У Чернівцях бютівці – не проти суду над Тимошенко

Під час роботи 10-ї сесії Чернівецької міської ради VI скликання низка народних обранців вирішили зняти з порядку денного питання "Про направлення звернення до Президента України, Верховної Ради та Кабінету Міністрів щодо відставки міністра МВС України Анатолія Могильова", яке ініціювали депутати-свободівці. Сенсації не сталося. Представники Партії регіонів та їхні сателіти – фракції "Нашої України" й БЮТу – традиційно провалили голосування.

Несподіванкою стала пропозиція одного з депутатів міськради розширити звернення щодо відставки міністра МВС засудженням "судилищ", які нині чинять над Юлією Тимошенко та Юрієм Луценком. Після менш ніж хвилинного жвавого обговорення цієї пропозиції депутати від Партії регіонів, БЮТ та "Нашої України" відмовилися не лише спрямувати відповідне звернення про відставку Могильова, але й висловити своє ставлення щодо нині підсудних лідерки БЮТ Ю. Тимошенко та колишнього партнера "НУ" Ю. Луценка.

"Складається враження, що чернівецькі депутати від БЮТу та "Нашої України" ладні підтримувати будь-яку позицію влади та Партії регіонів. Мені не зрозуміти їх логіку. Вчора вони зрадили своїх виборців, ставши "філією" Партії регіонів, сьогодні вони – не проти суду над лідером їхньої політичної сили та колишнім побратимом. Що вони можуть вчинити завтра – навіть уявити неприємно", – так прокоментувала позицію БЮТ та "Нашої України" керівник фракції ВО "Свобода" у Чернівецькій міській раді Мар'яна Кривич.

Текст звернення до Президента України, Верховної Ради та Кабінету Міністрів щодо відставки міністра МВС України Анатолія Могильова:


Звернення депутатів Чернівецької міської ради до Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України

"9 травня у Львові відбулася цинічна провокація. Чинна влада відверто показала, що працює за кремлівським сценарієм, написаним ФСБ Росії. Вона працює на загострення суспільних протиріч та на розкол України.

Більшість у Верховній Раді України, зокрема, фракції олігархів та комуністів, виступили підбурювачами силового конфлікту, ухваливши закон про "червоний прапор". Саме ця влада організувала прибуття до Львова антиукраїнських радикалів. Саме ця влада охороняла вчинення ними екстремістських дій, всупереч рішенню Львівського адміністративного окружного суду, а також положень Конституції України. Саме чинна влада не пустила ветеранів ушанувати своїх полеглих побратимів. Саме вона організувала побиття жінок, дітей, представників органів місцевого самоврядування.

Усе це дійство 9 травня творилося не заради вшанування ветеранів, а виключно задля формування телевізійної "картинки" для підконтрольних Кремлю телеканалів, задля формування спотвореного образу України.

Сценарій провокації був відомий заздалегідь. Львівська громадськість, інтелігенція, політики, депутати Львівської обласної ради неодноразово зверталися до влади і попереджали про можливі трагічні наслідки.

Влада мала достатньо повноважень не лише попередити та зупинити злочин, але й не очолити його. Проте цим шабашем чинна влада прагнула відволікти увагу суспільства від нездатності розв'язувати соціально-економічні проблеми. Недолугі "господарники" і "реформатори" спричинилися до однаково тяжкого життя львів'янина і донеччанина, чернівчанина і дніпропетровця, мешканця Волині і Слобожанщини. Ріст цін на харчі, зростання комунальних тарифів, мізерні пенсії та зарплати, тотальна корупція, відсутність робочих місць – ось справжнє обличчя влади. А проект пенсійної реформи народ давно охрестив "пенсією на цвинтарях". Дрібні підприємці поставлені на межу виживання, а плани щодо земельного ринку можуть перетворити нас на країну без землі. У той час, коли кожен четвертий українець перебуває за межею бідності, а державний борг зростає, олігархи розкрадають бюджет і багаторазово збільшують свої статки.

Львів не випадково обрали для провокації. Місто Львів – не лише науковий, історико-культурний, туристичний центр, а й місто європейських цінностей. Тут вільно співіснують різні релігії та конфесії, тут відбувається діалог культур. Тут спілкуються не лише українською, а й багатьма іншими європейськими мовами. Поруч з українцями тут віддавна проживають інші народи. Про це свідчать навіть назви вулиць: Вірменська, Староєврейська, Сербська. Окрім того, останнім часом до Львова постійно збільшується потік туристів з інших міст України та з-за кордону, яких приваблює європейське обличчя міста.

Мета провокації, вчиненої 9 травня, очевидна – показати Львів у викривленому світлі, накинути Україні дух "совка", посіяти розбрат і ненависть, розколоти Україну, втягнути її в орбіту так званого "Русскава міра". За цією провокацією ховається конфлікт світоглядів, конфлікт цінностей. За цією провокацією проглядається злобний оскал на європейський вибір України.

Цинізм закордонних і доморощених провокаторів не знає меж. На могилах солдатів, які поклали життя у боротьбі з гітлеризмом, екстремісти з "Родіни", "Русского Єдінства", КПУ і ПР влаштували блюзнірський політичний піар. На солдатських могилах повинні бути не червоні прапори, а квіти вдячності і має лунати молитва пам'яті. Особливо в Україні, яка всіяна могилами тих, хто боровся проти тоталітарних режимів Гітлера і Сталіна.

Події 9 травня – лише черговий епізод чужого сценарію. Влада весь час його виконує, роздмухуючи полум'я ворожнечі. Це і політика у мовній та релігійній сферах, і спроби переписати історію, і русифікаторські потуги міністра Табачника, і Харківські угоди. Вони забувають: хто сіє вітер – пожне бурю. Влада, яка розколює власне суспільство, нехтує Конституцією, розписується у власній слабкості та неспроможності.

Чернівецька міська рада висловлює рішучий протест у зв'язку з перетворенням правоохоронних органів у знаряддя режиму для розправи над політичними опонентами, економічними конкурентами, а – головне – будь-яким громадянином України, який стає на захист своїх національних та соціальних прав.

Понад рік президентської влади Віктора Януковича засвідчили, що для свого утвердження режим застосовуватиме будь-які засоби, зокрема, і незаконні. Перетворення міліції під керівництвом Анатолія Могильова на каральний орган режиму – чи не головний із цих засобів, про що свідчить безліч фактів.

Знаковою у цьому розумінні стала провокаційна поведінка міліції під час ратифікації зрадницьких Харківських угод, коли проти громадян, які в законний спосіб протестували проти здачі національного суверенітету, МВС застосувало спецзасоби – кийки і сльозогінний газ. Уже тоді режим за допомогою міліції намагався розправитися з політичними опонентами: було порушено кримінальну справу, слідчі допитали сотні українських патріотів у всій Україні. Прикриваючись боротьбою з корупцією, влада ініціює масове притягнення до кримінальної відповідальності учасників акцій протесту проти її українофобських дій, зокрема, організаторів акцій протестів підприємців.

Правоохоронні органи здійснили показові репресії стосовно українських патріотів, які протестували проти реставрації сталінізму та незаконного встановлення погруддя совєцькому диктаторові Сталіну в Запоріжжі. Політичний характер мало й утримання в СІЗО 20-річної студентки Ганни Сінькової за ненасильницьку мистецьку акцію, якою вона протестувала проти фарисейства режиму щодо ветеранів війни.

Ще одним прикладом міліцейського свавілля стали вбивства у відділках міліції, найбільш резонансне з них – загибель київського студента Ігоря Індила у Шевченківському райуправлінні МВС міста Києва 18 травня 2010 року. Майже за рік, у квітні 2011 року, суд скерував кримінальну справу на додаткове розслідування. Рятуючи сумнівну "честь мундира", міліція ретельно перешкоджає розслідуванню цієї та інших подібних справ.

Свідченням перетворення правоохоронних органів у знаряддя політичних репресій стали розправи над політичними опонентами. Приклад – цинічне і брутальне поводження з екс-міністром внутрішніх справ Юрієм Луценком, до якого, всупереч Конституції України, не допускали родичів, адвокатів і лікарів. Примусове годування, до якого вдалася адміністрація СІЗО після того, як Юрій Луценко оголосив голодування, фактично, є тортурами, використання котрих заборонено Конституцією. Це все роблять з людиною, не засудженою жодним судом.

Події у Львові 9 травня 2011 року засвідчили: заради політичних цілей міліцейське начальство може і, головне, буде нехтувати Конституцією і законами України, топтати рішення судів та брутально принижувати громаду, а до тих, хто цьому протистоятиме, безжально застосовуватимуть спецзасоби.

Враховуючи викладене, Чернівецька міська рада як вищий представницький орган та законний виразник інтересів територіальних громад міста, вимагає припинити політичні репресії та відправити у відставку міністра внутрішніх справ Анатолія Могильова – як відповідального за міліцейське свавілля в Україні".
Прес-служба Чернівецької обласної організації ВО "Свобода"