Краще будемо голодними...

У деяких продовольчих магазинах та навіть шкільних буфетах нам пропонують їжу, яка викликає рак та серцеві захворювання

Соломія СКОРИК

Більшість продуктів, які їдять школярі й студенти, — це їжа–сміття. Хоч
батончики, соки та шоколадки й мають високу енергетичну цінність, проте
харчова цінність у них дуже низька. У результаті така їжа шкодить
організму, а при регулярному споживанні може розвивати серцево–судинні
й онкологічні захворювання.


Барвники на сніданок

У державному підприємстві «Укрметтестстандарт» вирішили перевірити, як
виконується спільний наказ міністерств освіти і науки та охорони
здоров’я №620. «Який, у тому числі, забороняє реалізовувати у
навчальних закладах продукти з синтетичними барвниками,
ароматизаторами, підсолоджувачами, підсилювачами смаку та
консервантами», — розказує начальник центру випробувань продукції ДП
«Укрметтестстандарт» Володимир Семенович.

Проте щоб отримати
зразки продуктів, працівникам держпідприємства довелося вдатись до
обману — до шкільних буфетів їх так і не впустили. Довелось просити
допомоги батьків — вони скупили майже весь асортимент буфету й із
зацікавленням віддали працівникам «Укрметтестстандарту». Результати
батьків навряд чи порадують.

Майже в кожному шкільному буфеті
продаються чіпси. «Вони дуже шкідливі, адже в процесі термічної обробки
утворюється акриламід», — додає експерт. Небезпечність хімічної
речовини доведена не в одному науковому дослідженні. Ще у 1994 році
фахівці Всесвітньої організації охорони здоров’я віднесли його до
речовин «імовірно канцерогенних для людини». Тобто щоденне
«зловживання» чіпсами підвищує ймовірність виникнення раку.

А досить популярний серед школярів «сніданок» — солодощі M&M містять
штучні барвники. І виробники цього не приховують: на упаковці вказано
аж сім барвників, які використовуються у продукті. «Відповідно до
наказу, такі цукерки заборонено реалізовувати в навчальних і тим більше
дошкільних закладах», — наголосив Володимир Семенович.

А на десерт — інфаркт

І якщо зі штучно зафарбованою продукцією в буфетах можна хоч якось
боротись, то про небезпеку транс–ізомерів залишається тілько говорити.
Наразі законодавство регулює їхній вміст лише у спредах. За вимогами, в
жирі допускається щонайбільше вісім відсотків ізомерів. Водночас
підприємства активно використовують жир зі значним вмістом
транс–ізомерів для виробництва вафель. Так, із семи перевірених
експертами «Укрметтестстандарту» вафлів і вафельних батончиків чотири
мали значний відсоток транс–ізомерів ненасичених жирних кислот.

Відштовхуючись від діючих для спредів норм, експерти встановили, що деякі виробники
явно перестаралися. За результатами дослідження, у вафлях компанії
«Конті» вміст «ізомерів» 31 відсоток, «Лагода» — десять відсотків, а
вафлях «Рошен» — дев’ять відсотків.

«Нам кажуть, що ми не медики: питання впливу на здоров’я — не наше. Проте читати вміємо:
інформації про шкоду транс–ізомерів достатньо», — відзначає Володимир
Семенович. Одне з останніх масштабних досліджень провів наприкінці 2008
року Департамент політики в галузі економіки та наукових досліджень
Європарламенту. За його результатами, щоденне вживання п’яти грамів
транс–ізомерів на 29 відсотків збільшує ризик виникнення
серцево–судинних захворювань.

Також від вживання таких солодощів підвищується імовірність ожиріння, діабету, онкологічних та
неврологічних захворювань, порушень зору. «Читаючи такі дослідження, ми
не можемо залишатись осторонь. Ми закликаємо МОЗ пронормувати вміст
транс–ізомерів у жировмісних продуктах», — наголосив начальник центру
випробувань продукції «Укрметтестстандарту».

Життя врятує інформація

Ефективно ж захистити українців від небезпечних продуктів досить складно:
виробники не завжди зазначають дійсний склад продукту на упаковці. А
для проведення офіційної перевірки контролюючі органи зобов’язані
попереджати підприємців аж за десять днів до її проведення. «За цей час
власник встигає усунути всі технологічні недоліки, і коли ми приходимо
— перевіряти вже нічого», — розказує заступник генерального директора
«Укрметтестстандарту» Володимир Місячний.

Так трапилось, наприклад, із виробниками згущеного молока. Провівши експертизу,
дослідники виявили у продукті понад 97 відсотків рослинних жирів, хоча
за вимогами у молочній продукції їх узагалі не має бути. Тоді вони
попередили підприємства про перевірку, і в результаті — жодних порушень
чи недозволених складових. «А коли через місяць закупили ту ж продукцію
у роздрібній мережі — у «згущенці» знову переважали рослинні жири.
Виходить замкнене коло, і ми нічого вдіяти не можемо», — підсумовує
Володимир Семенович.

Крім того, через недостатність фінансування
неможливо провести детальний аналіз продукції. «Перевірка часто
зводиться лише до візуального і органолептичного контролю. В окремих же
випадках доводиться перевіряти продукцію на підприємствах, які мають
випробувальні лабораторії», — визнає Володимир Місячний.