Ностальгія
- 31.08.19, 16:26
До початку будівництва Київської ГЕС поселення Вишгород було невеликим селом на кількасот хат. Для тисяч будівельників було побудовано тимчасове житло - гіпсокартонні бараки. Жити в них було вкрай незручно: тісно, ніякої шумоізоляції, весь комфорт - на вулиці. Особливо незручно було сім'ям з дітьми. Але всі були молоді, здорові, тимчасові труднощі не сприймалися, особливо у дітей, чиє дитинство проходило в бараках. Жили дружно, весело, кожні вихідні були з "полянами", баянами, піснями і танцями до упаду. Поступово в Вишгороді виростали житлові багатоповерхівки і бараки порожніли. Йшли роки, люди старіли і з теплотою пригадували ті "барачні" роки, ностальгували. "Чи повернулися б зараз жити з комфортної квартири в барак?" - запитуєш у старожила. "Звичайно, ні, але тоді було добре". От така штука ностальгія.
3
Коментарі
Кислица
11.09.19, 22:40
помню бараки мы получили в хрущевке квартиру и назывались гэсовцами.. в бараке жила моя подружка одноклассница там пропадали всегда было хорошо это правда..
Hrab
22.09.19, 09:49Відповідь на 1 від Кислица
І це правда, бо ми пам'ятаємо не реальність, а наші сприйняття, а вони в дитинстві були рожеві і романтичні. Колись в сільські магазини привозили цукерки "подушечки" розм'яклі, злиплі в купу, давали "в нагрузку". Зараз би такого не їв, а тоді вони видавались надзвичайно смачними.Дякую за відгук!
Кислица
32.09.19, 22:36Відповідь на 2 від Hrab
про таки цукерки не знаю мені не траплялося ..
Hrab
43.09.19, 14:57Відповідь на 3 від Кислица
То Вам і нема чого згадати . Подібно тому, як тепер в супермаркетах продають прострочені товари за зниженими цінами (акції), раніше прострочені товари примусово продавались по тій же ціні, що і свіжі. Купуєш 2 буханки хліба - третя черства "в нагрузку", купуєш художню книжку - на тобі матеріали з'їзда КПРС, підписуєшся на улюблений журнал "Наука і суспільство" - річна підписка на "Известия" забезпечена. Добре, що в селі нічого не пропадало. Цукерки - в брагу, черствий хліб - свиням, партійну літературу - в туалет. Але одного разу мені повезло - "в нагрузку" продали збірник "Космікомічні історії" Італо Кальвіно, видно продавець був не в курсах, або псіхонув.
Голубка
59.09.19, 12:37
Ностальгія за хорошими людьми...
Hrab
69.09.19, 14:37Відповідь на 5 від Голубка