Шкільна лінійка в далекому 1976 році. Змужнілі хлопці десятого класу і неймовірно привабливі дівчата в святковій шкільній формі нетерпляче очікували, коли директор школи закінчить свою промову і можна буде розійтись. Неочікувано до столу, за яким сиділи вчителі, підійшов молодий чоловік. Одягнений він був в джинси, футболку і кросівки, які були вершиною бажання кожного, і які можна було придбати хіба що в магазині «Берізка». Він показав директору...

Читати далі...

Оленка не пам’ятала ні своїх батьків, ні обставин, за яких потрапили до дитячого будинку. І на відміну від деяких інших дітей, зла на свою маму ніколи не тримала. Значить так потрібно було скластися долі. Росла Оленка тямущою і доброзичливою дитиною. Тому і подружки були в неї такі ж за вдачею. А от ті, в яких були проблеми з людяністю, завжди сторонилися Оленки. А все тому, що будь який її кривдник зразу ж потрапляв у такі численні халепи, що підсвідомо...

Читати далі...

Молодій дівчині Олені час від часу снився один і той же хлопець. Ніби нічого дивного в цьому не було, якби не його вбрання. Було враження, ніби він приготувався зніматися у фільмі про середньовіччя. Снився він весь час на лузі, де стоїть великий пагорб, і де вікові вітри видувають на піску залишки старовинного глиняного посуду. Хлопець завжди сидів на схилі того пагорбу і чекав, коли на луговій дорозі з’явиться постать Олени. А при наближенні її, піднімався і йшов...

Читати далі...

За селом, яке розкинулося на поліських рівнинах, стояв досить чималий пагорб. Правильної конічної форми, він виглядав якось недоречно серед зелених луків, які його оточували. Але вид з нього відкривався на всю околицю пречудовий. І мало хто, йдучи дорогою повз нього, не вирішував піднятися на саму вершину, щоб помилуватися чудовим краєвидом. Пагорб був вкритий нетиповою для околиці травою, яка росла на майже завжди сухому піску і не думала висихати. Але з...

Читати далі...

Дві сестри, які народилися в один день, проживали в невеликому провінціальному містечку. Вони майже ніколи не сварилися і їх дитинство проходило в атмосфері порозуміння і дружби. Їх батьки намагалися виховати доньок добрими і співчутливими. Такими вони і росли. Коли дівчатам виповнилося 18 років, вони вирішили подарувати одна одній щось цікаве і незабутнє. Ходячи рядами місцевого базару, вони зустріли циганку, яка продавала різноманітні речі. – Я бачу, що ви шукаєте...

Читати далі...

Зима майже в кінці березня.[Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка]

Однієї весняної ночі Миколі приснився дивний сон. Інший на такий сон не звернув би уваги, але для Миколи то був неймовірний сон. Сон-казка, сон неймовірного злету почуттів. А приснилася йому дівчина, якої він ніколи не бачив. Дівчина, від погляду якої Микола втрачав відчуття реальності. Власне, то і не була реальність, а лише сон, в якому його уява малювала чарівну картину щастя. Одначе, незвичайним був не лише сам сон, а й те, що він снився Миколі майже кожної...

Читати далі...

Перший, кого побачила Тамара після виходу із коми, був незнайомий їй чоловік і двоє чиїхось діточок з ним. – Мамо, мамо! Ти прокинулася? Ми за тобою скучили. – Я так радий, кохана, що ти одужуєш. Наші діточки зачекалися на твоє повернення до життя. Тамара нічого не могла зрозуміти. Вона вперше бачила цих людей. – Лікарю, хто ці люди?. Мабуть мене з кимось переплутали. Мабуть в тому автобусі була жінка, дуже схожа на мене. – Прошу всіх зберігати спокій...

Читати далі...

В одному мальовничому краї під синім чистим небом жили собі звичайні люди. Життя їх було розміреним і спокійним. Все в їх краї було звичайним, окрім дивовижного неба. Люди були впевнені, що небо у них не просте, що воно піклується про них. А як же інакше, якщо щоранку на небі сходило лагідне сонце і дарувало тепло їм та їхнім полям. Також, коли було потрібно, на небі збиралися дощові хмари, і благодатний дощ поливав їхні поля. Але в один сумний день їхнє...

Читати далі...

Четверо вершників промчали польовою дорогою і зникли за хмарою піднятого пилу. Всі вони були у військовій формі, а в руках кожного на довгому древку був смолоскип. Їх військова форма була без будь яких розпізнавальних нашивок. Єдиною її особливістю був піксельний малюнок. Та ще древко кожного смолоскипу було пофарбоване у жовто-блакитний колір. Через деякий час на важливому об’єкті ворога спалахне потужна пожежа. І такі пожежі спалахували на території ворога майже щодня....

Читати далі...