Страх - это одно из препятствий. А любой страх - это страх потерять любовь. Я боюсь, чтобы меня увидели таким, какой я есть, потому что вы можете подумать, что я чокнутый или плохой. И тогда возникает стена: и тогда "я" здесь, а другой - там. Я боюсь, что могу потерять любовь другого. Когда я начинаю думать, что любовь - это нечто, чем я могу обладать, тогда я начинаю бояться, что могу потерять ее. Но когда я увидел - всем своим существом - что я и есть эта Любовь, что же тогда? Вода не может стать мокрой, ибо вода и так мокрая: вы не можете потерять любовь, ибо вы есть любовь. Ясное видение этого растворяет все страхи один за другим, страх смерти становится смехотворным. И тогда вы можете быть полностью самим собой в психологическом смысле; вы можете отбросить все свое сопротивление, ибо тогда то, что другие думают о вас, становится их проблемой; "вы" и есть то, что другие ищут.

Сякухати (shakuhachi) – флейта дзен-монахов.Тембр сякухати может меняться от кристально чистого до ветреного и грязного по желанию исполнителя. Традиционно сякухати не является музыкальным инструментом. Комусо (монахи пустоты и небытия) использовали флейту сякухати для практики медитации на звуке (суйдзен - дующий дзен). Эта флейта уникальна и не имеет аналогов в мире, ее основное отличие от других бамбуковых и иных флейт – возможность извлекать звуки различной высотности и бесконечного числа полутонов при одном и том же положении пальцев. 

Магия звучания шотландской волынки, заключается в пронзительном тембре, громкости и постоянном сопровождении основной мелодии бурдонным тоном, который исходит из трёх труб, лежащих на плече исполнителя.(с) 

Сучасне офіційне тлумачення понять „рефлекс”, „рефлекторний”, які містяться в різноманітних тлумачних словниках, дають коротке визначення цих слів. Так, рефлекс (лат. reflexio, – відображення)  – опосередкована нервовою системою відповідь організму на подразник. Рефлексія ( лат. reflexus - відображений) - усвідомлення суб'єктом того, як його сприймає партнер по спілкуванню.

 Рефлексія це скоріше не відображення, а звернення назад, процес самопізнання суб'єктом внутрішніх психічних актів і станів. Саме поняття рефлексія виникло у філософії і означало процес роздумів індивіда про те що відбувається у його власній свідомості. Р. Декарт ототожнював рефлексію зі здібністю індивіда зосереджуватись на змісті своїх думок, абстрагуючись від усього зовнішнього, тілесного. Дж. Локк розділив відчуття і рефлексію, визначивши останню як особливе джерело знань (внутрішній досвід на відміну від зовнішнього,  заснованого на відчуттях органів почуттів). Це визначення рефлексії стало аксіомою інтроспективної психології. В даних визначеннях неадекватно переломилась реальна здібність людини до самозвітності про досліджувані ним факти свідомості, самоаналізу власних психічних станів. 

Рефлексія – це не просто знання або розуміння суб'єктом самого себе, але і вияснення того, як інші знають і розуміють „рефлектуючу” особу, його особистісні особливості, емоційні реакції і когнітивні (пов'язані  з пізнанням) уявлення. Коли змістом цих уявлень виступає предмет спільної діяльності, розвивається особлива форма рефлексії – предметно-рефлексивні відносини. В складному процесі рефлексії дані як мінімум шість позицій, які характеризують взаємне відображення суб'єктів. 

Особистісна рефлексія розуміється як дослідження самою людиною своєї афектно-потребної сфери, яка виникає в процесі спілкування, причому в конфліктних ситуаціях. Здійснюючи особистісну рефлексію, людина досліджує себе як суб'єкта спілкування і отримує про себе як про особистість нове знання. Характерною рисою особистісної рефлексії є дослідження людиною свого внутрішнього світу і поведінки в зв'язку з переживаннями інших людей, учасників конфлікту. В результаті такого дослідницького процесу людина постає перед собою в новому світлі, оскільки співвіднесення своїх почуттів і переживань з почуттями і переживаннями іншої людини дозволяє їй побачити конфліктну ситуацію і себе в ній начебто з боку (децентрація), а це сприяє більш правильній оцінці власної поведінки. 

рефлексія – це вміння суб'єкта виділяти, аналізувати і зіставляти з предметною ситуацією свої власні дії. З психологічної точки зору рефлексія являє собою явище багатопланове, специфічне за структурою і умовою формування. Вона охоплює такі види діяльності, як: зіставлення умов та цілей, виявлення засобів і способів перетворення об'єкта в даній ситуації, визначення (достатньо чи недостатньо) їх для досягнення цілей, розробку крокової стратегії, облік та обробка зворотної інформації. Повнота дослідження суб'єктом цих моментів при розв'язанні завдань може бути різною.

         Таким чином, рефлексія відіграє важливу роль в житті кожної людини на протязі всього її існування, даючи їй певні знання про себе саму та оточувальних її людей, а головне - даючи змогу та вміння подивитися у саму себе. 

Живи, зберігаючи спокій. Прийде час, і квіти розпустяться самі. Прийде час світанку, і Сонце зійде саме по собі. (с)