Недавнее заявление министра обороны России о закупке иностранных автоматов и снайперских винтовок вызвало бурю негодования со стороны россиян, которые считают, что автомат АК-47 (видео здесь) и его модели идеально подходят для вооруженных сил страны, более того, являются символом национальной гордости. Но глава военного ведомства имеет иную точку зрения. Профессиональные солдаты предпочитают более «точное» оружие, а Россия хочет создать профессиональную армию. АК-47 популярен среди ополченцев и бандитов, которым важна прежде всего надежность оружия и огневая мощь. АК-47 имеет невысокую точность стрельбы. Россияне также гордятся тем, что АК-47 был первым современным отечественным автоматом, принятым на вооружение армии в 1947 году. Это неправда. АК-47 очень похож на немецкую штурмовую винтовку Sturmgewehr 44 (также известную как MP43, MP43 / 1, MP44 и STG44, видео), которая впервые использовалась на советском фронте в июле 1943 года и серийно выпускалась до конца войны. СССР четыре года изучал Sturmgewehr 44. Сходство с немецким автоматом не было случайностью. Между тем Россия реализует пятилетний план закупок западного оружия и производственных технологий на сумму 12 млрд долл США. Наиболее крупным контрактом является приобретение четырех французских универсальных десантных вертолетоносцев Mistral, а также израильских БЛА и итальянских колесных бронированных машин. Россия желает получить технологии их производства. Российские компании продемонстрировали свою способность адаптироваться под западные методы производства и выпуск сопоставимой по качеству техники, используя российский персонал. Теперь эта страна желает получить западные технологии, методы проектирования и производственную оснастку для выпуска более современных образцов штурмовых и снайперских винтовок.

 Оригинал новости в издании "Военный паритет" здесь

За сомнительные заслуги и небольшой стаж госслужащие и народные депутаты получают высокие до неприличия пенсии. Менять несправедливую пенсионную систему власть готова лишь отчасти.

«На 9 тысяч грн пенсии прожить можно. Скромно, но можно», – делится своими соображениями об инициативе правительства ограничить максимальный размер пенсии 12 прожиточными минимумами депутат от БЮТ Владимир Яворивский. Как пишет «Корреспондент», подобные рассуждения для 75% пожилых украинцев, чей доход не превышает 1000 гривень, звучат кощунственно. Они и не догадываются, сколько на заслуженном отдыхе получают их власть имущие соотечественники. Завесу этой тайны приоткрыл глава правления государственного Пенсионного фонда Борис Зайчук. По его словам, 107 тысяч бывших госслужащих в среднем получают пенсию в размере 5,6 тысяч гривень. Примерно 3 тысячам из них государство выплачивает более 10 тысяч гривень, а шестерым – свыше 20 тысяч грн. В их числе летчик-испытатель, Герои Украины и чернобылец – но ни одной фамилии Зайчук не назвал. Впрочем, пишет издание, похоже, глава правления Пенсионного фонда утаил не только это, но и куда более пикантные подробности. Если верить официальному заявлению нардепа Олега Ляшко, в «счастливой шестерке» есть и бывшие госслужащие. Пенсия Владимира Стельмаха, экс-главы Нацбанка, составляет, по словам парламентария, рекордные 130 тысяч грн. Еще один момент, который Зайчук не стал объяснять, – это то, почему год назад пенсионеров, которым государство ежемесячно выплачивает более 20 тысяч, по его же словам, было шесть десятков – в десять раз больше, чем их якобы есть сейчас. «Корреспондент» решил пролить свет на запутанные вопросы и выяснить размеры обеспечения народных избранников, судей, бывших президентов. Выяснилось, что около 1 тысячи бывших нардепов получают примерно 15 тысяч грн. Чуть больше, 18 тысяч гривень, получает экс-президент Леонид Кравчук. Но это не предел. По словам бывшего члена Кабмина Юлии Тимошенко, не пожелавшего называть свое имя, максимальная пенсия, которую получает один из депутатов Верховной Рады, составляет 25 тысяч грн. Не меньше коллег-парламентариев получают и некоторые судьи Конституционного суда. Но рекордсменом остается Национальный банк. Как выяснил «Корреспондент», зарплата Олега Дащенко, бывшего исполнительного директора по вопросам налично-денежного оборота НБУ, составляла порядка 70 тысяч грн, а значит, его пенсия равна примерно 50 тысячам грн. Впрочем, пишет издание, народные избранники – не самые зажиточные пенсионеры страны. С ними на равных конкурируют руководители силовых структур. Например, еще в 2005 году тогдашний глава МВД Николай Билоконь насчитал себе 14 тысяч грн. (по действовавшему в то время курсу это около $3 тысяч) в месяц. Как пишет «Корреспондент», солидно обеспечен, судя по зарплате экс-главы СБУ Валентина Наливайченко (в 2007 году она равнялась 19 тысяч грн), и бывший руководящий состав этого силового ведомства. При том расчете размера пенсий, который применяют в Украине к госслужащим, они могут рассчитывать как минимум на 15 тысяч грн.

Корреспондент

Запорожский губернатор наконец посоветовал коммунякам засунуть своего Сталина себе внутрь.

Запорожский губернатор Борис Петров убежден в том, что бюст Иосифа Сталина может стоять только внутри офиса Запорожского обкома КПУ. Только в таком случае установка этого бюста может быть законной. Об этом вчера, 27 января, на своей пресс-конференции заявил Борис Петров.

- В проекте (офиса КПУ – ред.) нет этого бюста, – рассказал Борис Петров. - По моему мнению, чтобы он был законным, он должен находиться внутри здания – это достаточно просто сделать. Я вам полгода назад говорил, что я предлагал руководителям (КПУ – ред.) это сделать еще в июле прошлого года, и не было бы никаких вопросов. Но, к сожалению, этого не произошло.

- Внутри своего помещения, которое вам принадлежит, вы, ни с кем не согласовывая, можете поставить бюст кому вы пожелаете, - подчеркнул губернатор.

По словам Бориса Петрова, бюст Сталина, сооруженный на ступеньках обкома, является малой архитектурной формой, и его установку коммунисты должны были согласовать с властями.

Напомним, что установленный в мае 2010 года бюст Иосифа Сталина находился возле входа в офис Запорожского обкома КПУ. На протяжении года власти заявляли о наличии нарушений, допущенных при установке бюста. 28 декабря минувшего года отпилили голову силуминовому Сталину. А в новогоднюю ночь неизвестные и вовсе взорвали эту малую архитектурную форму. На следующий день – 1 января 2011 года – коммунисты заявили о готовности соорудить новый памятник Иосифу Виссарионовичу и с этой целью начали сбор средств.

Репортер Запорожья

Взрыв небольшой мощности произошел в здании гостиницы «Морозани пост» в Давосе, расположенной недалеко от места проведения экономического форума, сообщают в четверг швейцарские СМИ.

В результате взрыва никто не пострадал. В полиции заявили, что пока «не знают, что именно взорвалось».Предположительно, речь может идти об акции движения, организующего акции протеста во время форума в Давосе.

От Обкома: Напомним, что на экономическом форуме в Давосе нынче промышляет президент Украины Виктор Янукович.

http://obkom.net.ua/news/2011-01-27/1430.shtml

Интерфакс-Украина

Теракт в московском аэропорту Домодедово: Россия обвинила украинцев

Российское интернет-издание распространило информацию антиукраинского характера. Опираясь на источник в правоохранительных органах, издание обвинило в подготовке и обеспечении теракта в аэропорту "Домодедово" членов украинских националистических организаций. Издание озвучило название организаций и связало их деятельность с событиями на Манежной площади 11 декабря. Изданием были названы организации "Тризуб им. Степана Бандеры", "Патриот Украины" и другие, которые, "высказали готовность помочь "поневоленным Москвой народам" в борьбе против "имперского шовинизма"". Цитата из издания: "Источник отметил, что "украинский след", весьма вероятно, тянется и за другим терактом, совершенным в московском метрополитене в марте прошлого года. В качестве смертников организаторами используются уроженцы Северного Кавказа, подготовка же проведение акций осуществляется "людьми славянской внешности", зафиксированными камерами наблюдения." И далее цитируем: "Некоторые наблюдатели находят сходство сегодняшней террористической атаки со взрывами шахидок в московском метро 29 марта 2010 года. Эксперты считают, что ни одна из террористических группировок не возьмет на себя ответственность за взрыв в Домодедово." Как сообщал ФЛОТ2017, вчера, 24 января, в 16-32 по московскому времени в международном прилете общей зоны Московского аэропорта Домодедово произошел взрыв.

Оригинал новости в издании "Единая Русь" здесь

ЗСУ 2С6 Тунгуска ( індекс Грау - 2К22, за класифікацією НАТО - SA-19 Grisom) - Назву отримав від притоки Єнісею ріки Тунгуски - призначений для протиповітряної оборони мотострілкових і танкових частин та підрозділів сухопутний військ у всіх видах бою. Зенітний комплекс малого радіуса дії забезпечує ураження низьколітаючих повітряних цілей, в тому числі "завислих" гелікоптерів. Унікальність комплексу полягає в тому, що в момен розробки комплексу були зєднані в одній машині як ракетні так і артелерійські канали.

Історія

 Розробка комплексу "Тунгуска" була доручена Конструкторському бюро приладобудування (КБП) МОП (головний конструктор А. Г. Шипунов) в кооперації з іншими організаціями оборонних галузей промисловості Постановою ЦК КПРС і РМ СРСР від 8 червня 1970 р. Яка спочатку передбачала створення нової гарматної зенітної самохідної установки (ЗСУ) на зміну відомої "Шилка" (ЗСУ-23-4).

 Незважаючи на успішне застосування "Шилки" у війнах на Близькому Сході, в ході цих бойових дій виявилися і її вади - мала досяжність по цілях (не більше 2 км по дальності), незадовільна сила снарядів, а також пропуски повітряних цілей, не знищиних через неможливість своєчасного виявлення. Для збільшеня досяжності цілей і збільшеня сили снарядів був збільшений калібр з 23мм до 30мм. Результати були вражаючі вірогідність ураження зросла приблизно в півтора рази, досяжність по висоті - з 2000 до 4000 м! Із збільшенням калібру гармат збільшилась і ефективність стрільби по наземних цілях, розширюються можливості використання в ЗСУ снарядів кумулятивної дії для ураження легкоброньованих цілей типу БМП та ін. Ще одним плюсом є те що перехід практично не позначався на темпі стрільби.

 Проте, доцільність розробки комплексу викликала великі сумніви в апараті міністра оборони СРСР А.А. Гречко. Підставою для таких сумнівів і навіть припинення фінансування подальшої розробки ЗСУ "Тунгуска" (у період 1975-1977 рр..) Було те, що прийнятий на озброєння в 1975 р. ЗРК "Оса-АК" мав близьку за розмірами зону ураження літаків по дальності ( до 10 км) і більші, ніж у ЗСУ "Тунгуска", розміри зони ураження літаків висоті (0,025-5 км), а також приблизно однакові характеристики ефективності ураження літаків. Але комплекс врятував випадок. Виходячи з бойового досвіду у В'єтнамі в кожній дивізії США були створені спеціальні гелікоптерні підрозділи для боротьби з бронетанковою технікою. Група гелікоптерів вогневої підтримки спільно з гелікоптером-розвідником займала позиції в 3-5 км від лінії бойового зіткнення військ. При підході до неї танків гелікоптери підіймались на 15-25 м, вражали танки з допомогою ПТКР, а потім швидко зникали. У таких умовах танки виявлялися зовсім беззахисними, а гелікоптери - безкарними.Тому рішенням Уряду в 1973 році була створена спеціальна комсія з пошуку шляхів захисту Сухопутних військ, а особливо - наступаючих танків та інших об'єктів бронетехніки від ударів гелікоптерів противника. Науковий керівник роботи - С. І. Пєтухов. В ході роботи комісії на території Донгузского полігону (начальник полігону О. К. Дмитрієв) було проведено дослідне навчання з бойовими стрільбами різних видів зброї Сухопутних військ по гелікоптерних-мішенях. У результаті проведеної роботи комісія визначела, що ні один комплекс не здатний вражати вертольоти у повітрі. Єдиним зенітним засобом, здатним вести ефективну боротьбу з зависаючими гелікоптерами, могла бути ЗСУ "Тунгуска", яка має можливістю супроводжувати танки в складі їх бойових порядків, яка достатню далекий кордон зони ураження (4-8 км) і мале робочий час (8-10 с). Тому в 1977 році фінансуваня Тунгуски було повернено. До кінця 1970-х розробка була завершена. За результатами проведених в 1980 - 1981 роках випробувань комплекс був доопрацьований і 8 вересня 1982 прийнятий на озброєння в Збройні Сили СРСР. Спочатку він мав 4 ракети, потім 8.

Детальний опис

 ЗСУ 2С6 змонтована на шасі багатоцільового гусеничного важкого транспортера МТ-Т. Гідромеханічна трансмісія й гідропневматичнa підвіска зі змінюваним кліренсом забезпечують високу прохідність і плавність ходу по пересіченій місцевості.
 Функціонування бойових машин комплексу "Тунгуска" забезпечуваться з застосуванням транспортно-заряджаючої машини 2Ф77 (на КамАЗ-43101, з 2 боєкомплектами патронів і 8 ЗУР), машини ремонту і техобслуговування 2Ф55-1 (на Урал-43203 з причепом) і 1Р10-1 ( на Урал-43203, з радіоелектронною апаратурою), машин техобслуговування 2В110-1 (на Урал-43203, за артилерійською частиною), автоматизованих контрольно-випробувальних рухомих станцій 9В921 (на ГАЗ-66), майстерень техобслуговування МТО-АТГ (на ЗіЛ -131).
 Вогонь з 30-мм гармат 2А38 може вестись на ходу або з місця, а пуск ЗУР тільки з місця. Система керування вогнем радіолокаційно-оптична. Оглядова РЛС з дальністю 18км розташована в задній частині башти. Перед башнею знаходиться РЛС супроводу цілей з дальністю дії 13км. Крім РЛС до складу системи керування вогнем входять цифрова ЕОМ, стабілізований оптичний приціл і кутовимірювальні прилади. Час реакції комплексу 8-10с. Перезарядження установки проводиться із спеціальної транспортно-зарядної машини на шасі автомобіля КамАЗ-43101 контейнерним способом. Час перезарядження ЗСУ ракетами та снарядами - 16хв. Корпус та башня машини виготовлені з суцільнозвареної броні та забезпечують захист екіпажу від куль і осколків. Механік-водій розміщується в передній частині корпусу машини. Оператор РЛС, командир і стрілок розташовані в башні.

При стрільбі зенітними гарматами траекторія стрільби розраховуваться ЕОМ. 
 При стрільбі ракетами застосовувається супровід цілі за кутовими координатами з допомогою оптичного прицілу. Після пуску ЗУР потрапляє в поле зору оптичного пеленгатора апаратури виділення координат ракети.

Тактико-технічні характеристики комплексу

Ракетне озброєння:

• Зур 9М311 радіо-наведення;
• Маса Зур - 42 кг, маса бойової частини - 9 кг;
• Швидкість польоту - 600 м / с;
• Параметри зони знешкодженя: по дальності - 2-8 км.,
• По висоті - 0,015 - 3,5 км, за параметром - 2-4 км;
• максимальна швидкість цілі - 700 м / с;
• Імовірність поразки - 0,4-0,5;
• Кількість ракет - 8 шт.

Гарматне озброєння:

• 2А38 - двоствольний автомат - 2 шт:
• Скорострільність - 4060 - 4810 пострілів за хвилину;
• Боєкомплект - 1936 снарядів;
• Калібр - 30 мм;
• Початкова швидкість снаряда - 960 м / с;
• Параметри зонизнешкодженя: по дальності - 0-4 км, за висотою - 0-3 км;
• Імовірність поразки - 0,6 -0,7;
• Максимальна швидкості Цілі - 500 м / с;

Радіолокаційне озброєння:

 

• Станція виявлення цілей, Станція наведення зброї, Центральна обчислювальна система (ЦВС);
• Засоби зв'язку - Р-123, ТПУ-4;
• Переведення з похідного положення в бойове - 5 хв;
• Швидкість руху 30-65 км / год;

 

 Комплекс 2С6 "Тункуска" складається з шести установок 2К22, трьох транспортно заряджаючих машин на базі автомобіля Урал або КАМАЗ, двох автомобілів обслуговування (майстерня і комплект ЗІП № 2, які перебувають у відділенні регламентних і ремонтних робіт), тренажер пуску ракет на колісній базі.

Зараз на озброєнні перебуває більш як  80-ть Тунгусок в 9-ти частинах ППО України.

За повідомленням російських окупаційних ЗМІ з Свердловської області
(Північно-Уральської Республіки), 17 січня  в ангарі площею 3000
квадратних метрів на російській військовій базі («у військовому
містечку») в Катеринбурзі, де зберігалася танки, запалала крупна
пожежа.  
Вогнем були охоплені боєкомплекти і внутрішня обшивка танків. Знищено
багато російських танків. Точні цифри не наводяться, оскільки
становлять військову таємницю окупантів. Інші суттєві подробиці не
повідомляються.

КЦ (http://kavkaz.org.uk/ukr/content/2011/01/17/17299.shtml)

 

У держдупі пройшла т.з. «урядова година» за участю міністра оборони РФ Анатолія Сердюкова.Ватажок Міноборони РФ за зачиненими дверима розповів парламентарям про хід військової реформи, рішення соціальних і кадрових питань армії. Як виявилось, там же ж було оголошено, що автомати Калашникова і гвинтівки СВД визнані керівництвом міністерства морально застарілими. І в найближчому майбутньому ЗС РФ купуватимуть за кордоном не тільки Містралі і беспілотники, але й стрілецьке озброєння — штурмові і снайперські гвинтівки.Передбачається, що автомат Калашникова буде замінений на французьку штурмову гвинтівку FAMAS. Тестова партія цієї зброї вже куплена МО РФ.Міністр Сердюков креатівно обговорював з депутатами держпрограму закупівлі озброєнь. «Кошти (виділені з держбюджету) божевільні», —зізнався один з членів думського комітету з оборони. Втім, раніше цифра вже називалася в ЗМІ — 20 трлн. (!) рублів.Міноборони визначило напрями, по яких незабаром проводитимуться масовані закупівлі і переозброєння частин. Йдеться про засоби ППО і сучасні засоби зв'язку, зокрема індивідуальні, для військовослужбовців частин постійної готовності. Цікаво, що самі французи називають FAMAS l'arme de stand de tir,тобто «зброєю для стрільбища», маючи на увазі її чутливість до умов використання, схильність до перегріву і мимовільного відділення магазина при стрільбі.

Відділ моніторингу КЦ

ПРИМІТКА (на фото французька штурмова гвинтівка FAMAS)

За повідомленнями азербайджанських ЗМІ,
провідний політолог, колишній радник президента Азербайджану Вафа
Гулузаде вказав в інтерв'ю бакинському виданню «Вісті», що Росія
вступила в завершуючу стадію свого гниття, і їй залишилося недовго.
«Наступає кінець Росії. Росія, не зважаючи на величезні, некеровані
території, величезну сировину, рухається у бік абсолютного банкрутства,
зокрема, і політичного. Росія розпадеться. Tогда всі «заморожені»
конфлікти будуть вирішені.
Нинішнє керівництво Росії уперлося в ідею відновлення імперії. Але ні
про яку імперію не може бути і мови. Росія йде до краху, і вона не
забезпечує себе нічим. У Росії є тільки сировина, від якої одного
прекрасного дня відмовляться».
Тим часом лідер чекістсько-патріотичної партії «Яблоко» Мітрохин підтвердив,
що Росія розпадається і вказав на прописні істини однієї з причин
розпаду Росії, з якою нічого не можна поробити, оскільки ця причина
присутня при розпаді будь-якої імперії:
«Розкручування спіралі міжнаціональних конфліктів може призвести до
руйнування Росії. Якщо в Росії буде знищений міжнаціональний мир (він
вже давно знищений — КЦ), вона припинить своє існування як держава.
Люди вже розлучилися з Кавказом, а заразом і з Поволжжям», нарік
Мітрохин на зібранні чекістів з нагоди знищення одним з кавказців в
порядку самооборони офіцера-кілера ФСБ Жоріка Свірідова.
Росію від розпаду вже не врятує ніхто і ніщо, підтвердив політолог
Андрій Решетников, що займає жорстку антиімперську позицію. Він вказує,
що останній «притулок негідників» не патріотизм, а націоналізм, тим
більше, що якщо цей націоналізм заснований на порожньому місці
вигаданої національної химери, в даному випадку так званого
«російського народу», тобто строкатого конгломерату монголів, угрів і
фінів, оголошених імперцамі  «російськими слов'янами». Борець з Росією відзначає:
«Російський націоналізм» — це остання зачіпка, яка здатна зберегти
владу кремлян. Тому ми виступаємо проти нього. Наша мета — максимальна
дезорганізація центрального керування в Росії, і знищення Кремля як
центру влади. Раз і назавжди.
Подивіться: розпад СССР дозволив створити безліч альтернатив для
розвитку. Прибалти йдуть одним шляхом, Казахстан іншим, Білорусь
третім,  Україна четвертим. Кожен може наочно порівняти всі варіанти і
прямо зараз обрати для себе найбільш відповідний.
Немає жодної проблеми в розділенні «російського народу» — цієї штучної
масонської спільноти. Наше антимасонське гасло — «від цілого до
множини», тоді як у масонів — «з множини одне».
Немає ніякого сенсу об'єднуватися «всім разом» під проводом «російської
влади», щоб потім, як це було протягом сторіч, чекати, коли ж здохне
черговий сатрап в Кремлі, може наступний буде кращим.
Тому ми виступаємо за розподіл Росії, причому не тільки з виділенням
національних територій, таких як Татарстан, але і з обов'язковим
розділенням умовно «російського» простору на декілька самостійних
регіонів».

Відділ моніторингу
КЦ