Высказывалка...
- 04.03.11, 20:42
- одной фразы достаточно
У Черкасах чоловік замовив убивство власної дружини. Жінка була приватним підприємцем, тож, добре заробляла, на відміну від чоловіка, який ніде не працював.
Про це повідомили в прес-службі Управління МВС України в Черкаській області, передав кореспондент ГолосUA.
Криваву аферу чоловік вирішив провернути напередодні розлучення. На початку березня мало відбутися судове засідання. Тож, аби не залишитися на вулиці, чоловік і звернувся за допомогою до найманого вбивці. Ціну за життя жінки благовірний встановив у 1500 грн. та автомобіль. Однак, в операцію втрутилися працівники по боротьбі з організованою злочинністю. Оперативна інформація, яка надійшла до міліціонерів, підтвердилася у процесі її перевірки. Неприємна місія випала на убозівців під час оповіщення «замовленої» дружини. Жінка ще довго не могла повірити у таку страшну, але правду. Однак, співпрацювати з правоохоронцям почала активно. Повна конспірація у таких справах - запорука успіху. Операція готувалася у суворій секретності. Убозівці провели імітацію вчинення вбивства дружини, а для підтвердження підготували фотографії з місця потенційного злочину, паспорт та мобільний телефон псевдозагиблої.
У визначений час, «чоловік-замовник» прийшов на зустріч, аби пересвідчитися у виконаній справі. «Робота» його вельми задовольнила, тому він віддав частину обіцяних грошей виконавцю злочину. Як тільки гроші опинилися у кілера – працівники спецпідрозділу «Сокіл» одягнули кайдани на руки замовника.
Після розмови із затриманим, навіть бувалі оперативники здивувалися неприхованій користі та цинізму чоловіка. Йому було байдуже на дітей та дружину, головне - отримати «у спадок» прибутковий бізнес, будинки, гроші та авто.
На даний час стосовно затриманого порушено кримінальну справу за сукупністю трьох статей Кримінального кодексу України, зокрема чоловіка обвинувачують в організації замаху на вбивство з корисливих мотивів.
Продерчав десь деркач у заплавах ріки,
На хвилину сполохавши тишу,
Очерет з осокою про щось гомінкий
Тихо шепче і чубом колише.
Запізнілий туман, мов отара овець,
Суне попаски вбрід понад лугом.
Замаячив ледь-ледь вдалині острівець
Й непомітно сховався за пругом.
Тишу ночі німу в світанковій зорі
Горлані-когути розірвали.
Зарум’янився день, біг на кожен поріг,
Ясні зорі на небі згорали.
Зажеврів горизонт акварелями фарб,
Ожило, закрохмалилось небо,
І заграв промінець в хмарках сотнями барв,
І несміло поповз понад степом.
Народивсь новий день, прокидалось село,
Сни міцні, сни химерні зникали.
Закипіло життя – ожило, попливло,
Срібні роси по шибці сповзали.
Придивися, прислухайся, дух затамуй –
Це не можна в словах передати.
Неповторну красу бережи, не руйнуй!
І не дай їй з планети зникати!