Коли охоплює безмежний сум,
Зумій встати на ноги, підвестись,
Коли не чути слів, а білий шум,
Зумій прогнати чорне і спастись.
Коли надія відлітає вдаль,
Зумій згадати миті чарівні,
Коли приходить захопить печаль,
Пусти її, нехай пливе в човні.
Коли втрачаєш розуміння чашу,
Зумій побачити хороше та погане,
Коли гадатимеш, що маєш ношу,
Скидай її у прірву - час настане.
Зумій знайти собі дорогу вірну,
Навіть якщо підтримка - це видіння,
Зумій не впасти, а взлетіть помірно,
Для світла - Ти, відкинь сумління.