Чомусь не розуміється мені Такій «гнилій», «майданівській» душі, Як можна про тарифи дбати, Коли війна постукала до хати. Чомусь не розуміється мені... Чому так важко віриться мені Отій пустій, нав’язаній брехні, Що тхне облудою й маразмом І віддає вже часто сказом? Чому так важко віриться мені? Чомусь обридло вже мені Вдарятись головою по стіні, Коли мені кричать «фашистка»... І на душі у мене пустка... Чомусь...
Читати далі...