Віктор Бойко ЧОРНІ КРУКИ

ЧОРНІ КРУКИ

Літав в небі швидкий сокіл –
Воїн гордовитий,
Та упав на землю поспіль
Пострілом підбитий.

Ще не вмерло його тіло,
Ще серденько б’ється,
А над ним вже зграя ціла
Чорних круків в’ється.

О! «Вони» тепер герої –
Сокіл став безсилим
І вони на горду птицю
Гуртом «навалились».

І терзають горду птицю.
Падальщики світу.
Наче пекло якесь сниться
Серед степу літом.

А як був живий той сокіл –
То «вони» мовчали
І зі страху в темнім лісі
Заздрісно харчали.

Не радійте «чорні круки».
Ваша згине зграя,
Бо у небі соколята
Молоді літають.

Й полетить з вас чорне пір’я –
Круки не добиті,
Бо на Українському подвір’ї
Буде сокіл жити.

_A-S_

Віктор Бойко ЧОРНІ КРУКИ

Останні статті

Коментарі