Профіль

WladiSlavik

WladiSlavik

Україна, Кривий Ріг

Рейтинг в розділі:

Важливі замітки

Відчиняй

  • 12.10.12, 21:44
Відчиняй, я прийшов,Все нормально, не бійся.Тільки десь загубивВід дому ключі.Ти замерзла, кохана? То портвейном зігрійся.Не дивись так на мене,І прошу - не мовчи!Ти дивилась «Три крокиНад рівнями неба»?Це ж наш фільм,Пам'ятаєш поцілунки в кіно?Я знаю що винен,Не ображайся, не треба.Не втомилась дивитисьУ затерте вікно?Йди до мене, кохана,Та не плач хоч, дурненька.Я ж бо поруч з тобою,Я кохаю тебе.І милуюся завжди:Яка ж ти гарненька!Немов ангел ГосподнійІз прозорих небес. Не печалься, голубко,Я ...

Читати далі...

Вона не бачили, не чули...

  • 12.10.12, 21:37
Ви не чули її голос,Що бринить, немов струна.А під нього стигне колос,Починається весна.Ви не бачили ті очі,Той безмежний сум степів.В них романтика до ночі,Та причали кораблів.Ви не відчували губи,Що манили, мов нектар.І розігрівали стужіПід аконимент гітар.Ви не бачили той погляд,Те волосся, ту журбу...Та мені все це вдалося,Бо шукав її, одну.Було тисячі облич,Були гарні юні леді,Були й ті, що лиш на ніч...Бо ж не всім кохання треба.А вона... така сумна,Така ніжна та самотня...Сидить з...

Читати далі...

Вставай козаче...

  • 03.10.12, 23:03
Вставай козаче, йде армія в похід,За гетьмана й Вкраїну боротись твоя доля.Загарбником дивиться на нас ворожий схід,І хоче заточити нас в неволю.Султан турецький знову хоче бою,І вже пускає на море кораблі.Їх вояки бажають лише крові,Та всі поляжуть проти нас у боротьбі.Чекай же схід, ще здобудемо свободу,Та стануть в ряд колони козаків.Ми - українці, сини одного роду,Прийдемо до вас помститись за братів. Вставай козаче, із заходу йде лях,Бездушний і залізний католицький лицар.Багато...

Читати далі...

Мандруючи душею

  • 03.10.12, 22:55
Мандруючи душею по нетямущим мріям,Я одягнув за спину сніжно-білі крила. І знову зрозумів: все живе – не вічне, З часом зникло все, що вважалось звичним. Єдине, що залишилось: надія й віра в друга, Віра у трьох ангелів та одного Бога. Залишилась надія на легке майбутнє, Та літо, що ставало щороку незабутнім. А де кохання ділось? Де світлі почуття? Де всі ті емоції, що варті забуття? Де те, заради чого, вмирають і живуть? Де ...

Читати далі...

Навіщо тобі розповів?

  • 03.10.12, 22:47
Навіщо тобі розповів, як небо палало в огні? Серце – тремтіло і в’яло, як ніжна пелюстка троянди. Як білий туман поставав у безсмертній імлі, Закривши минуле… я не сказав тобі правду. Навіщо тобі розповів, як сонце обпалює шкіру? Як вітер розгойдує хвилі у вічних просторах морів. Як в людях вмирає любов, надія і віра, Як чайки літають по вічним слідам кораблів. Навіщо тобі розповів, як небо розбилося в морі? Як полум’я сонця...

Читати далі...

Мій світ

  • 03.10.12, 00:29
Мій світ - єдиний світлий образ,Що постає з-під злісних слів.Як та ікона - святий образ,Мій оберіг від страшних снів.Наповнений барвистим сонцем,Вечірнім, синім, чистим небом,Морем порпуровим повний,Там я один... Там сам за себе.Серед лісів - пустих і темнихЯ простував... Ішов у даль.Мій світ придуманий, напевно,Він - безнадійних мрій клондайк.

У пам’ять вічним патріотам

  • 03.10.12, 00:18
Куди, всі зникли патріоти?Чому,так мало їх тепер.Народу хочеться свободи:Свобода – час, а час завмер.Де той «Кобзар», що добувавКрізь кров і піт нам кращу долю?Де «Каменяр», що гартував Нашу свідомість, дух та волю? Де Українка, що булаПерлиною вкраїнського народу?Де всі герої, що жили,Та всі повстанці за свободу? Вони страждали через нас,Та навіть хворі і голодніТворили… Навіть в час, Коли ...

Читати далі...

Досить жаргону…

  • 02.10.12, 23:55
Іноді дивуюсь мові:Яка її краса мінлива!То в ній полонянки доля,То вільний вітер, степ і нива.То світ зорі у темній ночі,То срібло місяця між хмар,То закохані, мрійливі очі,То звуки зачарованих гітар.А що зробила молодь з нею?Жаргоном закувала у кайдани!Понівечила ту лілею,Що ледве розцвіла між нами.І ось наприклад: «Чуєш пацик?!Пішли курнем за уголок.Мене всі називають Васьой,А батя в мене мусорок.Тусить до нас пийдуть подруги,І ми начнем їх розвлєкать.Бухать наверно ми не будем,І їх не будем...

Читати далі...

Монолог... шизофреніка

- Ти ж говорив, що закохався,Ти ж говорив – на все життя. Немов пташина з клітки рвався,Щоб з нею линуть в небуття. - Все це були слова на вітер,Та й я тоді дурненький був.І як нагадувати смієш,Всі ті часи, що ледь забув? - А ти згадай ранкові квіти…Згадай, для неї їх збирав.Згадай ті маки і нарциси,Що їй в букетах дарував. - &nbsp...

Читати далі...

Лист козакам

  • 02.10.12, 23:19
Героям Слава, козаченьки, станемо горою,Хай залишуть Україну москалів розбої. Тож встравайте, козаченьки, та готуйте зброю, Та не бійтесь, на усіх вистачить набоїв. Комуняку на гілляку, демона на палю, Ми підемо та гульнемо з пристрастю, з запалом. Все підляща розіб'ємо та кремля підпалим, Ну а потім вже до турків з саблею й напалмом! Прокидайтесь козаченьки та готуйте коней, Розіб'ємо наших катів, що плели закони. Знову буде наша Ненька вільна, як ніколи, Знову буде в України діточок доволі!