Зарплата голови Верховної ради Володимира Рибака становить понад 20 тисяч гривень. Це випливає з проекту кошторису Ради на 2013 рік, який надав народний депутат «Батьківщини» Андрій Пишний.

Спікеру парламенту нараховується саме високу платню у Верховній раді - 20 тисяч 240 гривень на місяць, включаючи оклад, премію і гарантовані надбавки. Крім того, спікер може розраховувати і на щомісячну надбавку в 2 тисячі 300 гривень, так як для депутатів передбачена доплата за науковий ступінь, почесне звання і знання іноземної мови (всього на такі доплати заплановано 96 тисяч 200 гривень). А Володимир Рибак - доктор економічних наук і заслужений будівельник.

Зарплата віце-спікера, комуніста Ігоря Калетника друга за величиною в Раді, вона становить 19 тисяч 400 гривень. Платню другого заступника, свободівця Руслана Кошулинського - 18 600 гривень мінус податки.

Тридцять п'ять керівників депутатських фракцій і комітетів, серед яких Арсеній Яценюк, Олександр Єфремов, Сергій Ківалов, Давид Жванія, Володимир Литвин, Микола Мартиненко, Олександра Кужель, Борис Колесніков, Микола Томенко, заробляють 17900 грн на місяць мінус податки. Зарплата решти депутатів залежно від комітетських посад на 100-500 грн менше.

Місячний фонд оплати праці парламентаріїв становить 8 мільйонів гривень, або 1 мільйон доларів. Таким чином, на зарплату депутатам у 2013-му буде витрачено 12 мільйонів доларів «брудними», тобто близько 10 мільйонів доларів після вирахування податків.

Раніше апарат Верховної ради зарахував інформацію про зарплату Рибака до розряду конфіденційних. Спікер на прес-конференції, порадив журналістам не ритися в чужих кишенях.

Нагадаємо, один народний депутат обходиться державній скарбниці в 2039 гривень на день. У цю суму включені зарплати народних депутатів та їх помічників, витрати на проїзд депутата, в тому числі на перельоти, лікування, путівки в санаторій, телефонний зв'язок, проживання в готелі і навіть канцелярське приладдя. Тобто, депутату, як мінімум, по роботі не потрібно витрачатися ні на бензин, ні на авіаквитки, ні на лікарні, ні на бесіди по телефону, ні навіть на ручки з блокнотами.

У день народний депутат заробляє 460 гривень. Ще стільки ж обходяться державі зарплати його помічників. Також суму 460 грн складають щоденні службові витрати і 450 грн день проживання в готелі. 106 грн держава виділяє на оздоровлення народного обранця. 73 гривні на день депутати витрачають на проїзд, 15 - на «мелькання» у ЗМІ, 13 гривень - телефон і 2 гривні - на канцелярію.

Головна проблема України на шляху до європейської асоціації - це корупція. Від слів потрібно переходити до справи.

 

Угода про асоціацію забезпечить верховенство права і розвиток демократії

Андрій Товстиженко, ZN.UA

В Україні жоден політичний діалог не обходиться без того, щоб не піднімали питання про корупцію. Про це під час круглого столу заявив глава Представництва ЄС в Україні Ян Томбінський.

"ЄС чотири роки вів переговори з Україною щодо угоди про асоціацію. Торік парафували угоду, в цьому році стоїть питання про її підписання", - повідомив він.

Томбінський підкреслив, що угоду з ЄС часто зводять тільки до економічної складової, але зона вільної торгівлі з ЄС - це не тільки можливість доступу до нового ринку, це "цілий набір інструментарію і можливостей для перетворення і розвитку України".

"Саме тому ми звернули увагу на те, що ця угода забезпечить верховенство права, судової гілки влади, прав людини, прав і свобод, розвиток демократії", - зазначив він.

Глава представництва заявив, що основною проблемою України на цьому шляху залишається корупція.

"Я не так давно в Україні, з минулої осені... Але можу сказати, що жоден політичний діалог не обходиться без того, щоб не піднімали питання про корупцію. Це роблять самі українські партнери. Тому потрібно перейти від слів до справи", - вважає Томбінський. 

Перевага Кличка над провладним кандидатом у Києві залишається значною.

 

Віталій Кличко

Якщо б вибори мера Києва відбулися найближчим часом, то найвищі шанси їх виграти були б у Віталія Кличка. За нього готові проголосувати 30,5% всіх виборців, або 35,8% тих, хто збирається взяти участь у виборах. Про це свідчать дані опитування Центру Разумкова.

Другий показник в Олександра Попова (16,4% і 18,0%, відповідно), третій - у Петра Порошенка (12,0% і 14,6%, відповідно). Далі йдуть Андрій Іллєнко (5,7% і 7,1%) і Микола Катеринчук (5,1% і 5,6%).

Якщо б кандидати від "УДАРу" (Кличко) і "Свободи" (Іллєнко) не брали б участі у виборах, а єдиним узгодженим кандидатом від опозиційних сил був Порошенко, його результат на виборах був би 20,1% всіх виборців, або 24,4% тих, хто збирається взяти участь у виборах. Другий результат у Попова (16,7% і 18,8%, відповідно), третій - у Катеринчука (11,9% і 14,1%, відповідно).

Дослідження проведено соціологічною службою Центру Разумкова у Києві з 3 по 8 квітня 2013 року. Опитано 1216 респондентів старше 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,9% з імовірністю 0,95. З

Позивач вимагає визнати незаконними нормативно-правові акти Ради, ухвалені депутатами 4 квітня. До їх числа відноситься і законопроект про внесення змін до додатка закону "Про Державний бюджет України на 2013 рік".

 

"Виїзне" засідання 4 квітня вимагають визнати нелегітимним

Юрист Роман Долударев направив на адресу Вищого адміністративного суду України позов до Верховної Ради, вимагаючи визнати протиправними дії щодо проведення засідання 4 квітня поза стінами парламенту.

Позивач вимагає визнати незаконними нормативно-правові акти Ради, прийняті депутатами в цей день. До їх числа належить і законопроект про внесення змін до додатка закону "Про Державний бюджет України на 2013 рік" (щодо функціонування Міністерства доходів і зборів та Держслужби з надзвичайних ситуацій), яким передбачено призначити розпорядником понад 5,8 млрд грн держбюджету Міндоходів.

"Засідання на Банковій апріорі є нелегітимним, а те, що сталося, може стати першою ластівкою того, що найближчим часом рішення про розподіл бюджетних коштів на мільярди гривень будуть прийматися в офісі певної політичної партії", - зазначив Долударев.

Як повідомлялося, провладні депутати провели в четвер, 4 квітня, альтернативне засідання поза межами сесійної зали Верховної Ради, в будівлі комітетів на вулиці Банковій 6/8, на якому ухвалили близько 20 законів.

Народний депутат Павло Балога, позбавлений за рішенням ВАСУ мандату, 8 квітня написав повторну заяву про вихід з парламентської фракції Партії регіонів.

Нагадаємо, Павло Балога в грудні минулого року написав заяву про вихід із складу фракції Партії регіонів.

З огляду на відсутність документу в секретаріаті ВР, він заявив, що надішле повторну рекомендованим листом.  Балога заявив, що причина затримки у оприлюдненні заяви про вихід із фракції – бажання партії влади позбавити його мандата силами суддів Конституційного суду саме як члена їхньої фракції.

8 лютого Вищий адміністративний суд позбавив депутатських мандатів Павла Балогу і Олександра Домбровського.

Приводом для такого рішення ВАСУ став позов депутата Верховної Ради VI скликання Юрія Кармазіна, який заявив про фальсифікації виборів в округах №11 (Вінницька область) і №71 (Закарпатська область). Вищий адміністративний суд своїм рішенням зобов'язав ЦВК провести повторні вибори в цих округах.

Згодом заступник голови ЦВК Андрій Магера заявив, що не бачить легітимного законодавчого механізму для призначення перевиборів в одномандатних округах №11 і №71.

Голова Верховної Ради Володимир Рибак заявляв, що ініціюватиме звернення народних депутатів до Конституційного Суду у зв'язку з цим рішенням ВАСУ.

сьогодні, 19:55   

Коментувати Розмір тексту:    

 

 Віталій Немилостивий 

Джерело: Фото із Facebook Немилостивого 

Як ця новина вплинула на рейтинг? ВО Батьківщина

Лідер - Юлія Тимошенко/Арсеній Яценюк

Позитивно

Негативно

Нейтрально

Нардеп від "Батьківщини" Віталій Немілостівий, який нещодавно вийшов з фракції, написав заяву про складання депутатських повноважень. 

 "Згідно тексту присяги, яку я підписував як член ОО "Батьківщина", я обіцяв у разі виходу з фракції, написати заяву про складання депутатських повноважень. Я готовий взяти відповідальність за кожне своє слово і для мене дійсно було справою честі після виходу з фракції подати на розгляд Верховної Ради заяву про позбавлення мене мандата народного депутата. Дякую Олегові Ляшку за те, що зареєстрував мою заяву у секретаріаті", – написав він на своїй сторінці у Facebook.

Нагадаємо, 4 квітня із фракції ВО "Батьківщина" вийшли четверо народних депутатів. Спікер Верховної Ради Володимир Рибак заявив, що відповідно до персонально поданих заяв, з фракції вийшли народні депутати Олег Канівець, Віталій Немілостівий, Роман Стаднійчук та Ігор Скосар.

 Джерело:  

Телеканал новин "24"

Олег Канівець готовий піти з Ради, щоб дати можливість звільненому Юрію Луценку балотуватися в його окрузі.

 

Юрій Луценко

unu.edu

Народний депутат Олег Канівець, який нещодавно вийшов із фракції "Батьківщина", готовий скласти свій депутатський мандат, щоб надати можливість бути обраним по його округу екс-міністру внутрішніх справ Юрію Луценку, помилованому президентом 7 квітня. 

Як розповів Канівець під час чату на сайті glavred.info, він вже озвучив соратникові Луценкоа Тарасу Стецьківу подібну пропозицію. 

"Якщо у пана Юрія є бажання йти у ВР, я готовий поступитися йому своїм округом заради цього", - зазначив Канівець. 

На його думку, моральний авторитет Луценка може допомогти сьогоднішнім опозиційним силам сформувати тактику і стратегію дій з повалення влади. 

Однак, варто відзначити, що, незважаючи на помилування, судимість Луценка залишається непогашеною. Це означає, що поки він не може балотуватися на місцевих, парламентських або президентських виборах. 

Втім, він може звернутися до Європейського суду з прав людини, і українські суди при винесенні рішення на його користь будуть зобов'язані переглянути вирок і відправити справу на дорозслідування. Або мінімум через 4 роки попросити суд про дострокове погашення судимості.

Нагадаємо, 4 квітня Олег Канівець написав заяву про вихід із фракції "Батьківщина". Він звинуватив керівництво фракції у бездіяльності, але запевнив, що "ні за яких обставин не приєднається до провладної команди".

Журналісти видання The Economist вважають, що Україна і не демократія, і не диктатура, а просто "дійна корова" для олігархів.

 

Впливовий щотижневий англомовний журнал The Economist у присвяченій Україні статті дивується, як при такому розмаху корупції у скарбниці країни ще залишилися якісь гроші.

"З бандитським президентом Віктором Януковичем на чолі і його головним суперником Юлією Тимошенко у в'язниці, Україна явно не демократія. Але це і не диктатура. Політична влада швидше є засобом збагачення, а не управління. Вуличні протести рідкісні не через страх перед репресіями, а тому що Україна все більше розпилюється. Опозиційні політики є продовженням бізнес-груп, з якими вони декларують боротьбу. Правила гнучкі, відданість державі мінлива, а ідея еліти - як класу людей, відповідальних за країну - позбавлена сенсу", - йдеться в статті.

"Олігархи ставляться до України, як до дійної корови. Хабарництво так поширене, що складно зрозуміти, як ще якісь гроші залишаються в бюджеті. За словами одного іноземного оглядача, Україна "нагадує автомобіль у тумані без світла і без карти". Дивно, як він ще на ходу", - наголошує журнал.

The Economist нагадує, що старший син президента Олександр Янукович є лідером рейтингу "тендерних чемпіонів", складеним українським виданням Forbes. За його даними, дружні до сина глави держави компанії отримали замовлень більш, ніж на 10 млрд грн. Втім, сам Олександр Янукович від цього відхрещується. 

"Більшість спостерігачів вважають, що "сім'я" - група, пов'язана з родиною Януковича - розширює свій вплив, дратуючи деяких з раніше усталених олігархів", - наголошується у матеріалі.

Сила "сім'ї", пише журнал, може змагатися як мінімум із двома іншими групами. Першу очолює Рінат Ахметов, найбагатший магнат в Україні і один з найбільших в світі виробників сталі. До другої належать газовий трейдер Дмитро Фірташ і його молодший партнер Сергій Льовочкін, який також є головним в адміністрації Януковича".

Втім, відзначає The Economist, політично Янукович вже не такий сильний, як здається на перший погляд. Журналісти нагадують, що на останніх парламентських виборах в жовтні його Партія регіонів отримала лише 30%, а "найяскравішою" його поразка була в Києві, де правляча партія отримала менше 13% голосів.

"Вибори не були справедливими, але результат був втратою для Януковича", - пояснив один із західних спостерігачів. За матеріалами: The Economist

За словами керівника "Свободи", режим Януковича поспішає провести референдум, користуючись моментом, поки не скасовано закон, незаконно ухвалений "картковою" більшістю.

 

В останні дні по всій Україні обласні державні адміністрації (ОДА, керівників призначає президент) почали отримувати офіційні листи від влади з підготовки до проведення референдуму.

Про це заявив лідер ВО "Свобода" Олег Тягнибок під час акції "Вставай, Україно!" у Житомирі у суботу, 6 квітня.

За його словами, таким чином "режим Януковича" хоче змінити всю систему влади в Україні і процедуру проведення виборів.

"Підготовка до референдуму відбувається у всіх областях, незважаючи на те, що на даний момент немає будь-яких ініціаторів референдуму, не відомо, щоб хтось пропонував певні питання, немає рішення ЦВК про початок процедури, не існує підписних листів. Але влада вже дала вказівку облдержадміністраціям забезпечити проведення референдуму - шукати приміщення, збирати "надійних" людей у рахункові комісії. Ці таємні дії влади є незаконними", - сказав він.

- Яценюк розповів про плани Януковича захопити повну владу за допомогою референдуму 

За словами Тягнибока, "режим Януковича поспішає провести референдум, поки Верховна Рада не скасувала закон про референдум, незаконно ухвалений "картковою" більшістю в останні дні каденції парламенту попереднього скликання".

"Вони хочуть отримати можливість без участі народу приймати на Банковій все, що владі заманеться", - заявив Тягнибок, зазначивши, що "псевдореферендум" планується провести в серпні, під час "мертвого" політичного сезону.

Як повідомлялося, Верховна Рада ухвалила закон про всеукраїнський референдум 6 листопада 2012 року.

Закон встановлює, що всеукраїнський референдум може проводитися на предмет схвалення нової редакції Конституції, внесення до неї змін, скасування чи визнання нечинним закону про внесення змін до Конституції.

Також референдум може проводитися щодо зміни території України.

У разі отримання Україною статусу спостерігача в Митному союзі офіційний Київ зможе брати участь у прийнятті рішень на засіданнях Євразійської економічної комісії.

Про це йдеться в проекті «Меморандуму про надання Україні статусу спостерігача при Євразійської економічної комісії», текст якого є у розпорядженні «Дзеркало Тижня».

У цьому документі викликає подив, що Україна збирається підписувати меморандум з наднаціональним регулюючим органом Митного союзу, а не з рівноцінним суб'єктом міжнародного права. Наприклад, підготовлене Угоду про асоціацію з Європейським Союзом має бути підписана Україною не з Європейською комісією - вищим органом виконавчої влади ЄС, а з Євросоюзом як організацією.

Що ж стосується власне змісту меморандуму, то згідно з проектом Україна, як спостерігач при Євразійської економічної комісії, буде мати наступні права:

По-перше, «бути присутнім на всіх засіданнях Комісії (Ради Комісії та Колегії Комісії)».

По-друге, «брати участь у прийнятті всіх рішень на засіданнях Комісії (Ради Комісії та Колегії Комісії) з правом дорадчого голосу при розгляді питань, що зачіпають інтереси України».

По-третє, «отримувати документи та рішення, прийняті Вищим Євразійським економічним радою на рівні глав держав, Комісією та її органами».

По-четверте, «поширювати через Комісію письмові заяви з питань, що входять до компетенції Комісії».

По-п'яте, «вносити пропозиції для розгляду Комісією та її органами за згодою держав - членів Митного союзу і Єдиного економічного простору». «Україна, як спостерігач при Комісії, може бути запрошена на засідання Вищої Євразійського економічного ради на рівні глав держав».

Для того щоб реалізувати ці свої права, наша країна «засновує постійне представництво при Євразійської економічної комісії».

За взаємною згодою сторін в меморандум «можуть вноситися зміни та доповнення, які оформляються окремими протоколами».

Дія меморандуму може бути припинено через 30 днів після того, як сторона, що прийняла подібне рішення, повідомить про це іншу сторону. При цьому припинення дії меморандуму «не впливає на здійснення будь-якого виду співпраці, про який була досягнута домовленість в період його дії».

Поки невідомо, коли буде (і чи буде взагалі) підписаний цей документ. Можливо, підписання відбудеться на найближчій зустрічі глав держав ЄврАзЕС.

Нагадаємо, що Україна з 2002 р. вже є спостерігачем в Євразійському економічному співтоваристві, а Митний союз - це більш високий рівень торговельно-економічної інтеграції в рамках ЄврАзЕС.