Хохмачі

Яблучко від яблуньки… Попри усі недоліки, є все ж у Януковичі одна риса, за яку його люблять усі. Це його схильність демонструвати свій непересічний інтелект та загальну ерудицію. Ці риси у поєднанні із вимушеною необхідністю такої-сякої публічності щоразу дарують усім охочим щирі хвилини сміху та веселощів. Мабуть, стільки приколів, як Янукович, не подарував нам жоден інший визнаний майстер гумористичного жанру. А в інтернеті вже давно можна знайти відеозбірки під назвами на кшталт «Янукович. Нове і краще у двох частинах».

Однак хибним було б вважати, що команда Януковича хоч чимось відрізняється від свого Лідєра. Адже давно відомо, що ніколи шакал не буде водити зграю левів, а лише таких самих шакалів.

Тому-то і відсмалюють Януковичеві колеги хоч і не так часто, як Віктор Хведорович, зате з не менш завидною регулярністю. Чого варта лише спроба міністра, прости господи, освіти Табачника публічно написати диктант для третього класу. І хоча писати «до речі» разом – це все ж не настільки ржачно, як класичні зразки творчості Януковича («проффесор» та «премьєр-міністр»), все ж спроба заслуговує бути занесеною до аналів людської глупоти.

Із більш свіжих випадків можна згадати незручну ситуацію, у яку потрапив ще один підручний Януковича Віталій Хомутинник. Який, отримавши запитання з курсу історії за п’ятий клас, спромігся продемонструвати лише свою хтивість та невихованість. Запитання було просте: у якому році відбулася Переяславська рада? Хомутинник відповіді не знав, але не розгубився і одразу ж перевів мову на цицьки журналістки, яка це питання поставила. Який зв'язок поміж цицьками і Переяславською радою – ніхто об’яснить не може, а проте Хомутинник, як член промоскальско налаштованої банди, дату «воз’єднання» України та Росії мав би знати. Щоправда, навряд чи можна чекати знання історії від людини, яка в свої тридцять років думає про цицьки навіть тоді, коли говорить про речі цілком сторонні.

А ось буквально пара свіжих приколів, подарованих українцям зусиллями новопризначеного голови Нацбанку – молодого дарованія Арбузова. Власне, він може і не знати, що Вітебська область належить не Росії, а Білорусі – навіть попри те, що там народилася Сірожина теща. Врешті, людину у 34 роки головою Нацбанку призначають не за її знання географії, історії, вміння поводитися або інші подібні чесноти. Для такого призначення обов’язково мусять бути набагато вагоміші причини. Наприклад, дружба з молодшим сином президента.

Але не знати назву міста СВОГО народження – це прикол, не згірший від тих, якими звик нас тішити сам Янукович. «Народився 24 березня 1976 року у місті Донецькі» - ця фраза заслуговує бути висіченою на меморіальній табличці десь у холі Нацбанку, бо від неї відгонить такою безпросвітною освіченістю, що аж плакати хочеться

Не знаю, наскільки значними успіхами відзначиться Арбузов на поприщі керівництва НБУ (хоча здогадуюсь), проте сподіваюся, що у майбутньому він ще не раз порадує нас своїми дотепами, незмінно викликаючи хвилю здорового сміху. Адже сміх, як кажуть, продовжує життя.

А для нас це надзвичайно важливо, якщо ми хочемо пережити цих хохмачів.

Володимир Йадороб