У продовження розповіді про надзвичайно насичену цікавинками Мадейру настав час розказати, що можна побачити на її сході. І не побачити теж.1. Почну з мису Гаражау, що знаменитий місцевою статуєю Христа-Спасителя. Поставили її в 1926 році, так що це точно не плагіат Ріо-де-Жанейро, чий куди відоміший аналог приблизно того ж віку. Ну і розміри зовсім не ті, так він виглядає здалеку, бачите?.. А придивіться уважніше.[Приєднана...

Читати далі...

Це була найбільш неблизька і найдовша моя подорож. Особливо з урахуванням того, що раніше я й не вибирався десь дуже далеко, вийшло аж занадто багато цих «най-най» і «вперше»: за загальною кількістю та тривалістю перельотів, серед яких особняком виділяються два трансатлантичні по 10 з гаком годин, перший візит у Новий світ, перша відпустка взимку, перше побачення із Тихим океаном, зміщення на мінус 8 годинникових поясів від України… Про все це хочеться розказати бігом і одразу, та все ж спробую ...

Читати далі...

Якщо доля колись занесе вас у Виноградів, а там і на руїни замку Канків, слід пам’ятати, що його огляд зручно поєднати з відвідуванням іще одного замку в сусідньому Королево, що на вісім кілометрів східніше. Дві твердині мали багато спільного протягом своєї історії, обидві були форпостами на соляному шляху, обидві давно перетворилися на руїни, зокрема Королевський – з 1672 року. Тим не менш, після стількох віків забуття там досі є на що подивитися.[Приєднана...

Читати далі...

Як я й обіцяв трохи раніше, роблю символічну добірку своїх фотографій за минулий рік. Правда, вийшло їх не 50, а 64 (не треба шукати логіки в цій цифрі, просто так склалося), але в пості майже без супроводжувального тексту таке можна пробачити, сподіваюся.Фотографії просто у хронологічному порядку, без жодних рейтингів. І нерівномірно розподілені, якісь поїздки чи навіть місяці лишилися взагалі без відзнаки, з інших навпаки по багато знімків – усе майже так само несправедливо, як у житті. У той ...

Читати далі...

Хоч і не мав цього в планах на минулий рік, але в кінці серпня на подовжені вихідні до Дня Незалежності знову опинився на Закарпатті. Моєю базою на перший день став Виноградів – немале за місцевими мірками та цікаве місто, котре якраз давно хотів побачити.[Приєднана...

Читати далі...

Підбивати підсумки-2021 ніби вже й пізно, але для цього у мене є вагомі причини. По-перше, життя майже без інтернету в останні дні року. По-друге, так я точно знатиму, що ця паскуда вже ніяким чином не підкладе мені свиню в останній момент. Перша картинка просто так, звісно.[Приєднана...

Читати далі...

Однією із найбільших проблем постійного проживання на такому райському (на перший погляд) острові, як Мадейра, здавна була нестача прісної води. Причому стосувалося це саме прибережних районів, найкомфортніших для життя, а от у горах із їх постійними дощами та туманами живильної рідини трохи більше. І ще років чотириста назад острів’яни додумалися прокладати з гір канали, якими би вода надходила до їх домівок. Технічну відсталість тих часів компенсувала наявність рабської сили, тож невдовзі...

Читати далі...

Прогулянка Глуховом була би неповною без огляду однієї пам’ятки у центрі, яка цікава й сама по собі, і дає змогу поглянути на місто із висоти без використання для цього отих ваших дронів та інших спецзасобів.[Приєднана...

Читати далі...

Глухів закривав мою дводенну серпневу поїздку Сумщиною, від нього я очікував найбільше, він мої очікування цілком виправдав. Про місто будуть дві частини, у першій погуляємо центром та його найближчими околицями.1. Символічною датою його заснування вважають 992 рік, перша згадка в літописі – 1152. Найбільшої ваги місто досягло у 1708-64 роках, коли зробилося резиденцією українських гетьманів.[Приєднана...

Читати далі...

Як я вже розказував у попередній частині, Мадейра далеко не завжди виявляється такою лагідною та плюшевою, як про неї прийнято думати. І то на рівні моря, а коли піднятися більш як на тисячу вертикальних метрів від нього в гори, картина міняється ще радикальніше. Сьогодні відправимося саме в одне з таких місць, яке на мене особисто справило найсильніше враження від усього, що я бачив на острові. Мова про прадавній лавровий ліс, або як його тут кличуть «Лаурісільва».[Приєднана...

Читати далі...