[Приєднана картинка] До хатки міцно тулиться дідок, Й такий-то він, що господи прости! Ізсушений, малесенький грибок, Зігнули його праця і вітри. Обличчя видубило сонце, Знекровились порепані вуста. Не втримали старечі руки Мотузку, яку смикала коза. "І де коза, на біса, узялася! - Беззубий рот виштовхує грозу. - Нема на неї гикавки і трясця!" - Коза ж тягає діда, дід - козу. Коза чи дід? Хто переможе? А, може, дідова тонесенька лоза? Тупу-тупу сивенький...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Як багато втрачають люди. Доля зводить людей усюди: На стежинах і на дорогах, На перехрестях і в переходах. Точки перетину не випадкові, Та люди спішать: хто додому, Хто у гості чи на роботу, Хто в Америку чи в Європу. А точки перетину, керовані долею, В небо пурхають стиглими зорями. Серед безодні не дають забути Про те, що було і що могло б бути...

[Приєднана картинка] Якби я мала чоловіка, Любила б я його до віку. У мене б він не працював, Мене би пестив, цілував, Я б йому зради всі прощала, І черевики начищала б. Так біля нього б і ходила, В Єгипет раз на рік возила. Пилинки б з нього я здувала, Зарплату всю би віддавала. Співала б, танцювала, веселилась, Тільки б на нього і дивилась. Винцем і бренді пригощала, І на мотузочці б тримала. І так до пенсії б стрибала, Допоки б з ніг я не упала. А потім в фОльгу б ...

Читати далі...

[Приєднана картинка] - Умру! - Ще будеш жити! - Але не можу полюбити... - Колодязь забруднив - Біда! І стала каламутною вода... - Прости... - Господь простить... - Болить... - А біль лікує. Та як же мені жить? - Усує. - Не хочу так! - Живи, як хочеш. - Прости мене... "Прощу!" - говорять очі. Сама ж кричу І тупочу І знать не хочу. - Все зіпсував... Як же ти міг?! Живи І...

Читати далі...

[Приєднана картинка] В моїм дитинстві, де дерева Сягають неба, а джмелі Дивують квіти гучним ревом І равлики пасуться у траві, Все незвичайне і казкове: Кульбабку стрибунець пасе, Бджола, старанна і невтомна, В відеречку медок несе. У клітці птиця жалібно голосить Й на землю кидає перо. Телесик гусенятко просить, Щоб підхопило на крило. Коза біжить калиновим місточком, Скубе листочок молодого клена. Бурчить позаду бабця із ціпочкам: "Що з неї взяти: ...

Читати далі...

[Приєднана картинка] З тих пір, як відлетіла ти, Минуло більше року. Чи прийняли тебе світи? Чи прижилася там, нівроку? Мені говориш, що нема В вас холоду ніколи. У нас морози ж б'ють. Зима. І діти не пішли до шоли. Ти кажеш, небо там таке ж, А хмари, мов овечки. Широке море. А пташки На пальмах в'ють гніздечка. Чимало там чужинських свят, Чужа ментальність, мова. А одяг довгий, аж до п'ят. Араби, одним словом. Не наші обриси облич І колір шкіри. Щодня тягучий...

Читати далі...

[Приєднана картинка] У серпні небо - глибина бездонна. Розкинеш руки, ляжеш горілиць, А місяць пише на рядні Мадонну, Шляхи молочні й чудернацьких птиць. Прадавня ніч саджає на коліна Внучат - непосидючу дітвору. Випорскують вони у скирту сіна, А звідти - у хрумку траву. Долоні підставляти не встигаю - Щезають зорі, гаснучи в пітьмі. Я думала, що не існує раю, - Відкрила рай у красоті земній!

[Приєднана картинка] Люблю я літню ніч. Хрумка трава Несе приємну свіжу прохолоду. Завіса відкривається - і цвіркуни Нічний концерт в траві заводять. Їм вторять в озера імлі Веселим кумканням банькаті жабки. А коники випорскують в траві, Мов фейєрверки з дорогих смарагдів. Дзижчать поодинокі комарі, І пахне м'ятою та осокою. А гарно так - що крУгом голова, І до краси хоч доторкнись рукою! Та вік короткий має літня ніч. Скидає місяць зорі у мішок - й додому! До ранку...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Хочеш, прихилю тобі сонце, любий, Настрою камертон? Нехай місяць в дарунок буде? Він заколише твій сон. А може, дістати зірку? Загадуй бажання! Я подарую квітку - Спогади про кохання. А то море в дарунок візьми...

Читати далі...

[Приєднана картинка] А й справді, доборолися...Сліпці. Куди йдемо? Куди прийшли? А де ж поводирі і хто вони? Сліпі, німі, глухі скопці. Де ж діти, що підуть у бій? Одні роз'їхалися, хто куди. Другі мовчать, щоб не було біди. Чи ж хто подасть води старій? З ціпочком мати сяде біля тину, Очима довго мірятиме шлях. - Де ж вас шукати, у яких краях, Сини мої, сини єдині?.. Де ж ваші коні, хлопчики німі? Де ж ваші сурми, що зовуть до бою? Де ж ваші шаблі, що напоготові...

Читати далі...