Из нового. Ночные стихи

Навчи мене, Творець, Душі торкатись струн,

Щоб вміло підбирати слів, не помилятись.

Щоб кожне слово було як колун -

Крізь оборонний мур допомагало пробиратись.

Лише від дотику невмілою рукою..

Такі крихкі, розсиплються у прах.

Від сліз безжально вкритії іржою....

Навчи мене, Отець, як лікувати страх?

Чи вистачить потужності кремезних рук,

Щоби в обіймах на віки скувати в спокій?

Зроби, молю, щоб серце не ховало мук,

Щоб не боялось сповнитись любові.

Навчи мене, Творець, Душі торкатись струн,

Щоб вміло підбирати слів, не помилятись.

Щоб кожне слово було як колун -

Крізь оборонний мур дозволило пробратись.

Лаврентий