Уходишь. Вернутся напрасны труды.Лишь ветер песком забросает следы.А память, как лента раскрутит опять.Хорошее было. Чего там скрывать?Возможно, остыл этот родственный пыл.И месяц холодный порою уплыл.Вздохну огорченно. О чем толковать?И печь остывает. Пустая кровать.Собраться в дорогу? Разлиться ручьем?Напрасны тревоги. Судить нам о чем?Любить не прикажешь ни ей, ни себе.Любовь не причалишь как лодку к вербе!

В школі боронили. Гуртом й без огядкиПід Різдво спішили діти на колядки.Ще й "козу водили" Начіпляли роги.Всім добра бажали і славили Бога.Навіть в самій бідній мазанці - хатинціЛюди дарували "піеники - гостинці"...Пси загвалтували.Проганяв нас діл.-Хату, - ми грозили, - винесем на лід!-Так, це не до жартів, - засміявся. -Шкода.-Є у сінях в торбі для вас трішки гльодуЗніму із горища низку вам калини.А нащот цукерок - до баби Христини!Скарб ось...

Читати далі...

З Карпат привозили ялинку.На весь Хрещатик в висоту...Із сосен в гілочках хатинкуСвою прикрасим тісноту.Десь розкорковують шампанське.У залі Рад - шикарний стіл.Ми ж мойву - залишки радянськіЗ'їмо з картоплею навпіл.Пан Дехто тріскає тетерку.Мордяку кривить від котлет...Забули діти про цукерки.Безгрішний згорбився буфет.У залі тронній - модні танці.Для віку літнього - фокстрот...Розкажу казочку Оксанці.А як засне, вам- анекдот.Так пийте, гості, скільки влізе!Ось холрдець із півня. Свій.Ми ...

Читати далі...

Як була я молодою,Обвінчалася з тобою.Помогали мама з татомЗмурувати з глини хату.Появилися на світіУ коханні наші діти.Щоб життя наповнить змістом -Діти вирвались у місто.Висоти планку тримаютьІ роботу добру мають.Спорожніла вдома хата.Гості стали забувати.Ну, куди ж нам?Стали хворі.Вже не їздимо до моря.Може б рвались до ЄвропиТа дровами пічку топим.Ось - натопимо лежанку,Бо задубнемо до ранку.Із посадки тягнем дрова...У селі - перебудова.Був колись салон краси.Ганчірки тепер носи.Ми в боргах....

Читати далі...

Гуде підлога. Тріскаються стіни.Танцють у палаті гопака...На ринку і в крамниці ростуть ціни.Підступно діє злодія рука.Не вкусиш хліб. А обірванець - скибку.Ще трохи і копійці вже кінець.За море у народів ідуть війни.Здихає в Севастополі тунець!Я ж ратиці свині і ніжки з півня,Усе таки, візьиу на холодець.Під Новий рік спущу останні гривні.Хай кривиться єхидно продавецьА дома ждуть сухарики із квасом.Ми з телика побачимо красу.!Подумаєш - дебіли смажать м'ясоІ краківську ковтають ковбасу...

Читати далі...

З трибуни пустуєРогзважливе панство.На заставки хаєПеріод радянський.Збиває погруддяІ ймення дочистаСлід "геніїв людства"Та дух комуністів.В республіках - війни.Чи б пак - розбулови.Загнали на бійнюКолгоспну корову.В громаді нахабиВсе краще забрали.Селянство, як жаьу,В болото загнали.Знецінена гивня.Помажуть печатку -Подвірне за живністьВиплачуй податкм.За струм,газ і воду...Перелік нормальний.За гарну природуІ отвіп анальний...Натерта в нас спинаІ тріснуті шлеї.На возі...

Читати далі...

Ты можешь делать все, что хочешь,:Купаться в лужах, если пьян.Власть уничтожена рабочих,Земля не радует крестьян.Свои решая интересы,Стал депутат как паразит.Ему создай десяток сессий -Решить как мусор вывозить!Снесли по винтиках заводы.Хлам продают у тупика.Мы ничего не производим,Везем банан издалека.Мы, проиграв в Афганистане,Ирак за так не отдадим.Мечты на киевском МайданеЛегко развеялись, как дым!На жизнь используем моменты,Идем на выборы опять.Кого избрать нам в президенты...

Читати далі...

Нам сложно без тепла в любое время года.Лишь книги и кино да нам приятны сны.Живу как истукан, зависим от погодыИ жду,я, как и вы, улыбчивой весны.А если ее нет, так хочется придумать.Взлететь под небеса, умчаться хоть куда,Где нищих нет совсем, а также толстосумов,Где ценят доброту и труд людской всегда!Не надо праздных благ, не нужно мне медалей.Не лейте пышных фраз, ругаться больше лень...С надеждой я стою у кассы на вокзалеИ жду давно билет на поезд в лучший день!

Как пробивается трава,Как день весенний пробуждается,Так в сердце нежные словаИ звуки музыки рождаются.Над миром царственно звенят,Бегут с изменчивою модою.Не суждено их всем понятьЛюдской изменчивой природою.Полжизни хочется отдатьЗа миг прекрасный вдохновения.Какое счастье обладатьСвятыми тайнами творения!

Даже плюнуть не имею смелость.Воспитали, все таки, меня.Заполняю чтением пробелыЛистик жизни выходного дня..Как - то не приучен веселиться.Да и не стоят за мной с кнутом.Вот сосед спешит ко мне.Напиться..А потом...Что делать мне потом?Как рояль задерганный, расстроен,Я на спуске слякотной зимы.В книге отыскал своих героев.А они?..Такие же как мы!