деякий час виявилося що ВСІ українці зайняли посади сержантів та старшин. Молдавани - при кухні і на хоздворі(свинарник курятник та городи). Росіяни - п,янь та дебоширство- Губа, Самоволки, двоє- дизбат. Тільки до сих пір не зрозуміло чому ми ВДОМА на керівні посади обираємо найгірших !!
_ vs_
48.01.24, 10:19Відповідь на 3 від Nikolka
эти найгiрши и були в твоём 1968 сержантами и старшинами
может и не всё, но так оно и было)
The Martian
58.01.24, 12:31
А существовала бы Германия без Пруссии или Баварии - вот в чём вопрос. Ведь они там постоянно одни на других нападали. А потом... как в миксере, все усреднились и возьеднались на руинах Берлинской стены. Но только слова про Германия понад усе из гимна страны удалили.
Единство, право и свобода
Для Германии родной -
К ним давайте все стремиться
Братски сердцем и рукой!
Общность, право и свобода -
Это счастья семена.
Расцветай в сиянии счастья,
Процветай, моя страна!
Расцветай в сиянии счастья,
Процветай, моя страна!
------
А музыка такая, что слушаешь и ещё хочется.
Spectatrix
68.01.24, 21:51Відповідь на 1 від анонім
дякую
анонім
78.01.24, 21:57Відповідь на 6 від Spectatrix
Spectatrix
88.01.24, 22:25Відповідь на 2 від Саблін
Дякую за коментар, згодна. Як на мене, тут краще говорити про психологію жертви, і це не залежить від того, де людина живе. Йдеться про гідність, російською -- чувство собственного достоинства. Чи такими народжуються -- питання неоднозначне, це може змінюватись протягом життя, але не кардинально, мабуть. Коли говорять про Україну як про жертву імперії, це дуже дивно, бо саме українці були творцями цієї імперії, брали активну участь в усіх процесах -- розбудові держави, її захисті, управлінні, народному господарстві, у розвитку науки і культури... Хіба серед українців не було більшовиків, комуністів, катів, хіба вони не працювали на ГПУ, не писали доноси, не зраджували своїх, не виконували смертні вироки тощо? Навіщо ми намагаємося відхреститися від минулого, своєї історії? Це безглуздо.
Spectatrix
98.01.24, 22:44Відповідь на 5 від The Martian
Мне хочется об Украине, а не о Германии.
Spectatrix
108.01.24, 22:55Відповідь на 7 від анонім