Відпустка до Раю....
- 11.07.19, 16:49
Всім привіт.
Шановні айюашники!!!
ДОПОМОЖІТЬ ПОРАДОЮ!
10.11.2018 я вирішила здійснити давню мрію своєї мами - подарувала їй акваріум з рибками і декором. Так як я дуже далека від того всього, то керувалася порадами подруги та продавців зоомагазину в виборі акваріума, декора, техніки та найголовніше – риб! яких ми купували в одному магазині (4 скалярії, 1-ну закохану парочку меченосців, 1-ну закохану парочку малінезії і ще 11 шт. тернеції, 2-ва тупих на всю голову сомика).
Привезли додому, запустили в акваріум, погодували…
Все красиво, чинно, і як треба! Красота.
Однак, тиждень тому почала помічати на декількох тернеціях якісь білі крапки по тілу. Типу «манкою» притрушені. Думаю, може бульки? Ан-ні, не бульки. Почекала ще пару днів… Такі крапки появилися на меченостцях… і склярія одна здохла!!!
Як завжди «гугл в поміч»…
Читаю, пишуть що це признаки Іхтіофтіріоза.
Вчора після роботи заїхала в зоомагазин, купила Антипар.
По інструкції (чітко притримувалася!!!) замочила їх (риб) в кастрюлі на 3 години в розчині, а сама почала змінювати 50% води в акваріумі і додала туди також Антипара як по інструкції – 1мл. на 50 літрів.
Намучалася, втомилася, на годиннику час ночі…
Виловила сачком риб, випустила їх назад в акваріум… пішла спати.
Вранці заглянула в акваріум, – меченосець (самець) здох. Самка нормально собі плаває.
Сипнула корм – ніхто з риб навіть не відреагував на нього.
Я дуже розстроєна пішла на роботу.
Питання: хто з вас має акваріум? Хто стикався з цією «манкою»? Хто порадить, як мені далі бути?
Шкода рибок… Може я щось роблю не так, порадьте тоді? По інструкції Антипара – їм в тому розчині треба бути від 3-х до 8-ми днів. А я вже боюся…. Чомусь меченосець здох?!!! Я вже думаю сьогодні прийти додому, змінити всю воду, вилити ті ліки, і будь шо буде… Або як?
Чекаю окрім троллінга на нормальні поради.
Апрель_ка
«Вот говорят, что чудес на свете не осталось, что нет больше ни одного единорога, ни одного дракона, и дриады с эльфами канули в далекое прошлое. Я иногда сама верю в исчезновение всего этого. Но потом вспомню о детстве, как сейчас, и все снова кажется двухсторонним, как шляпа волшебника, – реальность и сказка. Нас просто быт своими пинками заставляет поверить в то, что у жизни лишь один слой.» (с)
Вот на днях прочла замечательную книгу-сказку о любви между девушкой и Драконом….
Ну вот сказка сказкой, зато какие там Чувства, Приключения, Повороты судьбы, и конечно же любовь… Меня заворожило. Я как дура малолетняя читала эту книжку «взапой от корки до корки», даже одну ночь не спала: должна была дочитать до того славного Happy End(а)
А ведь там… Там…. Не просто любовь, девочки, а ЛЮБОВЬ !
Ох, как же ярко и страстно умеют любить Драконы. И главное: наФсеХда!Это по-фентезийному называется «истинная пара»! О-как!
Дракон повстречав свою «истинную пару» навеки у ее ног. Ни измен, ни предательств, ни ругательств… А бережет свою суженую (правда пофигу ему, что ее чувства вначале к нему не взаимны), богатствами осыпает и сексом ее одаривает при первой же возможности….
От прочла я то все, замечталась вначале… Мол, эх… если бы да кабы…
А потом думаю, СТАПЕЕЕЕЕ ….
Что за бред ?!
Ну как же так можна? Что ж это за любовь такая, навязанная, искусственная, генами привитая или чем-там еще…
Мол, гуляешь себе спокойно, то есть летаешь, никого не трогаешь, а тут РАЗ!
Барышня в беде.
Ты туда, спасать ее, а тут снова БАЦ! Запах ее тела уловил… А то ПАРА твоя Истинная…. И все! Пи…дец-конец ! Приплыли, приехали… То бишь – прилетели…
Мдя …
А ей-то как? По книге, она, конечно же, тоже воспылала чувствами и все такое…
Но вот подумалось мне: А вот если не в книге. Ну вот если бы в реальной жизни существовали бы Драконы с двумя ипостасями (человек и ящер), и был бы у них такой вот…бзик, как «истинная пара», то как бы оно было?
Как обычным барышням быть? Вот не всегда же оно совпадает, точнее редко совпадает, что бы и ты и тебя! (я про любовь) А если верить книге, то если Дракон выбрал пару, то она либо с ним, либо мертва…. Либо мертв он.
Дорогие девушки нашей айки, вот как вы думаете, хорошо бы нам жилось в РЕАЛЬНОЙ жизни имея под боком в большинстве своем ДРАКОНОВ(лишающих нас свободы и независимости), а не КОЗЛОВ (свободолюбивых)?
И напоследок я скажу ......
Мы любим тех, кто нас не любит
Мы губим тех, кто в нас влюблен.
Мы ненавидим, но целуем
Мы не стремимся, но живем.
Мы позволяем, не желая
Мы проклинаем, но берем,
Мы говорим и забываем, о том,
Что любим - вечно лжем.
Мы безразлично созерцаем,
На искры глаз не отвечаем
Мы грубо чувствами играем
И не жалеем ни о чем.
Мечтаем быть с любимым рядом,
Но забываем лишь о том,
Что любим тех, кто нас не любит
Что губим тех, кто в нас влюблен...» (с)
ПиСи - просьба мужчинам не обижаться, не кусаться, не язвить и не бодаться. Это чисто женская заметка
Апрель_ка
Дивна річ людські взаємовідносини.Одних ми любимо, інших поважаємо, третіх боїмося, четвертих ненавидимо…
Але я не про то.
Скажіть, чи можна враз забути про людину з якою ви тісно дружите, називаєте найкращим другом?В прямому сенсі забути. Більш того, домовляючись про зустріч, плануючи вечір з тією людиною… і отак враз (!) і забути…
Згадати лише тоді, коли та людина зателефонувала і нагадала про своє існування.
Скажіть це такий підвид амнезії?Чи це така дружба?
Апрель_ка