Черемшина - Elena /Yerevan/

Мені приємно, що в репертуарі моєї улюбленої співачки з’явилося чимало українських пісень.

Напроти невеликого села на середині великої ріки знаходився мальовничий острів. Зовні він не відрізнявся від подібних, але чутки про нього ходили недобрі. Люди казали, що час від часу на острові відбувається щось дивовижне. Тому навіть рибаки його оминали. Але молоде покоління вважало, що то лише марево жарких днів, коли розігріте на піску повітря колишеться, ніби шовкова тканина на вітру, створюючи неіснуючі видіння. В такі дні на острові можна було побачити...

Читати далі...

Мабуть ледь не в кожному селі є розумово відстала людина. І якщо в містах є спеціальні навчальні заклади для дітей з такими вадами, то в селах, зазвичай, їх проводять на «трійках» через весь учбовий процес. Ось і в Малинцях був такий хлопець. Грався він з дітьми за віком значно молодшими, бо однолітки гнали його від себе. У нього було ім’я Григорій, але більшість називали хлопця Гриша Дурнуватий. А він і не ображався, бо мав спокійний характер і добру вдачу...

Читати далі...

Улюбленим місцем відпочинку для Олі був затишний куточок парку, де над лавою висів ліхтар на старому стовпі. Там вона могла годинами сидіти з книгою в руках, занурившись думками в життя героїв оповідки. І лише коли ліхтар починав нагадувати своїм м’яким світлом, що вже вечір, вона закривала книгу і йшла додому. Одного разу на лаву присів молодий хлопець і довго дивився зачарованими очима на дівчину. Оля відчула цей погляд і привітно посміхнулася хлопцю. В той день ...

Читати далі...

В старовинній книзі, надрукованій в позаминулому столітті, яка потрапила до рук Сашка випадково, згадувалося про загадкові кургани. Вони були невеликі за розміром, але, як вказував автор книги, їх кількість в одному місці була унікальною. Якому народу вони належали, достеменно невідомо. Але те, що їм сотні, якщо не тисячі років, було реальним фактом. Можливо то були поховання скіфів чи сарматів, бо вістря стріл тих народів Сашко неодноразово знаходив в тому краї. Так...

Читати далі...

Сподобався Катерині файний хлопець Іван, та от біда – він одружений, і щасливо живе зі своєю дружиною Марічкою. І як Катерина не намагалася викинути зі свого серця це не розділене кохання, та дарма. Від смутку Катерині світ був не милий. Вона не помічала людей, а домашні справи були занедбані. Лише прогулянки в ліс трохи розвіювали смуток. Особливо, коли достигали чорниці, чи починали рости гриби. Та одного разу в лісі зустріла вона Івана. І що було дивним, він не дивився на ...

Читати далі...

Чтение книг для Николая было удовольствием противоречивым. С одной стороны он с интересом погружался в мир героев романов, близко к сердцу воспринимал их проблемы, и радовался их успехам. С другой стороны он так погружался в этот выдуманный мир, что уже начинал ощущать себя его частью. Он мысленно был в гуще описанных событий, и даже принимал в них участие. Это доходило до того, что со временем он не мог пересказать прочитанное, ибо солидная его часть была придумана им...

Читати далі...

В одном селе жил красивый статный парень. Всем молодым девушкам он нравился, и не было такой, которая не мечтала бы выйти за него замуж. Даже самые некрасивые старались сблизиться с красавцем. Хотя и понимали, что шансов у них нет. Но одна из таких серых мышек думала иначе. Она обратилась к местной ведьме за помощью. И ведьма согласилась наложить на парня приворот. Всё село удивлялось, когда эта серая мышка вышла замуж за первого красавца села. Только...

Читати далі...

Если в роду есть ведьмы, то это будет передано по наследству. И тебя не спросят, хочешь ли ты иметь ведьмину силу. Однако, применять ли её, любая ведьма решает сама. Жила на дальнем хуторе одна из таких женщин. Она получила полный пакет ведьмацких знаний от своей матери. Но воспитывала её по большей части бабушка по отцовской линии, не имеющая к ведьмам никакого отношения. И выросла с девочки женщина добрая и отзывчивая. Никому зла она не делала, а лишь...

Читати далі...