| Тревожные новости из зоны АТО |
Террористы нанесли коварный удар по ранее не подвергавшемуся агрессии населенному пункту. По данным спикера АПУ по вопросам АТО Александра Мотузяника, в День Независимости украинские войска понесли ощутимые потери в боях на Донбассе — двое убитых, 9 раненых.
ДНРовцы просят рефрижераторы для вывоза трупов "российских добровольцев"
|
Мінометника з батальйону "Донбас" 43-річного Сергія Джевагу посмертно нагородили орденом "За мужність" третього ступеня. Він загинув торік 29 серпня. В машину влучив снаряд.
—Син учиться в Чернігівському технологічному університеті. 1 вересня торік подзвонив мені: "Мамо, папи не стало. Загинув під Іловайськом", — розповідає вдова 45-річна Людмила. Живе в місті Прилуки на Чернігівщині. — Кажу: хто тобі сказав? Не може такого бути. Він дав телефон командира на позивний Гайдук. Цей чоловік багато не розказував, бо сам був ранєний. Їхав у госпіталь в Дніпропетровськ. Обіщав передати вєщі й документи чоловіка. Кажу, хочу забрати тіло. Відповів: "Як ви заберете? Там нічого немає". Свекор поїхав у Дніпропетровськ, зустрівся з Гайдуком. Узяв довідку, що Серьожа дєйствітєльно знаходився у зоні АТО. Ми ж цього навіть не знали. 2 травня він поїхав на сесію в Київ, в університет связі. Працював електромеханіком в Укртелекомі. Поїхав на навчання, а там записався в цей батальйон. Здавав сесію і їздив на полігон у Нові Петрівці. В армію він не должен був пойти — поганий зір, давлєніє і пластіна в плечі. На Майдан дуже рвався, я його не пускала. Ми зверталися в СБУ, щоб підтвердили, що чоловік загинув. Там кажуть, що він може бути живий чи в плєну. Як живий, коли свідки бачили, що загинув? Звернулися в Дніпропетровськ, щоб провели ДНК-аналіз. У жовтні й листопаді син і свекруха здали зразки. Відповіді досі немає. Хотя сослуживці, які загинули рядом — ідентифіковані. Дуже допоміг батальйон "Донбас". Вони підготували документи на суд, щоб визнати Серьожу загиблим. На суді командир і побратим Саша свідчили. Саша приїжджав до нас у Прилуки на суд. Гайдук виходив на відеоконференцію з суду міста Новомосковськ Дніпропетровської області. Розказували, що вони виходили "зеленим коридором" з оточення під Іловайськом. Їх шестеро їхали машиною з боєприпасами. Потім російські танки почали стріляти в упор. Стріляли і з "Градів". Чоловіку пуля попала в шию. Командир до нього підскочив, а він був уже мертвий. Ще двох хлопців із машини вбило. Машина зупинилася, всі стали розбігатися. Згодом повернулися за боєприпасами. Зняли Сірьожу і поклали возлє колеса обличчям донизу. Взяли боєприпаси і відбігли метрів на 100. В цей час снаряд влучив просто в машину. Боєприпаси здетонували. Суд визнав чоловіка загиблим, і 5 червня видали свідоцтво про смерть. Дали посвідчення сім'ї загиблого ветерана війни. Воно дає пільги — 50 відсотків оплати комунальних. Але в нас дохід "грязними" більше 1700 гривень, тож пільг не положено. Синові оформили пенсію, доки він учиться — 1163 гривні. Її одразу виплатили за дев'ять місяців. Укртелеком виділив допомогу.
Доля истины есть как в позитивных, так и в негативных оценках берлинской встречи Порошенко. Главная цель этой встречи, по моему мнению, заключалась в том, чтобы понять ситуацию и, во-первых, предотвратить дальнейшую эскалацию конфликта (это мне представляется первоочередными), во-вторых, обсудить проблемы, возникшие в последнее время на Востоке, и найти эффективные инструменты контроля над ситуацией.
Воздействие в этом вопросе шло как на Порошенко, так, полагаю, и на Путина. И еще одной задачей этой встречи было продемонстрировать российскому президенту, что Запад находится на стороне Украины.
С другой стороны, и Германия, и Франция, как посредники в Минских договоренностях, заинтересованы в том, чтобы эти договоренности реализовывались. Я бы не сказал, что Порошенко будут склонять или заставлять выполнять все до последней буквы, но заинтересованность Меркель и Олланда в соблюдении условий договора остается значимым фактором.
Но есть и еще один аспект этой встречи, который играет на руку Украине и, кстати говоря, нейтрализует опасения наших критиков Минских соглашений и конституционных изменений: Германия и Франция принимают украинскую версию Конституции. Ведь Кремль и боевики считают предложенные Украиной изменения недостаточными и не соответствующими Минским соглашениям. Но Меркель и Олланд здесь четко заняли сторону Украины: они признают, что Киев выполняет свои обязательства по конституционным изменениям.
Одной из главных проблем в ближайшей перспективе для нас станет вопрос о выборах в Донбассе. В случае проведения выборов сепаратистами Минские договоренности будут, по сути, сорваны. Россия придерживается позиции, согласно которой Украина и Запад должны признать выборы, проведенные боевиками. Тогда как на самом деле в Минских договоренностях сказано не об этом, а о необходимости организации на захваченных территориях выборов в соответствии с украинским законодательством. Пока никакой согласованной модели проведения выборов нет и, боюсь, ее и не будет.
Соответственно, не будут реализованы и особенности местного самоуправления в отдельных районах Донецкой и Луганской областей. Тем не менее, формальное выполнение обязательств необходимо. Думаю, на встрече в Берлине говорили и об этом тоже.
В пользу Украины говорит и тот факт, что Меркель подчеркнула важность военной деэскалации в Донбассе. Иными словами, сейчас нужно заниматься не столько политическими вопросами, сколько снижением градуса конфликта. В принципе, это отвечает украинской позиции, так что встреча дала определенные результаты.
Ожидать, что она реально решит все проблемы, было бы наивно. Эта встреча была призвана скоординировать действия Украины и ее западных союзников, прояснить ближайшую перспективу. Но любые дальнейшие решения могут приниматься только в нормандском формате.
Источник: Новое время
Зліва направо: президент Франції Франсуа Олланд, канцлер Німеччини Анґела Меркель і президент України Петро Порошенко дають спільну прес-конференцію за підсумками зустрічі в Берліні, 24 серпня. Російського президента Володимира Путіна на перемовини не запросили—На сьогодні саме Російська Федерація і підтримувані нею бойовики становлять єдину загрозу для відновлення миру і стабільності на Донбасі, — каже президент 49-річний Петро Порошенко24 серпня у Берліні.
Там після урочистостей у Києві з нагоди Дня Незалежності він провів перемовини з канцлером Німеччини 61-річною Анґелою Меркель і президентом Франції Франсуа Олландом, 61 рік. Зустріч розпочалася близько 19.00 і тривала годину. З лідерів країн "нормандської четвірки" не було глави РФ Володимира Путіна. З ним поговорили по телефону. Основна тема перемовин — ситуація на Донбасі та виконання Мінських домовленостей.
"Порошенкові важливо було пояснити Меркель та Олланду, що українська сторона повністю виконує Мінські угоди, а Росія — ні, — пише політолог Сергій Таран, 45 років, на своїй сторінці у "Фейсбуку". — 31 серпня у Верховній Раді — черговий етап розгляду змін до Конституції щодо децентралізації. Тож нашим західним партнерам не зайве було почути, що настав час сильніше вплинути на оскаженілого господаря Кремля. Таки змусити його припинити обстріли, а потім і вивести з України своїх орків".
—Ми підтверджуємо неухильне дотримання всіх положень Мінських домовленостей. Тепер маємо донести ці сигнали до Москви, — каже після перемовин Порошенко. — Сподіваюся, що основним результатом заходу стане деескалація подій на Донбасі, припинення кровопролиття, обговорення проведення місцевих виборів за українським законодавством, які чітко відповідатимуть стандартам ОБСЄ.
—Мінські угоди мають бути фундаментом для досягнення миру в Україні, — наголошує Меркель. — Спостерігачі ОБСЄ на Донбасі повідомляють — сепаратисти не виконують мирних домовленостей. У тому числі — з відведення важкого озброєння.
—Настав критичний момент, бо немає прогресу у виконанні Мінських домовленостей. Тому Порошенко й ініціював цю зустріч з Меркель та Олландом, — говорить експерт з міжнародних питань 43-річний Богдан Яременко. — Хоче знайти вихід із глухого кута, в який Україну завела його дипломатія: коли не маємо миру, але зобов'язані йти на політичні поступки терористам і гарантувати їм якісь умови. Нічого нового досягти не вдалося. Західні союзники наполягають, щоб Україна виконувала Мінські домовленості.
Але ж Меркель наголосила, що якраз Росія їх не виконує. Значить, на Заході є розуміння того, хто винен.
—Те саме вона казала й раніше. Так, вони визнають, що Москва порушує домовленості. Але водночас змушують Україну виконувати те, чого вона робити не має, доки своєї частини не виконала Москва. Меркель, сказавши "А", не говорить "Б": що вона збирається робити для того, аби примусити Москву виконувати Мінські домовленості.
Як розвиватимуться події?
—Бойовики продовжуватимуть ігнорувати домовленості. Ситуація на фронті в найближчі місяці не зміниться.
Який вихід із цієї ситуації?
—Україна має повне моральне, політичне і юридичне право не виконувати Мінські домовленості. Бо ж друга сторона не виконує своїх зобов'язань. І треба відмовитися від недалекоглядного підходу — намагання умиротворити Путіна й досягнути з ним політичного компромісу щодо війни на Донбасі. Потрібно готуватися захищати свою країну і реформувати її відповідно до потреб України, а не побажань Москви.
Німецька преса пише, що наступна зустріч — за участі Росії — може відбутися у вересні. Чого від неї чекати?
—Зараз дипломатична ініціатива — у Путіна. Йому вдалося нав'язати вигідний для Москви формат — знищення України через зміни до Конституції та нав'язування Києву конфліктного регіону без вирішення конфлікту. Думаю, він продовжуватиме цю гру. Поки що економічна, військова і політична ситуація в Росії не настільки жахлива, щоб відмовлятися від цих планів. Тому наступна зустріч буде схожа на попередні. Путін перекладатиме вину за війну на Київ. Натомість у Заходу й України нового бачення ситуації немає. Ми не почули, які додаткові важелі впливу збирається застосовувати Європа для тиску на Росію. А без цього із ситуацією на Донбасі нічого не зміниться.
Если Меркель требует особый статус оккупированных территорий Донбасса и мы принимаем то, что хочет Меркель, и у нее нет возражений по этому поводу, то это и есть особый статус Донбасса. Это и есть особый статус, как бы его не называли в Украине, не говорили, что это переходные положения Конституции или еще что там такое, что ничего не меняет в принципе.
Однако, если это ничего не меняет в принципе, то зачем тогда менять Конситуцию в принципе?
Меркель готова финансировать то, что выгодно ей, а ей выгоден такой мир, который уменьшает ее издержки. Уменьшение ее издержек означает снятие эскалации на Донбассе и снятие санкций с России, потому что Европа находится не в том положении, чтобы разбрасываться десятками ярдов направо и налево из-за хронической неспособности «восточных варваров» найти выход из ситуации. Рим всегда заботят римляне, а не варвары, независимо от того, старый это Рим или новый.
Отсюда вытекает бритва Меркель — если что-то выглядит как особый статус оккупированных территорий Донбасса, если кого-то это удовлетворяет такое решение, как особый статус оккупированных территорий Донбасса, если Россия согласна, с таким решением, как ценой выхода из эскалации на Донбассе, то это и есть особый статус оккупированных территорий Донбасса.
Конечно, нам всем хотелось бы мира, но мир полученный такой позорной ценой приведет к еще большим проблемам, как к ним привел Мюнхенский сговор 1938 года, заключенный позорной ценой с агрессором, который отчаянно блефовал.
Выход?
Да, мы не можем воевать сейчас и не можем отвоевать Донбасс, потому нам проще и дешевле будет отказаться от оккупированного Донбасса сегодня, чтобы не отказываться от Харькова, Запорожья и, много чего еще, завтра. Т.е. признать Донбасс оккупированной территорией, или признать его независимым государством, или… короче говоря, под любым предлогом дать ему под жопу, не заморачиваясь хотят они там в Донецке или Луганске этого или нет.
Потому что сегодня мы должны спасти не Донбасс, а Украину. И как отсекается гангренозная рука, так отсекается и гангренозная территория. Это не вопрос симпатий или антипатий, а вопрос жизни и смерти этого государства.
Можно себя утешать, что Донбасс не получит особый статус в результате этих изменений, но первое, с чем мы столкнемся, если внесем их в Конституцию, что Донецк и Луганск заявят о своем особом статусе. Вы будете говорить о том, что у них его нет, а они будут говорить, чтобы вы кормили их пенсионеров и бюджетников согласно законам Украины, потому что теперь это Украина. Когда же вы скажете, что пусть для начала ДНР и ЛНР уберут танки, вам скажут, что танки прописаны особым статусом и, даже, если вы не согласны с этим особым статусом, то танки все равно будут на территории ЛНР и ДНР исходя из того, как они трактуют этот статус. И они будут аппелировать к Меркель, которая будет требовать кормить Донбасс на который Украина никак влиять не будет, а если Киев будет отказываться кормить Донбасс, то Меркель поставит вопрос о проблемах в предоставлении кредитов этому государству банкроту. И тогда, государство банкрот начнет чесать репу, как нивелировать влияние Моторолы и Гиви с Захарченко, которые вдруг захотят выбраться в Верховную Раду. Ведь, если это особая территория Украины, то она должна быть представлена в госорганах, а если она не представлена в Кабмине, Раде или даже АП, то, собственно говоря, какое и отношение эти территории имеют к этому государству? Правильно, никакого. Поэтому Гиви и Моторола будут требовать своего присутствия в Верховной Раде. Они же ведь получат амнистию по Минским соглашениям. Вам это не понравится, не спорю, но такова цена мира.
Борьба за справедливость как наше все
В общем, если оккупированные территории получат какой-то особый статус в Конституции Украины, прописанный тем или иным образом, то святая обязанность в следующие годы будет в том, чтобы добиваться своего особого статуса всем других территориям Украины, чтобы иметь свои суды, прокуратуры, армии и развиваться так, как хотят независимо от Киева. Именно это закладывают сейчас в Конституцию. Оккупированный Донбасс не должен быть равнее, чем все остальные территории Украины. Иначе будет такая борьба за справедливость между регионами Украины, после которой камня на камня не останется от этого государства. И что будет делать Меркель? Она будет искренне и глубоко обеспокоена вместе со своими партнерами, пока вы будете задыхаться в крови, поте и слезах. Потому что не думали, не думаете и даже не стараетесь подумать о последствиях.
Россия будет продолжать шантажировать Украину военными действиями, пока Конституция страны не будет изменена согласно ее требованиям.
Об этом в комментарии Gazeta.ua сказал политолог Петр Олещук.
«Первый пример такого вмешательства был больше года назад, когда Лавров впервые заявил об изменениях в Конституцию. Тогда он говорил о федеративном устройстве, статусе русского языка и закрепление нейтралитета. Решительный отказ Украины в конечном счете и стал одним из факторов российской агрессии», — сказал эксперт.
По словам политолога, Россия будет использовать эскалацию на Донбассе для воплощения ее требований. «Потому что это их стратегическая цель. Россия будет шантажировать Украину и весь мир тем, что подконтрольные ей вооруженные формирования перейдут в наступление», — пояснил он.
Политолог считает, что Путин хочет «деморализовать» Украину. «Кремль хочет показать украинцам, что они ничего не решают, находятся под внешним управлением. Что Конституцию должны писать страны «нормандского формата». Это некое издевательство», — отметил эксперт.
По мнению Олещука, Россия продолжит говорить на языке силы с Западом.
«Запад ограничен в своих средствах и методах. По сути,»минский формат» был уступкой Запада. А гарантии изменений в Конституцию там были прописаны. Вопрос в том, есть ли Минск той красной линией, за которую Запад не готов переходить? Во любом случае адекватных ответов на российскую агрессию пока никто не предложил. А значит инструмент давления угрозой военного вторжения остается», — пояснил он.
Эксперт добавил, что Запад будет давить на Украину, потому что хочет быстрее урегулировать конфликт на Донбассе. «Здесь все зависит от украинской власти и президента. Насколько он решительно будет от этого отказываться», — резюмировал политолог.
Ранее министр иностранных дел России Сергей Лавров настаивал на участии представителей «ДНР» и «ЛНР» в «нормандском» заседании в вопросе конституционных изменений.
