хочу сюди!
 

Наталия

49 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 35-55 років

Життя

  • 18.05.17, 14:52

Колись робила висновки і одні з них , це те , що важливо слухати серце, діяти з ним в гармонії , акцентуватись на хорошому ( в думках в першу чергу ) і віддавати не чекаючи вороття, саме ці речі очищують душу

Жити, творивши спогади, а не шкодуючи, адже потім все, що залишиться - це лиш вони

Не порівнювати себе ні з ким, адже кожен особливий

Не тримати образ ,прощати і забувати

Приймати себе зі всім і тільки тоді змінювати. І тільки себе, більше нікого

Вчитись новому, самовдосконалюватись, тут немає меж

Розуміти правильність подій, вчасність, і довіряти життю

Кожен вибір будує далі стежку, і щастя - це теж вибір

Виходити за рамки, там веселіше :)

Не знаю скільки ще уроків принесе життя, але усвідомивши хоч частину – хочеться бути вдячною

Якось так 


5

Останні статті

Коментарі

118.05.17, 15:00

    Гість: сім на вісім

    218.05.17, 15:03

    бува і так. правда і іграблі все ті ж зустрічаються

      318.05.17, 16:11

      Если это Ваши собственные выводы, то Вы очень мудры не по годам

        419.05.17, 00:10Відповідь на 3 від norma3

        Так,дякую..

          519.05.17, 07:19

          думки ввійшли у резонанс з моїми

            620.05.17, 08:58Відповідь на 5 від Tenzo Test

            дякую

              74.06.17, 15:48

              Змінювати можна тільки тих, хто цього хоче. І себе також треба змінювати...

                84.06.17, 15:52Відповідь на 7 від _R

                "змінювати. І тільки себе, більше нікого" - про це і писала..
                всерівно як не крути, ми можемо підштовхнути людей до змін, які їх прагнуть, а решта -вже діло за людьми...
                А себе -100 % і тільки себе

                  94.06.17, 16:06Відповідь на 8 від sarah gellar

                  Я трохи не погодився зі словом "нікого"
                  Кожен з нас не один в цьому світі. Не хотіти допомогти комусь скористатися твоїм життєвим досвідом чи просто не хотіти когось застерегти від помилки - це трохи не по-людськи, особливо, якщо ця людина близька тобі.
                  А щодо себе, то себе змінювати дуже важко. Ми часто віримо в свою істинність навіть коли ми помиляємося. Наше "я" часто б'є всі факти і аргументи з боку і вважає свої аргументи найправильнішими... може це інстинкт самозбереження...


                  Коротше не треба нікому тиснути на його інстинкт самозбереження)))
                  Краще добрими справами показати, що тобі можна довіряти
                  Щось я розговорився))))

                    104.06.17, 16:16Відповідь на 9 від _R

                    Ех..правильно пишете..але інколи допомога та непотрібна...Колись хотіла допомагати багатьом та і зараз, але...поки люди самі не вирішать приймати допомогу чи ні - добра не вийде...Зараз це саме бажання звісно є і діється, але якщо людина сама відмовляється - вже нічого казати і робити не хочеться.. Має бути взаємозв'язок... і взаємне бажання йти назустріч та приймати ..Якось так..може це неправильно, але з радістю поділюсь з тими, кому це теж потрібно...Або ,як часто буває в моїй діяльності - з випадковими посторонніми ...Надіюсь в доречний час...

                    Ви праві в написаному, кажучи про інстинкти самозбереження і кажучи про добрі справи , якими дійсно можна показати що довіра є!)
                    Говоріть, не соромтесь

                      Сторінки:
                      1
                      2
                      попередня
                      наступна