Хіба не найбільше мене дивує якесь масове помєшатєльство на виродку Пєтюні та покладання на нього якихось надій як на "альтернативного політика".

Я про Пєтюню знаю більше ніж достатньо, причому особисто, і вважаю, що він небезпечний для України, як атомна війна.

У мене до нього є ще й особисті пред’яви. Якщо він здохне в муках - я зловтішатимусь. Він - реальний виродок.

По-перше, погугліть про гуртожиток на Сурикова, 5 - цей виблядок незаконно віджав його при блюЮщенку в статутний фонд свого підприємства, а потім проплатив суди та повикидав людей з дітьми серед зими на мороз.

Не допомогли навіть пікетування Банкової та хіба що не озброєнний спротив судовим виконавцям. Хоча якщо б він те бабло, яке викинув на суди та виконавців, просто роздав людям - вони б спокійно виселилися самі, але наш Пєтюня нє таков, аби давати бабло якимось лашарам.

===Сергей Рыжак

Просто Петя - это взятки,коррупция и откаты. Про то ,как мне предлагали дать 10000, чтобы устроится на его фабрику, я уже писал. И так для всех людей на его предприятиях: приходишь - мест нет, но если захотеть, то все можно сделать. Сейчас уже его сын в Винницкой Народной Раде))). Чувак живет в Виннице полгода, но входит в Раду. Революция еще не закончилась, но кум, сват, брат, сын, и.т.д. уже начинает работать. В Винницкую Народную Раду входит сын Порошенко, кстати он получил мандат депутата обл. рады только в прошлом году))))))). Это не революция, это передел власти и революционры прикрываются народом!!!

Олексій Порошенко - син нардепа та бізнесмена Петра Порошенка, заступник генерального директора "ПК Поділля", депутат обласної ради, фракція "Батьківщина".===

Далі. У Вінниці Пєтюн разом зі ще одним виродком - мером Гройсманом - загнали ВСЕ нселення міста в комунальне рабство через двоставкові тарифи. Кожен власник нерухомості платить цим двом упирям в кишеню щомісячно, круглий рік - 1 гривню 46 копійок в 1 кв.м. загальної площі.

Двоставковий тариф був задуманий в якості компенсатора для вирівнювання оплат в опалювальний та неопалювальний сезони, але два смердючі виродки знайшли можливість перетворити його в безальтернативний рабський податок з усього населення міста. АМКУ скасував цей бєспрєдєл, але виродки ломанулися проплачувати суди. Касація вже більше року валяєтся в адміністративній Вишці - судді сцуть йти на бєспрєдєл і обмежуються хабарями за затягування.

Ну а дрєвню історію про те, як Пєтюня завіз два кораблі какао-бобів по нульовій ставці, а потім пролобіював її підняття - пам’ятають навіть малі діти.

Тому особисто я робитиму все, що зможу, аби цей виродок нічого не досяг в політиці.

http://antikor.com.ua/articles/2526-evrointegrator_poroshenko_vystavil_na_ulitsu_okolo_800_mariupoljtsev

Петр Порошенко как зеркало украинской революции

Коли більшовики та їхні союзники наприкінці 1917 року не змогли здобути більшість на Всеукраїнському з’їзді рад у Києві, їхні делегати притьмом переїхали до Харкова, об’єдналися там із членами збільшовизованих рад міст Слобожанщини, Донеччини та Луганщини і проголосили себе єдиною законною владою Української Народної Республіки. А оскільки жодних шансів здобути контроль на всій території УНР вони не мали (як засвідчили вибори до Установчих Зборів, за більшовиками йшло приблизно 10% люду), то вони закликали на допомогу «братню Росію». Втім, її і кликати не треба було – адже більшовики України були обласною організацією російських більшовиків, повністю підпорядкованою ЦК партії й уряду Совєтської Росії; підривна агентура Леніна та Троцького вільно діяла на території УНР і, користуючись демократичністю української влади, розкладала зсередини військо та державний апарат і засипала міста та села республіки безплатною пропагандистською пресою, яка на всі заставки лаяла «українських буржуазних націоналістів» та обіцяла незчисленні блага від дружби з Росією.

І – поїхало-покотилося. Вслід за газетною тріскотнею про «озвірілих націоналістів» (на щастя, телебачення тоді ще не винайшли…) пішли в бій «добровольчі» загони під прапорами і від імені «харківської УНР». Почалася війна, яку дехто називає російсько-українською, а варто було б назвати «совєтсько-радянською». Або першою колоніальною війною більшовиків, які ринули упокорювати найважливішу для метрополії бунтівну провінцію Російської імперії. Змінився прапор, змінився гімн, номінально у Росії була проголошена «пролетарська демократія» - а імперіалізм залишився на місці й під новою шабатуркою. Щоправда, остання була надто вже блискучою, тож звабила тоді, в 1917-му, чимало малоросів та інших жителів України…

А наприкінці 1918-го більшовики (які завоювали було УНР, та були звідти викинуті, причому не німцями-австрійцями, а – як засвідчив у листі до Леніна один із нечисленних українців у керівництві КП(б)У Володимир Затонський, «повсталим українським народом») знову ринули до України, і знову через Харків. З різномастої публіки були сформовані «дивізії» та «бригади» (простіше кажучи – червонопрапорні бандформування), об’єднані під егідою «Украинского фронта» та «уряду» номінально незалежної «Украинской Социалистической Советской Республики» (так вона спершу звалася, і її конституція була спершу написана російською, і тільки потім перекладена українською). І знову більшовикам удалося завоювати значну територію України, і знову їх викинув геть повсталий український народ.

І лише з четвертої спроби, запровадивши НЕП й українізацію, тобто пішовши на значні поступки українцям та скориставшись шовіністичною недолугістю «білих» політичних сил, більшовики змогли-таки поставити під свій контроль більшість території України, віддавши решту іншим державам. А Харків був зроблений столицею УСРР. Та все одно Україна залишалася, за словами такого компетентного експерта, як Сталін, «слабкою ланкою» більшовицької імперії. І тоді був ініційований Голодомор вкупі з нищенням української інтелігенції, української церкви та української кооперації…

«Украинский фронт» починає похід

Схоже, у Кремлі не переймаються знаходженням нових політтехнологій упокорення України. Путінська Росія, яка «встає з колін», з параноїдальною впертістю намагається відновити двічі впродовж ХХ століття вже зруйновану імперію. Потужна пропаганда – створення мережі агентури – розкладання за її допомогою силових структур та владних органів колишніх колоній – обіцянки «мільйонів років щастя» народам цих країн – створення «п’ятої колони» з парамілітарними структурами – перехід до прямого втручання, ледь замаскованого «независимым Цхинвалом» та «Украинским фронтом».

Що ж, такий фронт знову створений – якраз через 95 років після свого попередника, і також у Харкові. Офіційно він зветься «громадською організацією», проте біля його витоків стоїть чинна влада в особі сотень місцевих організацій Партії регіонів та Харківської облдержадміністрації. Ясна річ, що «фронтовики» взяли собі російський імперський символ – так звану «георгіївську стрічку». Ясна річ, що виступи на форумі лунали «мовою Леніна і Путіна». Ясна річ, що, як і 95 років тому, «фронт почне зачищати і очищати українську землю від тих, хто прийшов сюди з окупаційними планами», – як заявив на зібранні організаторів об’єднання глава Харківської облдержадміністрації Михайло Добкін, а для цього буде створена «фронтова народна гвардія» (називати ці загони «червоною гвардією», як колись, не випадає – надто вже вожді «фронту» несхожі на «пролетарів усіх країн»). Але є і різниця: КПУ ввійшла до «Украинского фронта» як другорядна сила, а лідерами є відверті прихильники (ймовірно, й агенти) відновлюваної імперії «кремлівських чекістів». І головне: виявляється, наразі окупували Україну… українці, і від них її треба зачищати. «Купка оскаженілих націоналістів, спустившись з Говерли, озброївшись не лише сценарієм, але і кийками, вирішила, що вони і є той єдиний український демос, який здатний продукувати національну ідею і проголошувати її від імені всього українського народу», – заявив згаданий уже Добкін. «Сценарій» же цей, звісно, «написаний не в Україні», а тут діють лише «доморощені виконавці». Що ж, ніякі П’ятакови, Квірінґи й Кагановичі не додумувалися оголосити українців «окупантами України», як це роблять нинішні вожді «фронту».

Ну, а слова щодо бажання «мирно вирішити сьогоднішнє протистояння в суспільстві», «зберегти мир і не допустити громадянської війни та кровопролиття» на вустах харківських «фронтовиків» теж не нові – саме так говорили місцеві більшовики, розгортаючи тим часом тодішніх «тітушків», які на початку 1918-го, взявши Київ, улаштували там різанину – й повторили цей же подвиг на початку 1919-го за аналогічних обставин…

До речі: для Михайла Добкіна «доморощене», тобто створене в Україні й українцями, як бачимо з контексту його виступу, – це щось другорядне, низькопробне, нікчемне, нице. Нагадаю, це стверджує очільник обласної виконавчої влади, який діє від імені Віктора Януковича й уряду України. Чи може хтось, крім маріонеткових політиканів, усіляких квіслінґів і затонських, дозволити собі щось подібне? Чи реально над добкіними й іже з ними вже немає іншої влади, крім кремлівської?

Чим закінчуються «зачистки України» для самих «чистильників»

Сторонньому спостерігачеві може здатися, що протистояння в Україні має етнічний характер; справді, і в 1917-18-му, і нині серед харківських «вождів» етнічних українців – одиниці. Насправді все значно складніше. Агапієв, Дельвіг, Кравс, Поджіо, Отмарштайн, Бізанц, Сінклер, Сафонов, Кудрявцев, Ніконов, Комнін-Палеолог, Греков, Галкін, Алмазов, Рябінін, Астаф’єв, Булатов, Кануков, Губер – це далеко не повний список військової еліти УНР та ЗУНР із не дуже, скажімо так, типовими для українців прізвищами, яка зі зброєю протистояла тоді «Украинскому фронту», всім цим коцюбинським-дибенкам-боженкам-антоновооовсієнкам. Але ж належність до української нації якщо й визначається кров’ю, то не її «чистотою», а готовністю пролити цю кров у самовідданій боротьбі за свободу України. Так було у роки Української революції, не змінилася ситуація й зараз. Хтось із читачів міг перечепитися об прізвище «Булатов» у наведеному вище списку; так, Дмитро Булатов є героєм сучасної історії – поряд з іншими лідерами «Автомайдану» Сергієм Поярковим та Сергієм Хаджиновим (за Добкіним, мабуть, вони і є тими «оскаженілими націоналістами», що «спустилися з Говерли»).

Та годі про елементарні речі, яких ніколи не зрозуміють «фронтовики». У ці дні, коли Кремль – за словами вельми поінформованого колишнього радника Путіна Андрія Ілларіонова – приступив до форсованого здійснення своїх планів розколу та (за можливістю) поглинання України, кожен сам вирішує, ким він є – українцем чи малоросом, визволителем країни від імперської шушвалі і кримінальних зграй чи виконавцем плану «Україна без українців».

Однак варто нагадати, що отамани «дивізій» та «бригад» створеного Москвою «Украинского фронта» були ще у 1918-19 роках майже всі розстріляні за наказами Кремля. Надто нестямно вони грабували та вбивали. А «ідейні» члени маріонеткових «харківських урядів» майже всі пішли у розстрільні підвали НКВД чи вкоротили собі віку під загрозою неминучого арешту дещо пізніше – у 1934-38 роках. Бо в очах володарів імперії навіть їхні заповзяті українські пахолки видавалися «небезпечними сепаратистами»…

Сергій Грабовський – кандидат філософських наук, член Асоціації українських письменників

КАЗОЧКА ПРО ТРЬОХ ВЕЛЕТНІВ
У чистім полі, в полі на роздоллі,
де колосочки проти сонця жмуряться,
Вернигора, Вернивода й Вернидуб -
три велетні - зібралися та й жмуряться.

- Ми велетні, ми велетні, ми велетні.
Ми телепні, ми телепні, ми телепні!

І сила ж є, і серце не мізерне,
і сто віків ні вмерти, ні заснути, -
все вернем, вернем, вернем, вернем!

А вже пора було б перевернути.

Ліна Костенко

Очевидно, что «там», в верхах, все уже предрешено и договорено. Мы прекрасно знаем, что русские, американцы, европейцы воюют между собой в Украине, пока что в soft версии, не так, как в ’93-м в Боснии. Очевидно, что Украина нужна Европе только как подвластная территория, а Россия черта с два просто так отдаст то, что считает своим. И всех устраивает, чтобы её держали в состоянии постоянной отсталости. Одна супердержава толкает вправо, другая влево, потом они поделят добычу и оставят щепотку идеалов людям, которые в них верят, и которые за все это заплатят, как всегда.

Я могу сделать мало что или совсем ничего, только молиться, следить за событиями и благодарить вас за все то, что вы мне дали, и что скоро закончится, так как меня ждут новые пути. Я смогу засвидетельствовать перед теми, кого встречу на этих путях, что Украина – страна, которую я беззаветно любил, несмотря на все, как и мою Италию. Я расскажу им о чудесных людях, меланхоличных и умных, которые окружали меня на протяжении 10 лет. Может быть, благодаря этому кто-то поймет Украину лучше, и это будет моим маленьким вкладом в её лучшее будущее.
Это как убрать на своей лестничной площадке. Очищение мира начинается с малого, правда?

PS: Простите, в этот раз без шуток. Мне кажется, сейчас не время.

Позиційні тези

Я вже задовбалася пояснювати, що всі ці фейкові, карнавальні "захоплення ОДА"- це провокації Клюєва, які, як і завжди, здійснюють сволотівці

Повернувся з Черкас. Їздив туди з Автомайданом. Вони їздили нібито для взяття ОДА. Вони чи самі підставилися,чи їх підставили. Вони лише встигли під"\їати під сам будинок. Як тут же розпочався штурм. Як ми потім аналізували з двома автомайданівцями, в атаку пішли тітушки, які вдавали з себе місіевих майданівців. Потім дивлюся: а вони біжать кудись за ріг ОДА. Я не збагнув, що вони хочуть робити. І тут же з"явився з-заду Беркут. Лупцювали добряче. Автомайданівців, а не тих, хто атакував. Я втік і пощастило заховатися. Таня Чорновол , яка приїздила на акцію, бігла разом приблизно разом зі мною. Потім наші шляхи розійшлися. Її телефон поза межею досяжності. Ймовірно, її могли захопити беркутвці (c)

КАК ЛІХО ЗАВЄРЧЄН СЮЖЄТ

Льовочкін "качав" Майдан на замовлення Фірташа та Ко доти, доки його не випиляли, коли Фірташ замирився з сімейниками та здав його.

Але це абсолютно не влаштовувало Захід, який таки вирішив дотиснути Яника та відіграти у Пу захоплені позиції.

Тоді за справу взявся Портнов, який в свій час загнав в пастку Юлю, коли віджав по бєспрєдєлу газ Фірташа. Портнов пролобіював прекрасні закони від 16 січня, які загнали неймовірну кількість людей в ситуацію "нічого втрачати" (від міні-олігархів на кшталт Корнацького - до непроплачених радикалів з Правого Сектору, які "засвітилися" на киданні булижників та коктейльчіків) - і зробили майже неможливим мирне припинення протестів.

Закони від 16 січня скасували, а опозиції запропонували цілого прем’єра, банку варення та корзину пєчєньок. Але цього вже виявилося мало, бо Майдан манав стояти за вмощення дупи Кролєга на місце Кровосісі. Та й взагалі Майдан в більшості своїй бачив опозицію в тому самому гробу та в тих самих білих капцях, що і владу.

Ситуація зайшла в глухий кут, і стало зрозуміло, що лише повне перезавантаження влади через тотальні перевибори допоможе уникнути громадянської війни.

...Портрєту дзвонить Байден та просить прийняти посла. Посол приходить з товстенькою течкою та дає Портрєту її полистати. А там - всі рахунки, все майно - ВСЕ-ВСЕ-ВСЕ, що наші доблесні ілітки (і провладні, і опозиційні, і тіпо аполітичні) - зкоммуніздили на Батьківщині та вирішили заникати подалі від неї.

Останні дані потрапили в течку, між іншим, тоді, коли наші доблесні дерибанщики почали робити хаотичні транзакції після початку заворушень та дали можливість остаточно себе відслідкувати та доповнити паззл.

 І тоді Портнов наносить контрольний в голову - своєю супер-амністією від 29 січня.(c)

Народ, ви не помітили дивну закономірність, як тільки люди посилали опу нахуй відразу починав їх місити беркут?
Спочатку студентів, потім тих що штурмували банкову, потім грушевського...
Складаєцця такий пазл шо піздєц, відтворіть хронологію по подіях і все як на долоні.
Вони від початку пахали на овоща...
Нє то просто піздєц, синяки генії на кожну нішу електорату створили по партії.
Для націоналістів свободу, для молоді кличка, для шанувальників андрійовича пажалуста сєню, блядь я в ахує...
Єдиний момент нє учлі, що народ не можна найобувати безконечно.... (с)

Товариство!
Брати і сестри Українці!
Це останній допис на сторінці ВО Свободи!
Ми більше не можем мовчати!
Партія ВО Свобода, що колись була НСПУ, перетворилась на суцільне болото.
Правдами і неправдами з партії вичавлюють патріотів, специалістів, думаючих людей, а лишають самих кар’єристів, колишніх комсомольських вожачків, чи навіть КОМУНЯК як от Орлиця-Фаріонша чи невідомо з якою освітою Юрко-Левченко чи там брат Тягнибакса. А як не вичавлюють то наверх вже точно не пускають – бож кормушка маленька на всіх не вистачить!
Ці покидьки депутати яких ми на своїх горбах витягнули до влади цілий рік займались хтозна чим!
Що завгодно робили ЩОБ НЕРОБИТИ !!
Як тільки ж почалося діло, Майдан всіх ціх депутатів більше не бачили!
З самого початку вони замість майдану нас посилали агітувати за Левченка. Все це тому що на майдані спочатку не можна було ходити з прапорами партії. Так і казали що головне щоб левченко виграв а не майдан! Далі – гірше! Весь час Революції нам приходили повідомлення від голів партії щоб ми нікуди не лізли, нічого не робили! В цілому договорились до того, що ПАРТІЯ ВАЖЛИВІША ЧИМ УКРАЇНА! Майже одне що корисно зробили наші депутати, це звалили з нами разом того бовдура Леніна що на стид Київу стояв в ЦЕНТРІ ЄВРОПИ! Майже все інше робиться рядовим членством всупереч їх подлючим наказам. А спробуй щось сам зробити для Батьківщини – вигонять з партії за 5 хвилин іще і назвуть провокатором чи зрадником! Я не зрадник явже просто більше не можу терпіти!

Але, тепер коли вся країна дивиться на Грушевського з надією, ВО Свобода перешла останню межу: вчора депутат Сиротюк назвав Героїв України ПРОВОКАТОРАМИ бо вони зним не узгодили ся, як штурмували!!!!!! А Тягнибакс і інші депутати тиснуть руки Вбивці і Кату Януковичу в зрадницький Раді. Тепер він каже щоб стояли до 4 лютого! ХАЙ САМ ПОПРОБУЄ – це не в ресторані сидіти як йому звично!
Депутат Мохник вже каже що треба знести Майдан за 15 днів бо вони домовили то з Януковичем! Будьте прокляті ЗРАДНИКИ! Хай Вас Бог покарає після того як вас ПОКАРАЄ НАРОД УКРАЇНСЬКИЙ!
Товариство! Не вірте їм! НІ ТЯГНИБАКСУ НІ КЛИЧКО, НІ ЯЦЕНЮКУ! Продадуть! ВЖЕ ПРОДАЛИ!
 Всі на Майдан! Слава Україні! Героям Слава!!!(c)

Ряженный «радикал» Александр Данилюк – «захватчик министерств» и его игра.

Все знают, что в любой более-менее серьезный социальный протест власть сразу же инкорпорирует людей и структуры, призванные в нужные моменты дискредитировать их, подыграть действиям власти или внести раскол и смуту в ряды протестантов.

Среди таких людей – «радикал» Александр Данилюк и его организация «Спільна Справа». Данилюк был одним из тех, кто сливал многотысячный Налоговый Майдан по очень простой, но действенной технологии. На 1-м этапе он внедряется в протест и начинает громко вещать о том, что является его организатором или координатором. На этапе №2 – он дискредитирует протест абсурдной радикальностью (технология называется «перехват протестных месседжей»). Так Данилюк пытался перевести основное требование Налогового Майдана (отмену нововведений, изменения налоговой политики и др.) в заранее невозможную плоскость – немедленная отставка президента и роспуск Верховной Рады. На 3-м этапе он начал вступать в конфликты с реальными координаторами Налогового Майдана и разваливать протестное движение изнутри.

Так что многие уже знают – при любом потенциально серьезном протесте на место сразу же выезжает Данилюк с небольшой группой наемников-«активистов» и сразу ставит свою палатку. Затем он начинает транслировать абсурдные радикальные призывы и так далее по списку...

Данилюк – примерно такой же «революционер», как и Медведчук «адвокат» Стуса. Кто не знает – в свое время Александр Данилюк вызвался быть общественным защитником Бориса Пенчука («Белый Лебедь», дело Бориса Колесникова). Как результат «защиты» – Пенчук (как и Стус) получил очень серьезный срок заключения по топорно сфабрикованному делу.

Сейчас Данилюк на телекамеры разыгрывает сценарий «радикальной эскалации конфликта» для: а.) дискредитации реальных захватов народом органов власти в регионах, б). дать, в случае крайней необходимости, «легитимное» обоснование на введение режима ЧП.

Технология простая: из Министерств выводится охрана и его «захватывает» Данилюк с десятком своих наемников и присоединившимися к ним простыми активистами Майдана. Туда сразу съезжаются журналисты, выходят сюжеты, показывающие телезрителям «анархию» в столице. Красноречиво выглядела и постановочная сцена с «изгнанием революционеров» из Минтопэнерго, которое на телекамеры провел «смелый» семейный министр Ставицкий. Кто видел эти сюжеты на ТВ или на Ютубе – тот поймет, о чем идет речь.

Показательно оперативно отреагировала на очередной постановочный «захват» еще один семейный министр – Лукаш.

Кроме того, не забываем и другие «радикальные» месседжи Данилюка: на Майдана нужно накапливать огнестрельное оружие, нужно обвалить гривну и банковскую систему Украины и так далее.

Как с этим бороться должна решить оппозиция и Самооборона Майдана. Но главное оружие против ряженного «радикала» от власти - осведомленность о его мотивах среди как можно большего количества людей. РЕПОСТ!

UPD.
Данилюк показательно на камеры сливается в Минтопэнерго Ставицкому (сюжеты идут под тегом Храбрый Министр изгоняет "революционеров"). А потом посылает нах Кличко в Минюсте. И сразу же заголовки в интернетах: "ДАНИЛЮК НОКАУТИРОВАЛ КЛИЧКО!"... Раззуйте глаза, блин, кто не видит!

UPD-2.
Самое паскудное в этой истории то, что действиями Данилюка и его шайки власть в "кровавое воскресенье" прикрывала в информационном поле зачистки людей в регионах.

UPD-3.
Сразу после слива Данилюк в понедельник разродился шизофреническим бредом о "захвате" "беременной на 8-ом месяце жены и годовалого ребенка", подброшенных наркотиках, самолете-невидимке в Борисполе... Выехавшие в Борисполь журналисты и активисты не нашли ни самолета, ни "беременной жены" и так далее по списку.

Вывод простой. Если вы организовали или даже просто вышли на реальный протест против власти и рядом ошивается Данилюк - просто плюйте ему в лицо и гоните прочь.

Штаб національного спротиву: Міністерства захоплюють провокатори

"Гандон місяця", ггг.
Oleksandr Danylyuk і його "Спільна справа" намагаються створити причину для введення надзвичайного стану чи штурму чи будь-яким іншим способом нашкодити революції.

Це неймовірно читати, в це важко повірити. Але ось пару подій, які наштовхнули мене на таку думку:

1.12.13 Активісти займають КМДА. Серед активістів - "Спільна справа".

1.12.13 МВС попереджає, що буде штурм КМДА. http://ukr1.pravda.com.ua/news/2013/12/1/7004198/

2.12.13-11.12.13 Десь у цьому проміжку у КМДА між Свободою і Спільною справою виникає конфлікт чи ряд конфліктів

12.12.13 - пояснення Свободи про їх конфлікт зі Спільною справою. (http://www.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/045488/).

12.12.13 Десь в цих числах "Спільну справу" виганяють з КМДА.

Сайт спільної справи лежить, тому їх повідомлень про це немає. У блозі Даниленка про цей конфлікт нічого не написано. Якщо ви знайдете їх коментарі про це - додам.

24.01.14 Спільна справа займає приміщення Міністерства АПК. (http://www.pravda.com.ua/news/2014/01/24/7011093/)

27.01.14 Лукаш обіцяє ввести надзвичайний стан за захоплення Мін'юсту. http://www.pravda.com.ua/news/2014/01/27/7011424/

Є кілька питань до "Спільної справи" і Данилюка:
- чому десятки організацій мирно працюють, співіснують і синхронізують свої дії для революції, а лише Спільна справа і Ви, пане Данилюк, мутите воду?
- чому десятки організацій, сотні тисяч людей протестують, не даючи МВС і чиновникам жодних шансів покарати/напасти/штурмувати і лише там, де з'являєтесь Ви, пане Данилюк, за Вами одразу слідують МВС, Лукаш, погрози, розгони і штурми?

Ця ситуація один-в-один нагадує історію кількарічної давності. Олександр Данилюк і його "Спільна справа" - це люди, які фактично розвалили "Податковий майдан". Прийшли нізвідки, почали керувати Податковим майданом, почали представляти інтереси Податкового майдану у владі і в результаті завалили всю ініціативу.

І на завершення. Вашій увазі відео, де Олександр Данилюк прийшов захопити міністерство енергетики. Захопити не вдалось, бо вийшов міністр енергетики Ставицький і накричав на нього:
https://www.youtube.com/watch?v=YrE66KTcySA
Перше - ви собі уявляєте простого "революціонера", до якого виходить міністр? )
Друге - виявляється щоб зупинити Данилюка і його Спільну справу не треба ні міліції, ні Альфи, ні Беркута, а достатньо пару гучних словечок.
Третє - особливо подобається коментар "революціонера", де він, втираючи шмарклі, каже, що він всього-на-всього хотів у Міністерстві створити медпункт.
Такі "революціонери" потрібні владі, і аж ніяк не революції.

Пане Данилюк, вас офіційно номіновано на звання "Андона місяця". У вас є всі шанси на перемогу. — з Oleksandr Danylyuk.