Новые украинские пословицы

  • 13.02.24, 12:03
1. Рыба гниёт с хвоста.
2. В чужой монастырь со своим уставом ходят.
3. Не в единстве сила.
4. Ложка дёгтя бочку мёда не портит.
5. Семь раз отмерь и один раз выведи в оффшор.
6. Долг списанием красен.
7. На чужой каравай рот не разевай, а отбирай.
8. Бедность не порок. Пенсионный фонд.
9. Насильно мил будешь.
10. Хорошо там, где кременя/фарион нет.
11. Чужі діти бувають.
12. Плюй в колодец, если налог не заплатил.
13. Сделал дело - получи откат смело.
14. Беда не приходит одна, а вместе с казнокрадами.
15. Ворон ворону глаз не выклюет, а и выклюет, то воробью.
16. С миру по нитке - чиновнику на новую виллу.
17. Шила в мешке не утаишь, а взятку можно.
18. И волки сыты, и овец почти не осталось.
19. Сытый голодного не понимает, а чиновник - человека.
20. Чем хуже, тем лучше.
21. Чем бы холоп не тешился, лишь бы налоги платил.
22. Бесплатный сыр бывает только в Верховной Раде.
23. Бей своих, чтоб свои боялись.


Это другое. Вы не розумиете.

  • 06.02.24, 16:51
Шаахмед Шамахмудов и его жена Бахри Акрамова проживали в Ташкенте и работали кузнецами. Своих детей у них не было.

В течение 2-ой Мировой войны они взяли на воспитание и усыновили 15 детей, потерявших родителей и эвакуированных во время войны в Ташкент, и ещё троих после войны. 

После того как на железнодорожный вокзал начали прибывать поезда из охваченных войной районов, Шамахмудовы стали забирать одного ребенка за другим из распределительного пункта.
Всего среди усыновленных детей были узбеки, татары, русские, украинец, молдаванка, евреи, казашка,  чуваш.

Шамахмудовы явились прототипами главных героев романа Рахмата Файзи «Его величество Человек», художественного кинофильма киностудии «Узбекфильм» «Ты не сирота». 

В Ташкенте на площади был установлен памятник семье Шамахмудовых. 

Теперь перенесемся к нашим баранам.

Представьте себе что было бы с детьми если б вместо Шамахмудовых оказались наши "вежливые люди" Фарион, Ницой, Дроздов, Третьякова-бракованные дети, москаль Скрыпка, Пипа, Кремень и прочие борцы за чистоту расы, то есть нации… 
Они бы усыновили максимум одного (только украинца естественно).

А остальные дети?

Недостойны, второй сорт, байстрюки.
Чемодан-вокзал-проезжайте мимо, Бог вам поможет. 

https://ru.wikipedia.org/wiki/Шамахмудов,_Шаахмед

Какие вам нужны доказательстфа

  • 05.02.24, 23:13
Простой вопрос.

Если некий закон провоцирует конфликты между людьми, вообще массовую ворожнечу, приводит к потере территорий, к войне, то разве недостаточно причин чтобы его отменить?

Варта була шкурка вичинки?

День соборності

  • 22.01.24, 14:17
ДЕНЬ СОБОРНОСТІ. СВЯТО ДЛЯ ТИХ, ХТО «ІСТОРІЮ УКРАЇНИ НЕ ЗНАЮ, АЛЕ ДУЖЕ ЛЮБЛЮ».

Давайте коротенько.

Перша світова війна закінчується, Австро-Угорська імперія розвалюється.
18 жовтня 1918 року у Народному домі у Львові формується Українська Національна рада (УНРада), а наступного дня, 19 жовтня 1918 року відбувається проголошення Української держави. За аналогією з Українською державою Скоропадського.

Українці Галичини, Буковини і Угорської Русі (ага, а ви думали Закарпаття всю історію «Закарпаттям» називали?) пропонують чиновникам колишньої імперії визнати ці землі – окремою Українською державою (тобто, ЗУНР).

Австріякам на українців, скажемо культурно, все-одно.
Вони ці землі бачать польськими.

Тоді 01 листопада 1918 року в Львові відбувається антипольське повстання Української Галицької армії (колишніх українських загонів Австро-Угорщини), що зараз має назву «Листопадовий чин».

Повстання невдале.

Повсталі контролюватимуть ряд адміністративних будівель, але не зможуть взяти під контроль вокзал, що слугуватиме однією з причин поразки.

Повністю під контроль не те що заявлені території, навіть Львів взяти так і не вдасться.

Шукаючи підтримки Петрушевич (очільник ЗУНР) зав`язує стосунки з Гетьманом Скоропадським і накльовується Акт Злуки.
Однак Скоропадського скидає Директорія і Акт Злуки вже треба підписувати з Винниченком та Петлюрою.
Петрушевичу діватися нікуди, треба підписувати.
«Другых союзныков у мэна для вас нэт!»

22 січня 1919 року в Києві підписується Універсал Директорії Української Народньої Республіки, так званий «Акт злуки УНР та ЗУНР».

ЗУНР втрачає свою будь-яку державність і входить в склад УНР як її західна область, а Петрушевич стає просто одним з чиновників УНР.

Українська Галицька армія перепідпорядковується Директорії УНР.

НА МОМЕНТ ПІДПИСАННЯ НІ УНР, НІ ЗУНР НЕ КОНТРОЛЮЮТЬ СВОЇ ЗАЯВЛЕНІ ТЕРИТОРІЇ. Одних затисли поляки, інших – червоні.

Це вже договір двох збитих льотчиків. Але ізюм не в цьому.

Коли Винниченко втік до Франції і новий очільник Директорії Петлюра допер, що, щоб воювати з червоними, йому треба допомога поляків, він моментально з ними домовився про військову допомогу в обмін на всю Західну Україну. (да-да, жовто-сині українці продали жовто-синіх українців. Шок, канєшно, но нада з цим якось жить.)

У Петлюри взагалі з Петрушевичем не склалося. Він підозрював його у спробі скинути його, Петлюру, з посади Голови Директорії.
Через ці підозри довелося розстріляти Болбочана, якого Симон вважав замішаним в у змові. (да-да, жовто-сині українці розстріляли жовто-синього українця. Шок, канєшно, но… ви поняли.)

З іншого богу, ну а що Симон мав робити? Є вчинки хороші, є погані, а є вимушені. Ось це – він.

Українська Галицька армія вирішила, що з українцями Наддніпрянської України єй больше нє попуті і підписує Зятківський договір… з білими.

Тобто, переходить на бік ворогів УНР, до Денікіна, який Петлюру, його УНР і ідею її незалежності ненавидів так, що аж їсти й спати не міг. (вона потім ще і до червоних побіжить, але то вже інша історія. В-вірність!)

Петрушевич від таких манців теж абалдєл і 20 грудня 1919 року на засіданні т.зв. уряду ЗУНР у Відні ухвалює рішення про ОДНОСТОРОННЮ ДЕНОНСАЦІЮ АКТУ ЗЛУКИ.
Заявлено про це ще 04 грудня і ось це сталося офіційно. (да-да, жовто-сині українці послали на х... жовто-синіх українців. Шок, канєшно. Нікагда такого нє било і вот апять!)

АЛЕ І ЦЕ БУЛО НЕ НАЙГІРШИМ.
Найгіршим було те, що на Паризькій мирній конференції, куди делегація від УНР поїхала випрошувати у цивілізованих європейців визнання і доводити, що «УНР – це Європа»… Прямо на цій конференції… прямо перед всіма цима Жоржами Клемансо і Вудро Вільсонами… туди, куди повезли оту чудову, але дуже наївну і нічим не обгрунтовану карту… делегація розвалюється.

Частина колишніх ЗУНРівців просить вважати їх делегацією від окремої держави, а цих мудаків-Іуд з Наддніпрянщини вони знать не знають…

Чи були шанси на визнання?
Дайте відповідь самі.

Святкувати День Соборності, це теж саме, що укласти шлюб, побути в ньому менше року, перегризтися, зі страшним скандалом розлучитися, а потім щорічно відзначати річницю весілля.

Адекватна людина таке робитиме?

Ось що таке День Соборності України.
Єдність, ага…

Р.S.
У цьому тексті відображено лише роздуми автора. Текст не закликає жодну особу до будь-яких дій чи бездіяльності. Текст не претендує на об`єктивність. Висновки, оціночні судження та фактичні твердження, наведені у ньому, не відображають позиції будь-яких інших фізичних чи юридичних осіб.
©Andrii Vasylenko

Государственная пропаганда

  • 06.01.24, 15:28
В New York Times вышла статья про Украину


Название статьи:
"'Это государственная пропаганда': украинцы избегают теленовостей, поскольку война затягивается"

Интересные фрагменты из неё:

«Еще одно беспокойство вызывает то, что телемарафон превратился в пиар-акцию для Зеленского, который остается наиболее авторитетной политической фигурой в Украине, и рейтинг которого снизился за последние месяцы.

В мае 2022 69% украинцев доверяли Телемарафону. Сегодня этот показатель снизился до 10%.

Многие критики говорят, что Телемарафон сейчас приносит больше вреда, чем пользы.

"You don’t want to be like Russia" Ms. Romaniuk said.»

Вот интересно, расскажут об этой статье в Телемарафоне?)

PS
С помощью функции перевода в Chrome вы можете сами её прочитать.


Это война для бедных людей

  • 17.12.23, 12:19
В New York Times вышла статья под названием:
"Похитители людей: украинские вербовщики используют жесткую тактику для пополнения рядов."


Фрагмент:
"Юристы и активисты говорят, что по всей Украине существуют тысячи примеров применения разной степени принуждения. Для написания этой статьи The New York Times поговорила с более чем двумя десятками юристов, активистов, солдат, призывников и членов семей призывников, а также просмотрела текстовые сообщения, военные и медицинские документы.
«Это война для бедных людей», — сказал один киевский юрист..."

Одним словом, в очередной раз наша держава "прославилась" на весь мир. 



PS
С помощью функции перевода в Chrome вы можете сами её прочитать.

Голодомор в СССР 1932—1933

  • 25.11.23, 19:08
Каждую четвертую субботу ноября отмечается День памяти жертв Голодомора.

В СССР было три голодомора:

1921-1923, 1932-1933, 1946-1947.

Но самый массовый это 1932-1933.
Примерная оценка его жертв:

Украинская ССР - 4 млн
Казахская АССР - 2,2 млн
РСФСР - 2,5 млн
Белорусская ССР - 68 тыс

https://ru.wikipedia.org/wiki/Голод_в_СССР_(1932—1933)
https://uk.wikipedia.org/wiki/Голод_у_СРСР_(1932—1933)

Борьба за выживание продолжается…




Десь...

  • 20.11.23, 12:23
… А десь тихенько  підростає мільярд дерев.
Між яких ходять вчителі з зарплатою в 4 тис долярів і пенсіонери зі смартфонами… 
І все це видно в притулкін супутниґ… 

Фарион. Начало.

  • 15.11.23, 16:57
СБУ открыло дело по ряду статей КК на Мальвину.

Подробности по ссылке в первом комментарии.
Там и про студента в Крыму.

ZV на своей инаугурации сказал:
"Ми всі українці: не існує більших чи менших, правильних чи неправильних."

А вот Фарион сказала, що категорично не сприймає російськомовних військовослужбовців ЗСУ і не може назвати їх українцями.

Так что же? Какой итог? Чьи слова в приоритете?

Руськомовные граждане Украины имеют право называться украинцами или нет?
Наконец сбудутся слова ZV и будет поставлена точка в этом вопросе?
И окончательно так, чтобы никакая ... больше не могла осмелиться открыть свой рот.

PS
Всех руськоязычных УКРАИНЦЕВ с ПОБЕДОЙ !!!
Бумеранг существует.

Нестандартная притча

  • 11.11.23, 19:51
Жила-была большая семья.
Папа, мама и куча детей. 
И вдруг в какой-то момент родители запретили половине детей смотреть тв, играть в игры и т.д. Да и просто стали к ним строже, чем к другим. Ради блага всей семьи.
Другую половину детей это не коснулось и те продолжили жить обычной жизнью, ещё и стали троллить первых из-за этих запретов. 
Естественно, отношения между группами детей испортились. 
Так долго продолжаться не могло. 
И первая группа детей взяла и просто ушла из семьи. Кто куда.
Конец притчи.

PS
По общей версии оставшихся детей и родителей ушедшие сами виноваты.