Ригоанали повертаються!

За лічені дні до четвертої річниці розстрілів учасників Революції Гідності суд відмовився заарештовувати одного з лідерів Партії регіонів, а нині мера Одеси Генадія Труханова. На поруки його взяв депутат Блоку Петра Порошенка Дмитро Голубов. А незадоволеного цим активіста при бездіяльності поліції просто в будівлі суду побили тітушки, які прийшли на процес разом з Трухановим.

І знаєте, що в цьому найстрашніше? Те, що нікого це вже не шокує. Запис активіста про те, як його "били по голові, тулубу, спині, ногам. Били всім чим могли, особливо себе не стримуючи" буденно набирає кілька сотень репостів і швидко забувається. Ніхто не закликає виходити на акції протесту, Фейсбук не заповнено нищівною критикою захисників ригів з лав влади, аналітики не очікують виключення депутата-зрадника з партії. Нас так поступово готували до цього, кожного разу трохи підвищуючи ставки, що ми й не помітили, як майже звиклися з ідеєю, що риги повертаються. І все, що ми можемо робити, так це трохи погніватися в соціальних мережах. Та й то недовго, а то ще назвуть зрадофілом.
Читайте також: Сутички під судом у справі Труханова: скільки зброї активісти принесли на мітинг

А риги повертаються. Хтось фізично. Як одіозний міністр екології часів Януковича Злочевський, який на днях спокійно в'їхав в Україну. Хтось юридично. Як карикатурний риг-ректор Мельник, якого суд нещодавно визнав ні в чому невинним. А хтось нікуди і не тікав, як Кернес чи Добкін. Демонстративно безкарними залишається навіть обслуга ригів – як от вбивця майданівців Крисін, якого спокійнісінько відпускають на волю в залі суду. І це пробивання дна стало вже настільки регулярним, що на нього все більше намагаються не звертати уваги, берегти психіку.

Та що там говорити, якщо навіть по одному з найбільших корупційних скандалів часів Януковича – "вишкам Бойко" – як нещодавно заявив генпрокурор Луценко, немає доказів, що нинішній голова "Опозиційного блоку" Бойко причетний до цієї оборудки. А депутат Народного фронту Тетяна Чорновол поквапилася відбілити репутацію лідера ригів, заявивши, що "назва "вишки Бойка" насправді є некоректною назвою цієї операції. Правильна назва – "вишки Януковича". І ніхто не закликав до їньої відставки. Лише між собою обговорили: "чув, що чергового рига відмазали? – Та чув вже".

Жодного вироку лідерам Партії регіонів за чотири роки, звичайно, можна було б списати на слабкість правоохоронної системи. От тільки у випадку Саакашвілі за неправильно вказані в анкеті дані викинути його з країни сил вистачило. А от до того ж Труханова, по якому є вагомі свідчення наявності російського громадянства, ні в кого навіть претензій немає. Потенційно контрольований ФСБ мер найбільшого українського міста на півдні спокійно толерується владою – не якийсь антикорупціонер клятий, все ж таки.

Тим часом, соціологічні опитування демонструють, що якщо б вибори відбулися зараз, то ригівські "Опозиційний блок" та "За життя" сукупно впевнено б взяли найбільше голосів виборців. І чому нас це має дивувати? Вироків по їхнім лідерам немає і не передбачається. Грошей навіть після відсторонення від влади їм, дивним чином, цілком вистачає на політичну агітацію. Організаційні структури в регіонах як були, так і залишилися. Вони спокійно чекають і підсилюються, очікуючи, що вже за півтора роки стануть найбільшою фракцією в парламенті та повернуться до влади. Відмазують же їх від кримінальних справ та не приховуючись беруть на поруку – чому б і в коаліцію не запросити? Залишки ригів більше не надоторкані вигнанці, а частина політикуму.

Але от знаєте, я уважно читаю всі новини про реанімацію ригів від політичної смерті. І кожного разу, як читаю, фізично відчуваю гнів, який складно стримати. А потім уважно запам'ятовую, хто відмазує людей, через яких тисячі українців загинули на вулицях Києва і на фронті. І чогось впевнений, що далеко не один я такий – нас дуже і дуже багато. І настане час, коли відповідати за свої дії будуть не тільки риги, але й ті, хто осмілився їх повертати до політичного життя заради своїх дрібних тактичних інтересів. Млини історії повільно розмелюють, але невблаганно.

©  Іван Примаченко