Скорочений курс Всесвітньої історії ч.6

Прийшли посли від імпірадуря до Свентислейва і запропонували зустріч кагана лисичан зі своїм імпірадурем. Свентислейв погодився, і наступного дня зустрілися вони на березі Дуная. Свентислейв був у човні з гребцями, а імпірадурь – на коні на березі. Дали Свентислейву подарунки від імпірадуря – коштовну зброю, коштовний посуд, коштовні тканини. З усього того Свентислейв зацінив лише зброю, що дуже засмутило імпірадуря. А також засмутив його і одяг Свентислейва – майже нічим не відрізнявся той одяг від одягу гребців – той же адідасівський треник, ті ж самі кросівки, хіба що новіші. Та й на голові носив він не звичну для лисичан фулюганську кєпачьку, але довгого пасма волосся (цю зачіску потім наслідували дикі індіанці, які начиталися історичних оповідань про героїчного воїна Свентислейва Завойовника).

«Це ж треба» - подумав імпірадурь,- «Цей вояк невигадливий в побуті, з коштовностей полюбляє лише зброю… Тож треба зробити все, щоби його десь там вбили, бо потім прийде знов, і лютий пиздець нам буде».

Одразу ж після зустрічі імпірадурь забашляв за вбивство Свентислейва печенігам, які тоді тусили понад Дніпром, а саме їхньому хану Курі. Куря, звичайно ж, не відмовився і перестрів лисичан біля порогів. На той час одні з лисичан роз’їхалися по домівках, інші – поїхали у відпустку на курорти в Карпати, і лише жменька лисичан лишилася зимувати біля порогів, бо їм дуже сподобалася місцева природа та рибалка. Не обійшлося тут і без звичної вже тоді зради: колишній вихователь Свентислейва, Швайнелід, здав печенізькій гопоті місце стоянки Свентислейва. Бо йому ромеї теж дали грошей та злій бабі Хельзі стільки накинули, що вона й думати перестала про синову долю. А ще вона та Швайнелід були християнами, і тому вважали, що коли загине запеклий язичник Свентислейв, то його діти введуть християнство і по всій Лисичанській імперії. Бо баба Хельга виховувала їх щирими християнами, навіть Малушиного вилупка Вольдемира.

Зненацька напали печенізькі гопніки, та й повибили лисичан разом із Свентислейвом. І після битви Куря відчув таку повагу до загиблого Свентислейва, що звелів зробити з його черепа чашу та бухав з неї по великих святах, аби пристала й до Курі доблість Свентислейвова.