Хочу висловити свій погляд на транслітерацію. Транслітерація в нашому контексті - написання українських слів кириличного тексту латинськими буквами. Необхідність транслітерації найчастіше виникає при оформленні міжнародних документів - написання власних назв, імен та прізвищ, що не перекладаються. В такому разі кожна літера кирилиці відтворюється відповідною літерою або сполученням літер латиниці.

Українських художників Михайла Бойчука, Василя Седляра, Івана Липківського та Івана Падалку розстріляли у тюрмі НКВД в Києві 13 липня 1937 року. Усі належали до школи бойчукістів.

Вони заперечували прийнятий в СРСР соціалістичний реалізм, апелювали до світового та народного мистецтва. У відповідь отримували звинувачення у "спотворенні образів соціалістичної дійсності та радянських людей", формалізмі. У їхніх роботах вишукували яскраві українські національні мотиви, які називали куркульськими. Націоналізм бачили і в окремих проєктах - Василь Седляр підготував цикл ілюстрацій до "Кобразя" Тараса Шевченка.

Для арешту художників був потрібен лише привід, який і знайшли у часи Великого терору. Наприкінці 1926 року Бойчук разом із дружиною та учнями здійснив творчу подорож до Німеччини, Чехословаччини, Італї і Франції. Однак, за логікою чекістів, вони їздили для встановлення зв'язків з іноземними агентами.

Бойчука арештували 25 листопада 1936 року. На допитах із застосуванням тортур розпитували про знайомство з митрополитом Андреєм Шептицьким та багатьма іншими українськими діячами, факт чого підтвердив. Для утримання інших художників було достатньо належності до школи Бойчука та активної творчості.

Усіх звинуватили в участі "в українській контрреволюційній націоналістичній організації, що прагнула відірвати Україну від СРСР" та призначили вищу міру покарання. Припускають, що тіла художників могли вивезти до Биківнянського лісу. Усі ж монументальні та "неправильні" твори бойчукістів було знищено. Так була ліквідована найяскравіша українська мистецька школа першої половини XX ст.

Лише 1957 року Військова колегія Верховного суду СРСР переглянула справу і дійшла висновку, що засуджених розстріляли безпідставно. В лютому 1958-го майже усіх, окрім Івана Липківського - сина митрополита Василя Липківського, було реабілітовано.

 https://gazeta.ua/articles/history/_hudozhnikiv-rozstrilyali-za-narodni-syuzheti/974244 Понеділок, 13 липня 2020