фото


Глянець?


25%, 5 голосів

75%, 15 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Фото історія дружби!))

  • 05.08.10, 13:17

Найкращі друзі!)))

А ти не помилився в виборі коханої людини?

  • 04.01.10, 08:28


Не помиляємося ми в виборі коханої людини? Або як бути нічим на протязі року.



А таке трапляється зі всіма. Будьте обережними!



Мені дійсно жалко мого друга, бо вона настравляла йому рога як тільки можна. Всі бачили та говорили йому, але він вперся в ідею змінити її накраще, та чомусь мені здавалося що це вона його змінює на краще, тож моя позиція була мовчати, хай сам вирішує, бо це ж його відносини. Та нічого в нього не вийшло, він її не змінив. Це був дуже важливий урок в його житті, тепер мені здається він не дозволить більше щоб так поводились з ним!
Будьте обережними!

Фото вечірніх місцевостей міста Мукачево

  • 31.12.09, 10:59


Набережна.


Набережна


Парк

Зупинити мить!

  • 31.12.09, 10:36

Улюблені речи завжди зберігаються в нашій памяті...

До самої смерті. Вам не страшно від цих слів?

  • 31.12.09, 10:13

Нам завжди хочеться бути коханими і кохати...

А ви зможете пронести це відчутя закоханості до самої смерті?

Львів краіна кави?

  • 31.12.09, 09:49


Найбільше мені в цьому місті подобаєся смак кави. А що для вас Львів?

Ника Турбина

Ника Турбина
ПО ГУЛКИМ ЛЕСТНИЦАМ.
По гулким лестницам я поднимаюсь к дому.
Как ключ тяжёл. Я дверь им отопру.
Мне страшно, но иду безвольно,
И попадаю сразу в темноту.
Включаю свет. Но вместо света лижет
Меня огонь палящий и живой,
Я отраженья в зеркале не вижу -
Подёрнуто оно печали пеленой...
Окно хочу открыть - оно,
Смеясь и холодом звеняОтбрасывает в сторону меня,
И я кричу от боли. Сводит щёки.
Слеза бежит сквозь сонные глаза...
И слышу шёпот, тихий мамин шёпот:
"Проснись, родная. Не пугайся зря".

Ника Турбина
УТРОМ, ВЕЧЕРОМ И ДНЁМ...
Утром, вечером и днём, думай только лишь о том,
Что на город ночь садится, словно филин за окном.
Утром, вечером и днём ночь тихонько входит в двери,
Ноги вытерев у входа, будто опасаясь встретить
Лучик света, который прыгал час назад по одеялу...
Утром, вечером и днём думай только об одном -
Как ночами страшно воет ветер, что живёт в трубе,
Как врывается он в окна, с криком разбивая ставни...
Листья жёлтые прилипнут к мёртвому от слёз стеклу...
Не хочу я ночью думать о тревожных страшных сказках,
Буду молча засыпать я... Утром, вечером, и днём.

Ольга Арефьева "Калиграфия"

Верь карандашам, ими писать можно и петь,
Верь белым листам и занесенным кистям.
Ведь быть одному - это почти умереть:
Стать кем-то иным где-то не там.

Каллиграфи-я - или не я?
Черной тушью пишу и не дышу,
Каллиграфия - путь за края
Небытия...
Стало мало меня.

Как остановить, как ускорять и не терять,
Как петь ни о чем и как ударить мечом?
Не мать, не жена - я здесь одна, что мне война,
Вне всяческих дел - я не при чем.

Каллиграфи-я - или не я?
Черной тушью пишу и не дышу,
Каллиграфия - путь за края
Небытия...
Стало мало меня.

Сторінки:
1
2
3
4
5
6
7
8
18
попередня
наступна