Як пройти співбесіду....

П'ять досить звичайних прикладів, щодо  варіантів непорозуміння, які трапляються на співбесідах.

Варіант 1: «Розкажіть про себе»
Що відбувається зазвичай після того, як ейчар задає це питання: ви захоплено починаєте переказувати резюме, іноді довго і плутаючись в деталях, перериваючи себе і повертаючись до випадків, які, як вам здається, будуть цікаві менеджеру з персоналу.
З боку ейчара - як тільки він чує «озвучку» резюме, найчастіше з активного слухання він вимикається. Тобто сидить, киває, підтакує, ситуацію контролює - але не більше того, і є велика ймовірність того, що частина чудових фактів, які ви розповідаєте про себе, буде ейчаром просто упущена.
Що робити: заздалегідь підготуйте самопрезентацію - невелику усну розповідь про себе, що спирається на ваше резюме, але не повторює його. Розкажіть те, що виділить вас із загальної маси кандидатів. Чітко і конкретно перерахуйте ваші переваги - на цій посаді і в цій компанії. Слідкуйте за реакцією рекрутера - якщо він відверто нудьгує, переходьте до наступного пункту або уточніть, чи вашому співрозмовнику зрозуміло.

Варіант 2: «Чому ви вибрали нашу компанію?»
Що відбувається зазвичай - велика частина претендентів на роботу приходить гроші заробляти. Це зрозуміло і очевидно. Але не варто це демонструвати роботодавцеві - повним незнанням не те що структури портфеля бізнесів компанії, а й елементарним перебріхувань її назви.
Хоч би якою була компанія, серед всієї маси кандидатів є та маленька частина, якій дійсно цікаво те, чим вона займається і важливо місце роботи, де вони будуть свої навички застосовувати. Такі люди більш лояльні до компанії, їх можна мотивувати на роботу на тривалий термін не тільки грошима (в середовищі роботодавців є стійка думка, що гроші - найкоротший і невдячний мотиватор) - і саме їх шукають рекрутери.
Тому якщо навіть за вами два тижні «ганявся» ейчар і наполегливо просив прийти на інтерв'ю, знизувати плечима у відповідь на це питання, щонайменше, некоректно. Раз вже ви виділили час на інтерв'ю, не витрачайте його даремно.
Що робити: якщо ви готові витратити пару годин на інтерв'ю, можна додати ще півгодини на пошук інформації про компанію. Навіть якщо назва вашого потенційного роботодавця перегукується з дюжиною схожих, і ви вибрали не того - це не страшно, хоч і забавно. У будь-якому випадку менеджеру з підбору стане зрозуміло, що ви хоч якось готувалися до зустрічі, крім сорочки, піджака і роздрукованого резюме.

Варіант 3: «Чому ми повинні взяти саме вас?»
Що відбувається зазвичай: є дві крайності, що однаково ведуть вас від заповітної посади. Перша - «партизанське» мовчання. Якщо таке мовчання програмісту або аналітику, наприклад, ще можна пробачити, то для рекламіста або менеджера з продажу - просто провал. Зате їм властива друга крайність - говорити про це без зупинки, так щоб це виглядало неприродно.
Якщо вам випадає можливість задати  питання, і ви використовуєте її, щоб ще більше поговорити про себе - подумайте, чи не переборщили ви. Як і з самовпевненим твердженням, що ви - найкращий кандидат на цю позицію. Як правило, таке безапеляційне мовлення дратує. Тому, якщо хочете довести і показати, що ви ідеально підходите для цієї посади - не перестарайтеся.
Що робити: краще розповісти, чому вам цікава саме ця робота, які якості та навички дозволять вам її виконувати - наведіть приклади, як ви справлялися зі схожими обов'язками, покажіть свою зацікавленість. Іноді готовність до навчання, ентузіазм і базові навички значать для роботодавця більше, ніж багаторічний досвід - деякі роботодавці вважають, що переучувати довше і дорожче, ніж вчити з «чистого аркуша».

Варіант 4: «У вас є якісь питання?»
Що відбувається зазвичай: перша крайність - здобувачі бояться уточнити щось крім заробітної плати. Хоча, наприклад, в деяких компаніях соціальний пакет є непоганим «доважком» або є, наприклад, можливість навчатися за рахунок компанії, проходити стажування в зарубіжних філіях компанії або їздити на конференції за кордон. А друга крайність - кандидати обговорюють пропозицію, яка їх повністю влаштовує, намагаючись ще «віджати» трошки, навіть якщо для них це не критично.
Що робити: якщо говорити про першу крайність, то, звичайно, не потрібно соромитися - краще перед інтерв'ю написати список питань, які ви хочете для себе прояснити, і користуватися цією шпаргалкою, щоб нічого не забути. Що стосується другої крайності - не треба домовлятися ще про тиждень додаткової відпустки на рік, про вищу зарплату, хоча вона вас і так влаштовує і про інші приємності, якщо вони, загалом, не дуже для вас важливі. Обговорювати можна все, але не до нескінченності - тому встановіть для себе кордони і дотримуйтеся їх.

Варіант 5: «На яку зарплату ви розраховуєте?»
Що відбувається зазвичай: зазвичай ми  вивалюємо роботодавцю свою версію або очікування по зарплаті, або сімейному бюджету. Тобто ми більше оцінюємо власні фінансові потреби, ніж свою цінність як працівника - власне, те, що від нас чекає роботодавець. І часто виходить, що собі на життя ми хочемо в кілька разів більше, ніж можемо заробити з нинішнім рівнем навичок.
Що робити: не треба розповідати роботодавцю про суму оренди квартири і інші витрати. Набагато раціональніше промоніторити - скільки фахівці вашого рівня отримують в середньому по ринку і що серед ваших навичок можна продати роботодавцю півгодини. І тоді озвучувати роботодавцю цілком обґрунтовану суму вашої ринкової вартості як професіонала.

Як врятувати співбесіду, якщо все вказує на провал
1. Ви не все розповіли про себе
Або не розповіли щось важливе, що може наблизити вас до отримання вакансії, виділити із загального натовпу кандидатів, підкреслити вашу індивідуальність або професіоналізм. Неважливо, чому це сталося - не вистачило часу, не знайшовся привід або ви просто посоромилися хвалитися або хвалити себе. У наявності факт - ваше мовчання може вам дорого обійтися.
Спосіб вирішення: напишіть одразу після співбесіди рекрутеру листа. По-перше, подякуйте йому за приділений час і спілкування. І, по-друге, напишіть, що не встигли / не згадали важливий, на вашу думку, факт або кейс.
При цьому пам'ятайте: письмове підтвердження вашої компетенції виглядає більш вагомо, проте не потрібно цим зловживати і копіювати, наприклад, в лист ту частину посадової інструкції, яку ви не встигли згадати, великий текст з презентації проекту, в якому ви брали участь або інші громіздкі канцеляризми .
Плюсом «в скарбничку» буде короткий яскравий лист із зазначенням тих фактів або кейсів, які підвищать ваші шанси на успіх. І терпіння, звичайно.

2. Ви не пройшли технічний тест
Прикро, звичайно, не впоратися з технічним або просто тестовим завданням, але в той же час пізнавально. Важливо, щоб з цієї невдачі ви винесли урок, а не почуття гіркої образи на роботодавця.
Спосіб вирішення: постарайтеся отримати розширений коментар роботодавця - чого саме в ваших знаннях йому не вистачило. Наприклад, багато IТ-компаній охоче розповідають кандидатам про їх недоліки та навіть дають поради - які книжки почитати або курси пройти, щоб підвищити свої шанси в наступний раз. До речі, деякі з них через якийсь час (іноді навіть на прохання самого кандидата) дають повторний шанс. І якщо ви все зробили правильно - можете зайняти бажану посаду. Або підвищити свої шанси на успіх при здобутті аналогічної посади в іншого роботодавця.

3. На інтерв'ю ви відчуваєте / розумієте, що все йде не так
На перший погляд, все йде нормально - і ви говорите по темі, і вас не перебивають. Але рекрутер не виглядає зацікавленим або задає питання, які до теми вашого оповідання відносяться дуже опосередковано. Або, наприклад, перебиває вас на самому, як вам здається, цікавому місці. А якщо інтерв'юерів двоє, вони можуть захоплено напівголосно спілкуватися, поки ви говорите про своє, актуальне.
Спосіб вирішення: по-перше, така поведінка може бути слабкою імітацією стрес-інтерв'ю - роботодавець хоче подивитися, як ви поводитеся в дискомфортній для вас обстановці або, можливо, ваша майбутня робота передбачає саме таку робочу атмосферу. По-друге, це може бути банальною неввічливість інтерв'юера - і, якщо це вас зачіпає, запитайте себе - чи дійсно ви хочете працювати в компанії з такими колегами?
Якщо ж ви все-таки хочете працювати в компанії, то найбільш оптимальним вирішенням ситуації буде досить коректний запит на зворотний зв'язок. У перекладі на людську мову це означає - ви робите паузу, чекаєте, поки співрозмовник (або співрозмовники) замовкнуть або звернуть на вас увагу. А потім дуже м'яко, ввічливо і коректно питаєте: «Я бачу, що моя розповідь не викликає вашого інтересу. Можливо, мені потрібно розповісти щось інше або ви хочете запитати мене про щось інше? Як нам налагодити комунікацію? »
Якщо роботодавець адекватний, у співбесіди ще є шанс «повернутися на рейки». Якщо вам попалися невігласи- вони скажуть, що все в порядку, і вам доведеться продовжувати в тому ж дусі або згорнути спілкування і прощатися.

4. Ви не сподобалися ейчару / лінійному керівнику
Буває й таке. Причому іноді буквально на рівному місці. Наприклад, рекрутер має власного кандидата на ту вакансію, на яку претендуєте ви. І оскільки ви можете скласти конкуренцію «його» кандидату, то до вас заздалегідь ставляться упереджено. Або, наприклад, ви старший і досвідченіший рекрутера і дали йому це зрозуміти (або він / вона самі так вирішили). Ще один варіант - лінійний керівник побачив в вас собі конкурента і не хоче зайвих проблем. Всі ці варіанти цілком можливі, але, на жаль, не всі можна вирішити.
Спосіб вирішення: якщо у рекрутера є свій кандидат, і він сам (без інших експертів) проводить інтерв'ю, ваші шанси пройти далі дуже малі - тільки якщо його кандидат буде безповоротно забракований, а ви будете кращим з решти. Практично те ж саме і з керівником, якщо ви йому не дуже сподобалися. Тільки якщо у ейчара буде незаперечний авторитет, і він зможе довести керівнику, що не так все страшно - у вас є надія.
У разі, якщо рекрутер відчув на початку інтерв'ю вашу перевагу, у вас ще ціла година співбесіди, щоб чемно і коректно довести не тільки свою профпридатність, а й його неправоту - переконати і показати, що ви не хочете доводити свою перевагу .

5. Вам попало «питання з подвійним дном»
Питання здалося вам легким і очевидним, але в кінці зустрічі, коли рекрутер підводив підсумок, ви зрозуміли, що відповіли неправильно, або не так, як очікував ейчар. Наприклад, продавця запитують, чи хороший він як фахівець-одинак або працює в команді. І фахівець, який прийшов з компанії, де була переважно індивідуальна мотивація, розповідає, що він регулярно виконує індивідуальні плани, незважаючи на складності, і навіть замінює керівника. Так він хоче довести свою профпридатність і успішність як продавець. А рекрутеру важливо знати, командний гравець кандидат.
Спосіб вирішення: коли рекрутер запитає вас про питання, ви можете сказати, що питань немає, але є уточнення. І сказати, про питання, яке ви неправильно зрозуміли, і відповісти на нього правильно.
Отже, в будь-якому інтерв'ю, навіть якщо воно здається остаточно і безповоротно проваленим, є шанс на успіх і тоді, навіть якщо вам трохи не вистачило професіоналізму, ваш ентузіазм і «палаючі очі» можуть переважити терези на вашу користь.