Бар бібліотека.

День народження попа,
  Святкувала ціла хортиця,
  Тому, як розваг багато не знали,
  Лише в церкві вони і гуляли,
  Де, приймали божу кров,
  Та їли тіло його, знов і знов.
  Хором вони дружно співали,
  І так свій голос тренували,
  А вдома лагідні були,
  Відверті, добрі, а не злі.
  Сусіднє село, їх не любило,
  Гнобило як можно, лякало, нищило.
  А хортиця, все і завжди їм прощала,
  Що навіть наступного дня забувала.
  То лихо і зло, що коять постійно,
  За сім поколінь, передати потрібно,
  Онуки і правнуки мають це знати:
  Хто э надійний, хто нічого не вартий.