Не велике я поле зорав, Та за плугом ніколи не спав. Що робив, те робив я до краю, І всю силу, що мав я і маю, На роботу невпинную клав. На тім полі каміння було, Поле все буряном заросло, Зупинявся мій плуг на тім полі, Та не кидав робить я ніколи, А гострив свій леміш, чересло. Б. Грінченко

Чи ймете віру в те, що та любов висока, ваш щирий труд І правда чистая, святе зерно пророка, прийметься тут? Ввійде в нутро, як та таємна творча сила, що родить рух, І в масі, що її столітня тьма сповила, проснеться дух? Чи ймете віру, що пропаде біль, страждання, і кривда вся, Що щастя сяєвом, мов золотом світання, вбересь земля? У. Кравченко

На передодні Різдва, себто 6 січня, кожна родина готувала першу кутю. Традиційно для неї використовували ячмінь; там, де його не було, - пшеницю. Приправлене збіжжя ставили в добре натоплелену піч, щоб воно упріло. Надвечір господар ішов до стайні, наскубував пахучого сіна і, внісши до хати, робив на покуті кубельце. Господиня при цьому казала: «Сьогодні в нас узвар і кутя, щоб курчата лупилися до пуття!» Святвечір, або багата кутя, - суто родинне свято. Як правило, його справляли ввечері...

Читати далі...

[Приєднана картинка]

історія однієї суперечки англійця, німця, італійця та українця Було це давно, ще за старої Австрії, в далекому 1916 році. У купе першого кла-су швидкого потяга “Львів-Відень” їхали англієць, німець, італієць. Четвертим був ві-домий львівський юрист Богдан Костів. Балачки точилися навколо різних тем. Наре-шті заговорили про мови: чия краща, багатша і якій належить світове майбутнє. Звіс-но кожен заходився вихваляти рідну. Почав англієць: – “Англія – це країна великих завойовників і...

Читати далі...

У зверненні до селян Ларика Власенка-“Плисаки”, ад’ютанта отамана Орлика, є такі слова: “Наші події, які ми творили, будуть записані наколись письменниками в історії золотими буквами. Хай не пропаде даремно пролита кров наших братів-селян, матерів і сестер!” Пророцтво справдилось. Не тільки історики, але й письменники звертаються до лісової творчості гайдамаків ХХ століття, оспівують героїзм селян, які взяли в руки зброю, щоб захистити землю і волю. Стверджую, що роман Василя Шкляра і є...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Вітаєм Вас із Новим роком, З всіма Різдвяними Святами! Нехай життя із кожним кроком Ваш дім наповнює скарбами! Хай сонце радо Вас вітає, Кує зозуля літ багато, Здоров’я з пишним короваєм Приходить в будні і на свято! Нехай тепло людських сердець Вам душу щиро зігріває, І переможних справ вінець Хай Вашу голову вінчає! Хай ширшим стане друзів коло: Протягне руку всякий стрічний, І буде кожен день казковим Як ніч Різдвяна й Новорічна!

На думку Берклі, людям слід позбавитися як від помилкової думки , начебто всі чуттєві об’єкти мають природне або реальне буття, відмінне від їхнього буття в нашому сприйнятті (оскільки про речі, які ми не сприймаємо, ми нічого сказати не можемо), так і від наївного ототожнення предмету та його сприйняття (тобто, що це «солоне» чи «біле» - це об’єктивні властивості речі, а не форма нашого суб’єктивного відчуття). З погляду Берклі, ми не можемо, не смакуючи сіль, певно твердити, що вона є...

Читати далі...

Смерть є зло для тих, хто помирає, а для грабарів - благо.

Вище я спинився на двох типах солдатів революції: один – що наближався до двоногих звірів, а другий – тип Б. Думаю, що не зроблю помилки, коли скажу, що лише тим, що поміж українським народом цей, другий, тип Б. був нерідкий, можна з’ясувати те, що в основу армій, які йшли під українські та й інші т.зв. білі прапори, лягли контингенти з українців. Ті з них, що мали змогу з’ясовувати собі мету українського національного руху (в тих безвідрадних обставин, коли партизанів цього руху в більшості...

Читати далі...