Перший місяць царювання новопреставленого приЗЕдента ознаменувався івеличними, вражаючими думку досягненнями державотворчого характеру. По-перше, це дозвіл приходити до Адміністрації Президента у шортах (по суботах, мабуть, можна й топлес). По-друге, це перейменування самої Адміністрації на Офіс (трохи незрозуміло, чому не на «Квартал» або не на «Лігу»). По-третє, публічне пожирання шаурми. По-четверте, бігання по фонтану. По-п’яте, це намір переїхати з Банкової на Європейський майдан, аби створити якнайбільше незручностей дорожньому руху в центрі Києва. Але, розсудивши, що Київ – то нєкошерно, шостим великим досягненням приЗЕдент оголосив ще один намір – взагалі перенести столицю України. Головними ж досягненнями є: дуже сумнівна поїздка на фронт; поїздка до Європи та НЕпоїздка до тієї ж Європи. Тож розглянемо останні дві величних події, які навіки будуть вкарбовані в історію України певною субстанцією Зеленого коліру.
Я не стану розповідати читачеві, що то все означає, бо розумні і так знають, а дурним доводити очевидне – теж саме, що перед свинями сіяти дрібними гарними перлинами чи то бісером (Матф. 7,6), бо вони потопчуть його лаписьками своїми і, повернувшись, розтерзають в коментарних висерах праівдолюбця. Але від споконвічних християнських цінностей перейдемо до містики, що оточує кожного з приймаючих українську булаву влади. І в кожного булаво держця траплялися обумовлені містичними збігами та знаками неприємності. Нагадувати їх теж не буду, бо пишу не для склеротиків та маразматиків, що кожного дня почуваються новою людиною, але для тих, хто пам’ятає всі інавгурації та знаки, які були дані протягом перших кількох місяців після прийняття повноважень.
У випадку із приЗЕдентом ми бачили, як посвідчення цієї істоти під час кенгурації впало на підлогу із загрозливим гуркотом. А на часі, коли б приЗЕдент мав бути у Стразбурзі у ПАРЄ, але реєстрував в Києві барижну марку щоби нею гендлювати, в рідному місті приЗЕдента у пам’ятника Богдану Хмельницькому відвалилася рука з булавою. Можуть сказати, що ту булаву полегшували кілька разів, але ж вона відвалилася саме тоді, коли ЗЕленський нахабно нехтував ОБОВ’ЯЗКОМ голови держави Україна. Згадаймо, як воно домагалося тієї булави, як воно волало на увесь ютуб, розмазуючи по мільйонах моніторів сльози та шмарклі, що злі дядьки не дають побавитись іграшкою. І як воно, розмахуючи булавою одразу ж після кенгурації, зробило порушуючи Конституцію (Гарантом якої ЗЕ стало) заяву про розпуск Верховної Ради. Тож маємо те, що маємо – грізного знаку з відірваною рукою можновладця. Януковича всього лиш вінком по голові стукнуло – і що вийшло, аж тут – такий скандаль з булавою… У Кривому Розі…
Тож слідкуємо за знаками, а Служба Інквізиції Кіммерійського Ордену Лицарів Бука допоможе вам в їх тлумаченні.
Шануймось, браття та сестри!
Тримаймо зброю чистою та зарядженою, ножі гострими.
Все буде Україна – нагнали #ЗЕка, нагонимо й #ЗЕко!
NIRVANA PRAPTO BHUYAT!
Вийшло так, що приЗЕдент став фігурою не лише помийнооблитою, обісцяною, але й оспіваною. Блогер Моня Рифмач люб'язно надав тексти од ЗЕленському, які рекомендовані для виконання ЗЕотарою під час передивляння роликів та серіялів за участю їх квартального улюбленця. Пропонуємо Вашій увазі дещо з народної творчості, бо ЗЕлюпа є єдиним приЗЕдентом України, який всього лишень за місяць встиг наламати стільки дрів, що його папєрєднікам не вдавалося за цілий рік. А фулє - ТАЛАНТ!
ПІСНЯ КВАРТАЛЬНАГО ЧЄБУРАТОРА
(слова народні, музика чебураторська)
Я раньше был вульгарной "квартальной" обезьяной
И на рояле членом я весело играл
[ Читать дальше ]