Ми сьогодні так упали низько, Що в душі ні Бога, ні святих. Розбиваєм в друзки обеліски. Із стовпів зриваємо дроти. Ми такі занедбані й самотні. Голод в бубон лупить і не спить,. Озираєш зранку кожгн смітник, Щоб їстивне щось не пропустить.. Що знайдеш,із рук у тебе вирвуть! Не життя - якесь тупе кіно... Ми б давно вже вибралися з прірви, Коли б знали де ж у прірви дно?

Відїзджають.Відїзджають... Хочуть жити як в раю. І назавжди залишають Земю стомлену свою. Ніби хтось змастив їм п'яти, А чи перцем пах натер, Покилають батька й матір. Хто ж догляне їх тепер? У хомут чужий залазять. Долар жадібно пасуть. Еміграють.І образі, Й гіркоту свою несуть. Від культури, від науки Скідьки вас на сполох б'ють! Пропонують свої руки, Дар від Бога продають! Є й опеньки й з товстим задом. Пан, товариш, сват і брат.. Їдуть в США, а хто в Канаду, Чи в...

Читати далі...

День потускнел. В глазах темно. Куда не глянешь - свет немилый. Ты рубишь с яростью бревно. Бьешь по гвоздю со страшной силой! Как будто гада в морду бьеш! Зубамы рвешь кусок работы. К закату смены изойдешь И не седьмим - десятым потом! Вот так дела, ведь злость прошла, Когда нагрузку бросит тело. Глядишь - прибавилось тепла. Ещё душа не очерствела!

Два сердца - две звезды, А между ними полночь. О, если бы узнать: Нужна ли звездам помощь* Пойдем на них смотреть За тихим, летним садом. В мерцаниях они По вспышках где -то рядом. Привязнны они к назначенному кругу. Тоскуют две звзды о близлсти друг к другу. Нет к звездам быстрых трасс, Но есть земное имя. И мы находим час Полюбоваться имы. Два сердца - две звезды. Как мы они хотели б Сойти с орбит своих и слиться в одно тело! .

Чую димом запахла трава.І героям складаємо славу.Та шануємо гаргні слва:Мама, тато, Вкраїнська держава!Ось - посадку звели на дрова.Дріт зірвався. Пройшла завірюха.В хаті - злидні, аж пес завива...Ти ж вітання від уряду слухай!Не вберіг гривні з пенсії дід.Хлопці вкрали.Пусті баламути...Телевишку зьеремо на Схід,Аби зрадників бачить і чути!Відбудова. Де й що заробить?Може хтось ще біжить на вечірку.Можна й лоба за пляшку розбить,Чи продати на ринку ганчірку.Зачекайте.Все буде гаразл.Бачиш...

Читати далі...

Не віриться.Сміються навіть кури.Хоча й поріжуть завтра їх у борщ...Професор продає літературу.На привокаальній площі мжичить дощ.Його "аудиторія" надворі.Чого він тут?Студентів запитай.Потрібні його книги були вчора:"Основи дарвінізму" й "Капітал".І вірили, що люди вийшли з сталі.До комунізму йшли.А хтось проліз.Із бронзи відливали - Ленін. Сталін...Та раптом, виник раз капіталізм!Скрізь гасла гарні.Лиця благородні.В дорогу кличуть.Та слизький цей путь!Як...

Читати далі...

Ну, як на світі жити?Заплачу, мов дитина.Не зможу більше питиБурштинні кримські вина.Здаюсь на милість долі.В тумані зиикли рисиЛеванд та ще й магнолійЙ стрункого кипарису.Їх затоптали банди,Яких розплодив Путін.І п'яний від МасандриРязанський голос чути.Давно купався в морі.Закритий шлях до Криму.Дружина хниче й пореСтаре пальто на зиму.Її нн купиш квіти.Хіба що йти під церкву?А тут ще й просять дітиНа Новий рік цукерки.Колонка війшла з ладу.В похмурий день сумуєш...Бюджет Верховна РадаВ...

Читати далі...

Пройшло пів - віку од війни.Час пригасив людські печалі...Украли в діда ордени,Забрали пам'ятні медалі.У нього день, мов обстріл з иін.Звелися пошуки в напрузі.А біль така, неначе, вінВ бою утратив кращих друзів.На білий світ старенький злий,Ходив в міліцію й у спілки.Не знав, що підлітки здалиВсі нагороди за горілку.І хлопцям байдуже, що дідСвіт відстояв для них цкй дивний.Ось - нумізмат- мужик якслід-Дав крадіям на пійло гривні!

Кабмін й Рада агітуютьЗа приємні зміни.А на ринках вже лютуютьІ кусають ціни.Комуналки брудні лапиЗа горло хапають.А пенсії і зарплатиВ аптеках зникають.Перестав сусіда пити,Бо нема що їсти.Не даси цукерок дітямІ випічок з тіста.До обіду страв негусто.В хаті як у псарні.А без гривень вас не пустятьНа поріг лікарні.З комунальних послуг різникПідвищують і воду,Бо до нас у гості їдутьСусіди зі Сходу.Назбиралось відморозків,Трощить Донбас Путін.Від їх "градів" відголосківДо Європи чути...

Читати далі...

Сообщила мне библиотекарь:"Списывать я книги собралась.Где страница в них оборвалась,Или автор подлежит запрету."Прошмыгнула черной кошкой жуть.Как-это в итоге бестолково:Чей - то труд возвышенный сожгут,В пепел превратят живое слово!"В целом я не рад такому дню,Но меня владельцы не спросили.Деньги лучше бы предать огню.Только книги вечно бы служили!