Як зникли білі ведмеді в Сіверському Дінці

Але, як кажуть, ніщо не є вічним під Місяцем. І настали важкі часи – на Луганщину линули понаєхи добувати вугілля та робити з крейди соду. І почали нищити нашу унікальну фауну та флору. Довше за всіх ендеміків Луганщини трималися тарпани – дикі коні, які близькі до дикої коняки Пржевальського. Але і їх кляті понаєхи вибили в 19-му сторіччі. Тарпанам було важко – вони гасали степами і не мали можливості ховатися від москальських недолюдків по печерах, як то робили мудрі бегемоти та білі ведмеди.

Тих ведмедів та бегемотів можна було вполювати хіба що під час міграцій, коли бегемоти пливли до Африки на зиму, а білі ведмеді – розмножуватися в Арктику. Ну, і коли міграція відбувалася у зворотньому напрямку. Останнього бегемота Луганщини було злапано москалями та вивезено до московії в 1974 році. Аж ось останній білий ведмідь був помічений у Сіверському Дінці в 1975-у. він вільно бавився поблизу вже відомого читачеві мосту (мабуть, там є таємні виходи з печер, де ховалися бегемоти та ведмеді), аж доки не був помічений понаєхами.

Кляті москалі швиденько завезли якогось там пересувного звіринця і спочатку спробували брудно зіграти на основному інстинкті ведмедика – бо привезли в тому, т. зв. «звіринці» ведмедицю. Але чи то ведмедиця була не дуже красива, чи то у ведмедика вже була пара, тож він не клюнув на сексуальну замануху. І тоді понаєхи купили його на другому основному інстинкті. А саме – на жрачці.

Вони набрали кілька ведер риби і розклали її так, щоби від берегу Сіверського Донця ця рибна стежина вела прямісінько до клітки, біля якої на ведмедя чатувала коцапська засада.

Нажаль, білий ведмідь купився на це – бо існування його не було таким вже ситним, бо харчуватися доводилось по ночах, і хоч тоді рибу та жаб не вибили електровудками, але її було небагато у порівнянні з благословенними доісторичними часами, коли Творець тільки-но створив Лисичанськ та лисичан.

Тож понаєхи впіймали ведмедя, запакували його в тісну та брудну смердючу клітку і вивезли десь на московію, де закатували тварюку в таємній лабораторії КГБ.

Але є місцева легенда про те, що ведмедиця привела ведмежа, яке зараз підростає, аби помститися понаєхам-москалям за свого закатованого ними татуся.

Як бачите, навіть природа Луганщини проти окупантів!