Читав дуже давно, й то оглядово, якщо чесно, то слабо пам'ятаю чи вартий той твір уваги чи не дуже. Давно це було, ще на початку 90хх.

Разом з тим, колись це було, щось на кшталт пророчого-фентезі про москву.
Приблизна суть у тому, що у майбутньому комунізм там ніби як скрізь, але не скрізь однаковий, щось там ніби як 4 кільця комунізму...

Не можу згадати, ані назви, ані автора, й якщо хто підкаже де скачати у вигляді е-буку також буду вдячний.

(замітка тимчасова)

... Введення візового режиму з Ордою(рф)

Для тих, хто помилково думає, що слАвяне-це слов'яни, лише так званою росмовою, поясню походження терміну:
Слово "славяне" - це каламбур,який припав до душі Катерині 2,оскільки містить корінь slave-раб. Грубо кажучи, цим словом якби підкреслювався сенс "вірнопідані раби її величності".
Тобто якщо вірно перекласти на нашу мову, то "слАвянський базар" - ринок вірних рабів для Орди.
Орда вказує, на нібито проблеми для мільйону-двох громадянин України, що працюють у Орді.

Якщо розібратися, то величезний шмат ціх працівників - етнічні ординці, що потікали з Донбассу, Криму, зі Сходу України до своїх родичів, часто на Поволжжя, звідки вони чи їх батьки й понавезено було у 50хх.
Як правило, це або низькокваліфікативні працівники, або, що частіше досить ледаркуваті або безграмотні. В принципі таким массам жити за правилами цивілізованого світу тяжко, й проблеми у тім, що вони повернулись "до свого по своє" я не бачу. Хай отримують там на рф громадянство й живуть за правилами своєї ментальності - від цього виграють всі, й Україна також.
В цю ж категорію входять й проститутки зі східних областей - не бачу жодної причини за ними особливо сумувати, оскільки такі самиці не можуть дати нормального потомства. А для рф з її демографічними втратами й загальною
динамікою деградації вони дуже потрібні - як раз й наплодять їм так потрібних слАвян.

Другою категорією, яка хоч й менша за чисельністю, але також велика,
є вже українці, які також у принципі мало відзначаються освітою та профнавичками, як правило це будівельники й чорноробочі. За складом розумового розвитку мало відрізняються від середньостатичного життеля ординщини, тож у принципі, у разі якщо частина з них прийме громадянство рф, втрата не така вже й велика. До того ж їх не так й багато, й їм принципово безліч де заробляти грошей чи у Орді, чи у Польщі.

Є й зовсім мала кількість спеціалістів, які працюють на гідних роботах й як правило за контрактами. Їм точно нема чого боятися, оскільки вони навіть у виграші, бо роботодавцю доведеться заманювати їх як спеціалістів покращенними умовами контрактів.

Родинні зв'язки. Самий тупий пункт у аргументації кремлядів. За великим рахунком родичів, якщо вони так тягнуться одне до одного, навряд чи спинять візи(які у принципі не так й тяжко оформити). Хоча практика показує, що родичі навіть усередині країн рано чи пізно розривають, або мінімізовують контакти, й чим ця відстань більша тим легше.
Грубо кажучи, родин, аж з такими дуже тісними зв"язками на практиці зовсім мало - хіба на словах з метою популізму й "родичаються" й на тому все.
Якщо у відпустку, то думка про "у гості до родичів" на останньому місці, а реально то "до Єгипту/у Таїланд/у Турцію".

Це я оглянув, лише самі основні й найчисельніші категорії, все решта часткові випадки, які можна не брати до уваги.

А тепер питання:

ЧИ НАШКОДИТЬ ВВЕДЕННЯ ВІЗОВОГО РЕЖИМУ?

Серед різномаїття грибних супів,є два які випадають з загального
списку,є маловідомими,а саме - грибний зелений суп з сморчків,
який є самим першим повноцінним весняним блюдом,але сама
поширенність й доступність сморчків дуже обмежена,тому здебільш
їх смак добре знають лише на Закарпатті.

Другим,маловідомим грибом - є оленячі роги,причому їхня проблема вже не у рідкості чи малопоширенності,скільки у тому,що мало хто про них знає,та ще й на додачу восени вибір грибів чималий.

Отже,на Закарпатті розрізняють два головні різновиди,це власне відомі за прямою назвою - оленячі роги:


які там виростають майже до півметра заввишки,й більш їх рідкісний різновид,відомий за місцевою назвою "квочка":

Сам я особисто зустрічав лише перші,але місцеві цімбори повідали,що квочка значно цінніша та смачніша.Оскільки сам не куштував - повірю їм на слово.

Але,якщо Закарпатцям можна лиш позаздрити,то що робити їншим?
А виявляється цей гриб широко поширений скрізь Україною,й зустрічається він не лише у лісах,але й навіть у лісосмугах півдня.
Єдина різниця - у розмірах,тобто,наші олені розміром максимум з киценя або цуцика

Вигляд при цьому,не дуже суттєво змінюється,єдине,що для пошуку цього гриба у вологих місцях серед лісу треба пильно приглядатися,оскільки як правило наззовні стирчать лише 2-3 см верхівки гриба.
Разом з тим,щоб Ви знали що шукати надаю чергові картинки:
молодий гриб(найцінніший)

максимально старий,але ще має всі смакові якості дещо темніший:


Й часто буває зрощений варіант з товстими ніжками(але це все той самий гриб):


Все це для ознайомлення.

Тепер суть.
Отже,якщо хто пам"ятає з моїх даааавнішніх описів,сморчки за смаком та структурою майже рівноцінні вареним курячим яйцям,то оленячі роги цінняться не стільки смаком самих грибів,скільки бульоном з них!
Тобто,сам гриб чимось за смаком нагадує варенне м"ясо курки,але от бульйон з нього - майже курячий,жовтий та досить насиченний й дуже смачний.

Готують його просто:
1.перебирають гриб(між "гілочками рогів" часто потрапляє пріле листя,гілочки дерев,колючки- тощо.
2.заливають водою,приблизно з таким розрахунком,щоб її було приблизно так само як й самого гриба.
3.додають дрібно-нарізану моркву,хто любить чорний перець,сіль.
4.Варять від "точки кипіння" на повільному вогні півгодини-хвилин 40.

Все,чудовий бульйон готовий.

Щодо зберігання,гриб примхливий.Підходить лише для заморозки у свіжому вигляді,ані сушці,ані приварці не піддається.

До того ж,для того,щоб назбирати таку масу гриба,щоб його,ще й запасати,за умов півдня треба добряче налазитися,оскільки самі найбільщі екземпляри у лісосмугах мають розмір чайного горнятка.

Плодить гриб,на відміну,від білого досить довго,майже до заморозків й практично щороку.Дуже часто на гілках,що вже давно впали й пролежали не один рік й як правило під прілим листям.

Шукайте,смакуйте й Хай Вам щастить!

Howdy!
Давно не писав,а тим більш,щось цікавенького.

ні,зі мною усе добре,й я не пікірував з дуба на катуси,що аж раптом
вирішив брати участь у якихось конкурсах.

Так ся стрісло,що побачив,як народ традиційно тріпотно-мімішно
ставиться до того всього,тож вирішив підстібнути Татошу такою
собі альтернативою:

---------------------------
Канкурируйущие праизвединиё.

Счастье - ездь!
Вкусна ездь,ездь как гурману.
Ездь то,шо фсем нипакарману.
Ездь шакалад и не палнеть,
А такжы езть салямку...
Всьо многа есть,диетолахам назло,
И ни схадиць за "жертву Мака":
Ездь ласосйа и салаку,
Ездь их икру па килаграмму,
Ездь и папайу и амары,
Асьотраф дома-шоб амбары,
Стерляди каждый день на заффтраг,
Мамонтина?Лан,на празднег.
Есть мрАморную карову,
И катлеты с фазанофф,
Малако-ад птиц пингвинаф,
Суши - тока з рыбаг-фуг...
В обшим,чё исчо базарить:
Счастье ездь,атлична ездь!
----------------------------
От саме там,ой у блозі,ой в Тотоші,на мене й натрапила пані
Головна Організаторка
Щось я там пробував "відкосити-відмазатися",але хіба такій панянці з такою
ружбайкою відмовиш?До того ж,я за своєю Котячою вдачею,собачок дещо,скажімо так...не сварюся з такими істотами.

Отже,як то кажуть,все почалося з дурниці,але дівчаткам відмовляти,мінімум не гарно,
та ще я у запалі пообіцяв взяти участь.Але примітивних дурниць,щось постити не маю бажання(як й взагалі цей процес мене щось перестав приваблювати).
В принципі,на блогах,й так мало ,що з"являється,маю сумніви,що комусь аж дуже заважатиме ця моя нічна писанина,тож
отримуйте літературно-вумнячно-графоманського опусу на тему:


Щастя - є!!!
(майже науково-дослідна робота у пошуках змісту терміну ЩАСТЯ)
1) Ні,ну жодних сумнівів,й за можливістю уникатиму,усіляких тривіальних дурниць,на
кшталт "в кожного своє" й т.і.
Але в той же час,саме так воно й є,й навіть оте стебне "Счастье - есть вкусно" має сенс,
принаймі всі погодяться - голодні щасливими не виглядають!
Не дарма,у народів,що звикли до так званої халяви,воно навіть у казках з"являється
під виглядом "Скатерть-самобранка" й т.д.Тобто смачно нажертися - теж варіант щастя.
2) романтична уява щастя : все кипить,все вирує,а ти ані від чого не залежиш,проблем в тебе жодних,
й ти увесь оточений коханням(й чим побільше),яке не зрадить,й ніщо тобі не загрожує!
Всі хочуть таке? А хоч ХТОСЬ має таке?Насправді,ніхто,навіть Султан Брунею навряд чи має
абсолютного спокою....Здавалося б - оба,а щастя - НЕМАЄ!
Заспокойтеся,ХТОСЬ не має,а ЩОСЬ - має.
Приклад,літає собі планета Юпітер,оточена супутницями-коханками,все там вирує,день не схожий на інший,
й все тому Юпітеру по фіолетовому барабану.В принципі планета Юпітер - щасливий об"єкт,з точки зору таких уявленнь.
Але,це щастя - з уявно-неіснуючої категорії приблизно таких же ледацюг як й у першому пункті.


3) пофігістично-мінімальна уява про щастя.
Ну,тут зрозуміло - повна мінімізація,дзен-пацифізм,й здоровий(от не вірю,що на голову також) спосіб життя.
Типовий приклад:
індуси ченці - нічого не мають,голі,босі мугикають мантри зрана до вечора,аж поки їм
учні їжі не принесуть.
В принципі,вони щасливі,але відверто не розумію,чим вони від бомжів-алкашів відрізняються?
Однакове щастячко,різниця лише у шляхові до стану "нірвани".


4)а отепер підходжу до головної думки.
Справа в тім,що ми проекціонуємо багато в чому нав"язаний нам    ЧУЖИНСЬКО-ОРДИНСЬКИЙ світогляд,
й для багатьох з нас поняття "щастя" теж стало уявно-розмитим,не зрозумілим чимось "білим та
пухнастим".
А насправді?
А насправді для слОв"янських народів поняття щастя є цілком конкретне.
Й для наших предків русинів воно теж було зрозумілим й чітким,тому таке питання,яке ставлять сусідські
булгарсько-угро-фінські народності "Счастье есть ли?" для нас НІКОЛИ не стояло.
Тепер пояснюю:
Всі чули такі вирази :"Щасти тобі/хай вам щастить","йому таланить" "в нього/неї гарна вдача".
Так от,у всіх слов"янських народів поняття щастя/sсensliviego/sretno/сречан - ВСІ з роду
цілком конкретної категорії ВЕЗІННЯ під час виконання якихось дій.
Розумієте різницю?НЕ ЧЕКАННЯ,ЯК ЩОСЬ З НЕБА ВПАДЕ,А САМЕ ДІЯ НА ОТРИМАННЯ РЕЗУЛЬТАТУ,й щоб
"вам у тому велося",тобто без надзусиль,а легко просто й з азартом.Й щоб ви отримали не лише
результат,але й ЗАДОВОЛЕННЯ,РАДІСТЬ від того,що зроблено,й що Вам легко все давалося.
Й побажання молодятам,щоб вони були щасливі - це саме побажання не того,щоб їм "на халяву" все
"з неба падало",а саме,щоб їм "у всьому велося" й їх втішало.
У японців є гарна приказка:
"Якщо у вас у дитинстві не було проблем - купіть їх за всі грощі".
Тому,щасливі,це не ледачі бовдури,яким все дано,а щасливі у слов"янському розумінні ті,
хто має гарну винагороду за труди свої й кого Бог оберігає та допомагає.
Тобто,щастя від доброї вдачі має малесеньку відмінність - у тому,щоб "доля вас оберігала",саме це й вилилося у традицію різних оберегів.
Щодо щастя у "золотій клітці" ... гроші то добре,але з ними проблем більше,аніж спокою.


5)Висновок.
Як би не було скрутно у житті,але не можна ображати долю,говорячи до неї,що немов "нема щастя".
Щастя є для всіх,просто не у всіх добре з його розумінням,та прагненнями.
Відповідно  щастя дається всім - за мірилом його,й щастя бува лем там,де немає ледащів,кривди,
заздрощів та ненависті.
Отже,щастя - це зовсім не уявна річ,"біла та пухнаста",а цілком конкретна вдача,яка до того ж
має певні ознаки меркантильності та егоцентризму,яка підкріплена заробленим достатком та здоров"ям.

Щастя - є!

P.S.За проханням показати малюнки на тему "Хай щастить!"
Гугл не такий вже й дурень ,видав ось це поміж з усіма:


Не стану з ним особливо сперечатися.

Весна.Авитаминоз или ищо кака зараза.
По телеку фигня,ацтой,проблемы,сопли....
Политики визжат,как свиньи на прирезе,
Всё им не так,ад голода распухли ихни рожы...

Падаражало фсё,и будет ещё хуже(с)-
Везде талдычат,как те индусы мантру.
По логике вещей:Хатите таг -дак палучите!
Палучите и давайти далийе жыланийе-мичту....

Кароч разруха ни ф сартирах,ф халавах,
Писал ках-дата мудрый гений,
И диприсняк,и фсьо ни таг,фсьо швах -
Хде швах?Да в ваших жыж мазгах!

Ну ап чьом грустить?Идьот война:
Падаражали марципаны,аливки,мля и сыр!
На клубняки баблишка нифатаид(((((!?
Кароч,эта разруха - какойта недапир.

Ф опшым противно,видеть депресующие рожи,
Здоровых,сытых мужиков и баб.
Противно видеть лодырей проблемы,
Сопли читать,сочувствовать,страдать?

Да хрен,на то мне жалко время,
Ведь жизнь не так длинна,что б тратить его зря,
Не так длинна,шоб лицемерить,пресмыкаться,
И депрессующих слюнтяев хоцца лишь добить!




P.S.Тот хто диприссует - тод тратит время зря!

из собеседования.
-Как вас зовут?
-Мамамария.
-...умм...это как в песне какой-то или заикаетесь?
-нет,это мой папа пьяный,когда меня регистрировал заикался,а секретарша в ЗАГСе оказалась дурой и фанаткой этой долбанной групы.

А вы слыхали как вночи поют сверчки?
Вокруг-лишь степь,курган да аромат акаций...
Шорох листвы,писк комара-вдали огни...
Не объяснишь вам,вам это всё абстракции...
Не показать на мониторе мириады звёзд,
Не пояснить вам радость тихой ночи.

Из сказки о Красной шапочке все знают,как опасно для Волков заговорить с незнакомой девочкой и какими траблами это потом обернётся...

Чеширский Кот учит мужчин правильному общению с дамами:
пообщался и растаял-слинял,оставив ей улыбочку на память.

Да,я не ошибся.И лишь те кто привязан к скорее секте,чем к церкви-рпц празднуют по-дебильному,Новый Год -по новому стилю,а Рождество - по старому стилю с 24 на 25 декабря.
Лично я считаю,это маразмом и в Украине это надо исправить...
Как думаете?

Надибав цiкаве:
http://korolenko.kharkov.com/alchevski.htm

Для тих,хто не в курсi-ця родина зробила Донбас,не лише промисловим,але й культурним центром.
Саме тому,Донбас нiколи не був анi руССким,анi суржикодрочерним.Донбас-наш,а совки сплюндровали.