Із глибокого дитинства несу любов до повітряних кульок. Адже немає нічого кращого за переливи сонячного світла на поверхні цих диво-сфер. Тримаючи у руках мотузочки, на другому кінці яких кульки, здається, володієш мало не усім світом…ну, принаймні, хорошим настроєм людей, що проходять повз тебе. Коли почуваюсь безмежно щасливою, то здається, ніби сама як гелієва кулька наповнена до межі, ходжу, ледь торкаючись ногами землі. Але...

Читати далі...

Хочу настрою хорошого, дуже хочу… Цікаво, чи можна його закликати ну там шоколадом чи морозивом? Ну, на кшталт, «Іди, іди, дощику! Зварим тобі борщику!»? Ідеї вичерпались, нічого не допомагає…

     Хто сказав, що життя сповнене сірих буднів?    Дні мого життя забарвлені усіма кольорам чуттів, пристрастей: всеохопного, божевільного щастя, пульсуючого, набухлого болю, нудної, затягуючої у свої обійми печалі, обрушеного знічев’я горя чи то пекучого і резонуючого у всьому тілі смутку…    І поглинаю я їх усі. Без розбору. Єдина різниця – у способі. Щастя ковтаю цілим шматком, облизавшись і попросивши ще. Смуток же, як істинний цінитель, п’ю маленькими ковточками, впиваючись смаком ...

Читати далі...

Певно, виїдати себе зсередини, раз по раз повільно зачерпуючи десертною ложкою - це таки мистецтво.

Якщо ти сам лише третина, то віднайдена друга половина щасливим тебе не зробить.

…якось раніше я любила усі квіти ну от зовсім усі ну хіба крім отих гербер голови яким позакутувано скотчем а особливо сумним і понурим для бадьорості духу повсовувано у стебла проволку...понівечені жертви маніяка-ґвалтівника… …зрізаних квітів звичайно шкода але так приємно вдихати їх аромат ховаючи носа у букеті тримати у руках ніжні стебла і відчувати в них вологу свіжість життя…здається навіть серцебиття пришвидшується…приємно дарувати приємно отримувати… ….того...

Читати далі...

Розуміння варте того, щоби його прагнути. …а то був перший мужчина з твого світу, перший, з ким обмінювалося не просто словами, а зараз усією бездонністю мерехких, колодязним блиском підсвічених, тайників, тими словами відслонених, і тому говорилося легко, як дихається і сниться, і тому пилося розмову смажно висушеними вустами, і впивалося все запаморочливіше, о, ця ніколи не знана сповна свобода бути собою, ця гра, нарешті, в чотири руки по всій клавіатурі...

Читати далі...

...і не тільки;) хорошого настрою!

Тоді, коли в мене почався ранок, і коли я визирнула у вікно, там знову падав сніг. Набридливим, дрібним і головне – не бажаним, ним презирливо жбурлявся вітер. Виходити не хотілось, але, взявши сміттєвий пакет у руку – мусила. «Не забути б ключі, а то…» - у голові обірвалась думка – сніг на асфальті біля під’їзду витоптаний весь трикутними слідами голубів, що пішо, ніби кепкуючи з людей, прогулювались поруч. ...хотілось би так само, як вони, хоч би для забави, разок політати...

Читати далі...

Останнім часом не сплю без снів. Лиш прикриваються повіки, перестаю відчувати те, що відбувається чи навпаки не відбувається довкола мене - і починається тривала швидкісна насичена історія, нова пригода. Не скажу, що завжди це приносить задоволення. Часом, так як сьогодні, прокидаюся емоційно виснажена, але все ж щаслива, що все це було не на яву. Цієї ночі мусила рятувати самогубця із порізаними венами. Можливо, якби працювала, наприклад, лікарем швидкої допомоги то не ...

Читати далі...