Останні статті
- З святом тебе , моя Україно!
24.08.2014, 00:26 - Різдво!
06.01.2014, 20:30 - Золота осене
19.10.2013, 23:15
Свіжі фотографії
Вшануймо Кобзаря
- 09.03.11, 19:13
- Ми любимо тебе, Україно!
Той тузами обирає
Свата в його хаті,
А той нишком у куточку
Гострить ніж на брата.
А той, тихий та тверезий,
Богобоязливий,
Як кішечка підкрадеться,
Вижде нещасливий
У тебе час та й запустить
Пазурі в печінки, —
І не благай: не вимолять
Ні діти, ні жінка.
А той, щедрий та розкошний,
Все храми мурує;
Та отечество так любить,
Так за ним бідкує,
Так із його, сердешного,
Кров, як воду, точить!..
А братія мовчить собі,
Витріщивши очі!
Як ягнята. «Нехай, — каже, —
Може, так і треба».
Зоре моя вечірняя,
Зійди над горою,
Поговорим тихесенько
В неволі з тобою.
Розкажи, як за горою
Сонечко сідає,
Як у Дніпра веселочка
Воду позичає.
Як широка сокорина
Віти розпустила…
А над самою водою
Верба похилилась;
Аж по воді розіслала
Зеленії віти,
А на вітах гойдаються
Нехрещені діти.
Як у полі на могилі
Вовкулак ночує,
А сич в лісі та на стрісі
Недолю віщує.
Як сон-трава при долині
Вночі розцвітає…
А про людей… Та нехай їм.
Я їх, добрих, знаю.
Добре знаю. Зоре моя!
Мій друже єдиний!
І хто знає, що діється
В нас на Україні?
А я знаю. І розкажу
Тобі; й спать не ляжу.
А ти завтра тихесенько
Богові розкажеш.
Плакат "Тарас"
Як у полі на могилі
Плакат "Тарас"
Рекомендую також цей ролик : http://video.i.ua/user/2905547/34668/162593/?p=0#comments
Бажаю всім весни у душі
- 08.03.11, 00:01
Встають світанки, струшуючи зорі,
Розплющивши очиці в небесах,
Весна квітчає далі неозорі,
І ніжна недоторкана краса
Встеляє серце радістю хмільною,
Вдягаючи у шати неземні,
Щоб жінка обдарована весною,
Ішла непереможно в дні ясні,
Щоб їй навстріч кивали ніжно віти,
Всміхалось сонце і луги цвіли,
Птахи здіймали щебету привіти
Й літа щасливі в молодість пливли.
З нагоди весни і жіночого свята
Бажаю всім радості світлої в хату,
Щоб там загніздились лише гаразди,
Щоб Ви неповторні були як завжди!
Лісова пісня
- 26.02.11, 20:35
Я марила всю ніченьку
про тебе, мій паниченьку!
Ронила сльози дрібнії,
збирала в кінви срібнії,
без любої розмовоньки
сповнила вщерть коновоньки...
На цілу довгу мить тобі я буду вірна,
хвилину буду я ласкава і покірна,
а зраду потоплю!
Вода ж не держить сліду
від рана до обіду,
так як твоя люба
або моя журба!
Будуть приходити люди,
вбогі й багаті, веселі й сумні,
радощі й тугу нестимуть мені,
їм промовляти душа моя буде.
Я обізвуся до них
шелестом тихим вербової гілки,
голосом ніжним тонкої сопілки,
смутними росами з вітів моїх.
Я їм тоді проспіваю
все, що колись ти для мене співав,
ще як напровесні тут вигравав,
мрії збираючи в гаю...
Грай же, коханий, благаю!
"Лісова пісня" -тут можна почитати 
... трохи нижче подивитися 
... трохи нижче подивитися
