Карикатура та оригінал

Вибух у російському аеропорту Домодєдово став черговою демонстрацією повного фіаско тієї великоімперської політики, яку проводить Росія.

З чеченцями Російська імперія воює, здається, ще з часів Катерини ІІ, однак і досі про жодну перемогу годі навіть говорити. Як виявилося, величезна мілітарна махіна здатна розчавити і знищити маленький гірський народ, однак перемогти – ніколи. Дві останні (здається, що, на жаль, далеко не останні…) чеченські війни наочно це довели. Війна триває, і закінчиться вона або зі звільненням Чечні, або зі смертю останнього чеченця.

Мені щиро шкода загиблих і поранених у цьому теракті. Всі ми люди, і усі під богом ходимо. Однак більша частина провини за цю трагедію лежить на самих росіянах, які підтримують свою одурманену великоімперськими амбіціями владу. Заганяючи пораненого звіра у глухий кут, слід бути готовим до того, що йому більше не буде чого втрачати.

При цьому всьому слід мати на увазі, що такі теракти надзвичайно вигідні перш за все самій кремлівській шоблі. Переконливо довівши своє небажання і неспроможність забезпечити розвиток велетенської країни та добробут десятків мільйонів росіян, російська влада давно зосередилася на розподілі прибутків від продажу природних ресурсів серед невеликого кола наближених до трону. Для інших – постійне напівубоге животіння у безперервному страху, який не дає зосередитися на тій убогості.

Українська влада на чолі з Януковичем сьогодні дуже нагадує карикатуру на путінську Росію. Однак карикатуру дуже небезпечну, через яку чітко проступають хижі риси методів і способів побудови тоталітарного суспільства кремлівського зразку. Нещодавні вибухи у Макіївці – це локальна версія сьогоднішніх вибухів у Домодєдово. Принципи, цілі та засоби – одні й ті ж, різниця лише в масштабі.

А починається це все, до речі, зі свободи слова та основоположних прав людини. За аналогією до Росії, українська влада із енергією, вартою кращого застосування, прагне придушити будь-які прояви громадянської свідомості. Наприклад, буквально сьогодні «регіоналка» Ірина Бережна запропонувала ввести відповідальність за наклеп у інтернеті. Хоча будь-якому неупередженому спостерігачеві зрозуміло, що краще б ця високоповажна пані займалася забезпеченням невідворотності покарання, скажімо, за корупцію. Або чому б їй не зайнятися фактами цинічного і масштабного привласнення державного майна – наприклад, поцікавитися, за які такі гроші громадянин Янукович купує дачі у Криму, межигір’я та інші об’єкти, які, згідно декларації про доходи, йому далеко не по кишені?

Але нє, ви шо. Велика правозахисниця Бережна більше переймається тим, щоб когось із її банди, не дай боже, не обговорювали на форумі, чи якийсь там порносайтєг не написав про злочини цієї влади. Причому вона ніколи в житті і пальцем не поворухне, аби захистити хоч когось із простих українців від свавілля в суді.

Відсутність доказів не робить злочин меншим, і тим більш не перекреслює його. А правду говорити легко і приємно, як казав один чоловік. І ніякі заборони, ніякі вибухи не здатні це змінити.

Володимир Йадороб