Красивые букеты осени!

СКАРБИ

Не замінить все золото скарбів
На день осінній, кольором багряний
Й ковток повітря цих осінніх днів,
І листя запах, незабутньо пряний.

Іду один, а навкруг мене осінь
І під ногами листя шелестить,
Й душа моя чогось такого… просить,
Щоб пам’яталась ця осіння мить.

А осінь плине, наче корабель,
У павутинні «бабиного» літа,
І дні стають коротші, з дня на день
І доцвітають пізні уже квіти.

Горобинята у стрісі цвірінчать,
Про щось важливе розповісти хочуть.
Кругом така скрізь Божа Благодать,
Що аж мокріють радощами очі.

Не дивина – то осінь навкруги
Аж до весни прощається із літом.
Біля ріки жовтіють береги
Й роса блищить, неначе самоцвіти.

А золото?.. Нехай собі лежить,
Пороками багатства свої множить.
Без нього в світі можна ще прожить,
А без краси осінньої – не мож

Автор Виктор Бойко
поэт и прозаик

Вередлива

Життя у осені своє,

Вона, як дівчина вродлива,

То враз красою постає,

То ллє дощами вередливо.

То десь там… листячком в гаю

Шумить чудово пожовтілим,

То біля степу, на краю,

Радує збіжжям переспілим.

То перед ранком в тишині

Востаннє загримить грозою,

То враз тінями на стіні

Кудись веде нас за собою.

То літом бабиним стає

Або вінком із дивних квітів

І роздає всім те, що є,

Що дарувало людям літо.

То у садочку, на траві

Лягає прохолодною росою,

То ляже враз на голові

Вже посивілою косою.

Десь на другім кінці землі

Лелек додому зустрічають,

А тут, на цім багрянім тлі,

Хтось своє літо проводжає.

В. Бойко

 
Такие яркие и красивые букеты осени!!!