У Вороновицю я збирався давно й довго, але всякий раз
щось заважало, і так все затягнулося, що навіть головну принаду цього містечка
– палац (чудовий, але занедбаний) устигли відреставрувати, напевно, аби надати
мені зайвий стимул таки добратись до нього.
І минулого серпня я все ж відкрив для себе це чарівне
містечко, а раз їхав велосипедом, заодно оглянув і пару навколишніх сіл.
Вирушив ще вдосвіта, щоб побільше розминутись у часі з екстремальною спекою, що
стояла тоді якраз. І першою ...
Читати далі...